Більшівці (ґміна)
Гміна Більшівці | |
1934-1939, 1941-1944 | |
Воєводство | Станиславівське |
---|---|
Повіт | Рогатинський |
Адмінцентр гміни | Більшівці |
Тип гміни | сільська |
Площа | 85,37 км² |
Громади | 10 |
Населення (1931) • населення • густота населення |
10821 126,8 осіб/км² |
Ґміна Більшівці (пол. gmina Bołszowce) — сільська гміна в Рогатинському повіті Станиславівського воєводства Другої Польської Республіки та у Крайсгауптманшафті Бережани Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було місто Більшівці.
Об’єднану сільську ґміну Більшівці (рівнозначну волості[джерело?]) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в Другій Польській Республіці із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Ганівці, Гербуртів, Демешківці, Желибори, Кінашів, Поплавники, Скоморохи Нові, Слобідка Більшівецька та ґміни Бовшів і Німшин (за винятком частин, віднесених до ґміни Бурштин)[1]. Місто Більшівці не входило до складу ґміни, а становило окрему громаду.
Площа ґміни — 85,37 км². Кількість житлових будинків — 2 063.
Кількість мешканців — 10 821.[2]
Національний склад населення ґміни Більшівці на 01.01.1939[3]:
село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | поляки | польські колоністи |
---|---|---|---|---|---|---|
Бовшів | 2900 | 2250 | 400 | 10 | 10 | 230 |
Демешківці | 280 | 265 | 5 | 10 | ||
Ганівці | 860 | 855 | 5 | |||
Гербуртів | 1220 | 795 | 5 | 420 | ||
Кінашів | 1950 | 1905 | 20 | 15 | 10 | |
Німшин | 920 | 900 | 10 | 10 | ||
Поплавники | 560 | 550 | 10 | |||
Скоморохи Нові | 1300 | 1240 | 60 | |||
Слобідка Більшівецька | 750 | 450 | 235 | 5 | 60 | |
Желибори | 810 | 790 | 10 | 10 | ||
Загалом | 11550 | 10000 | 740 | 70 | 510 | 230 |
Відсотки | 100 % | 86,58 % | 6,41 % | 0,61 % | 4,41 % | 1,99 % |
17 січня 1940 р. ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Більшівцівського району.[4]
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р., до складу гміни було включене місто Більшівці та село Слобода Кукільницька, а 4 села (Гербуртів, Курів, Желибори і Скоморохи Нові) були передані до новоствореної гміни (волості) Старі Скоморохи (колишня ґміна Конкольнікі).
На 1.03.1943 населення ґміни становило 12 289 осіб.[5].
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych. Warszawa, 1935 — s. 11. [Архівовано 14 серпня 2019 у Wayback Machine.] (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 66-69.
- ↑ Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 29
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 3. [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)