Перейти до вмісту

Бєлявський Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бєлявський Сергій Іванович
Народився7 грудня 1883(1883-12-07)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 жовтня 1953(1953-10-13)[2] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ленінград, РРФСР, СРСР[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованнякладовище Пулковської обсерваторіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном, відкривач астероїдів Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСімеїзька обсерваторія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Російська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Сергій Іванович Бєлявський (рос. Сергей Иванович Белявский; 7 грудня 1883 — 13 жовтня 1953) — радянський астроном, член-кореспондент АН СРСР (1939).

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився в Петербурзі. Закінчив Петербурзький університет (1906). У 1909—1925 очолював Сімеїзьке відділення Пулковської обсерваторії, в 1937—1944 — директор Пулковської обсерваторії, на цій посаді став наступником репресованого Бориса Герасимовича.

Наукові роботи присвячені фотографічній астрометрії і астрофотометрії, вивченню змінних зірок. Відкрив понад 250 змінних зірок, 37 малих планет і одну комету. Склав «Каталог фотографічних величин 2777 зірок» (1915) і «Астрографічний каталог 11 322 зірок» (1947).

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]