Бєлоусов Валентин Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлоусов Валентин Олексійович
Народився 23 грудня 1919(1919-12-23)
Волноваха, Україна
Помер 10 листопада 1976(1976-11-10) (56 років)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна  УНР
 СРСР
Діяльність письменник
Членство Спілка радянських письменників України
Партія КПРС
Учасник німецько-радянська війна

Валентин Олексійович Бєлоу́сов (нар. 23 грудня 1919, Волноваха — пом. 10 листопада 1976, Донецьк) — український радянський російськомовний письменник; член Спілки радянських письменників України з 1953 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 грудня 1919 року на станції Волновасі (нині місто Донецької області, Україна). 1938 року закінчив механіко-металургійний технікум. Брав участь у німецько-радянській війні, під час якої закінчив офіцерські курси.

Працював у газетах «Социалистический Донбасс», «Радянська Донеччина», «Правда Украины», в обласному радіокомітеті, кореспондентом газети «Культура і життя». Помер у Донецьку 10 листопада 1976 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Писав російською мовою. Автор

романів
  • «Голос жизни»/«Голос життя» (Сталино, 1952);
  • «Город»/«Місто» (Донецьк, 1963);
повістей
  • «Пути-дороги»/«Шляхи-дороги» (Сталіно, 1956);
  • «Круг смелости»/«Коло сміливості» (Донецьк, 1962);
  • «На околице дальней»/«На околиці дальній» (Донецьк, 1967);
  • «Десятый»/«Десятий» (Донецьк, 1969).

Головні теми творчості — життя колгоспного села та повоєнного індустріального міста.

Література[ред. | ред. код]