Білохолуницьке міське поселення
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 1 червня 2022.
| Білохолуницьке міське поселення | |
|---|---|
| Країна |  Росія
|
| Регіон | Кіровська область |
| Район | Білохолуницький район |
| Центр | місто Біла Холуниця |
| Голова | Кашин Станіслав Олександрович |
| Дата утворення | 7 грудня 2004 року |
| Основні дані | |
| Площа: | 510 км² |
| Населення | 11526 осіб (2017) |
| Густота населення | 22,60 осіб/км² |
| Населені пункти | 10 сільських нп |
| Телефонний код | 83364 |
| Поштові індекси | 613200 |
| Часовий пояс | MSK (UTC+4) |
| ЗКАТО | 33605101 |
| Сайт | |
Білохолуни́цьке міське поселення (рос. Белохолуницкое городское поселение) — адміністративна одиниця у складі Білохолуницького району Кіровської області Росії. Адміністративний центр поселення — місто Біла Холуниця.
Історія[ред. | ред. код]
Станом на 2002 рік на території сучасного поселення існували такі адміністративні одиниці[1]:
- місто Біла Холуниця (місто Біла Холуниця)
- Великопольський сільський округ (присілки Велике Поле, Корюшкіно, Пасегово, Травне)
- Федосієвський сільський округ (присілки Кінчино, Нікони, Повишево, Федосята, Шитово)
Поселення були утворені згідно із законом Кіровської області від 7 грудня 2004 року № 284-ЗО у рамках муніципальної реформи шляхом перетворення та об'єднання міста Біла Холуниця, Великопольського та Федосієвського сільських округів[2].
Населення[ред. | ред. код]
Населення поселення становить 11526 осіб (2017[3]; 11614 у 2016[4], 11679 у 2015[5], 11751 у 2014[6], 11882 у 2013[7], 12115 у 2012[8], 12308 у 2010[9], 13227 у 2002[10]).
Склад[ред. | ред. код]
До складу поселення входять 10 населених пунктів:
| Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|
| Біла Холуниця, місто | 11975 | 11232 |
| Велике Поле, присілок | 516 | 454 |
| Кінчино, присілок | 0 | 3 |
| Корюшкіно, присілок | 7 | 4 |
| Нікони, присілок | 4 | 0 |
| Пасегово, присілок | 165 | 124 |
| Повишево, присілок | 2 | 0 |
| Травне, присілок | 0 | 0 |
| Федосята, присілок | 534 | 481 |
| Шитово, присілок | 24 | 10 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Згідно із Законом Кіровської області від 7 грудня 2004 року № 284-ЗО. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 24 листопада 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Кировская область - сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- ↑ База данных "Этно-языковой состав населённых пунктов России" — проєкт «Lingvarium» (рос.) [Архівовано з першоджерела 22 липня 2014.]
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Кіровську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |