Вазописець Афродіти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іменна амфора Вазописця Афродіти

Вазописець Афродіти (англ. Aphrodite Painter, нім. Aphrodite-Maler) — анонімний давньогрецький вазописець та гончар, працював у Пестумі наприкінці 4 століття до н. е. у червонофігурній техніці.

Близько 330 до н. е. Вазописець Афродіти приїхав до Пестума з Апулії[1][2] та приєднався до майстерні майстрів пестумського вазопису Астея та Піфона.

Відомі роботи[ред. | ред. код]

  • іменна ваза — амфора, так звана, Ваза Афродіти[3]
  • кратер із зображенням Ореста, Електри та бога Аполлона, датований близько 340–330 до н. е. Нині перебуває у зібранні Вільяма Найта Зевадскі[4].
  • амфора, датована 340–320 до н. е. На стороні А зображена фігура оголеного юнака та задрапірована у хітон жіноча фігура, яка тримає фіалу із чашами. Юнак спирається на палицю однією рукою, а іншою тримає люстерко. На шийному регістрі вази зображено профіль жіночої голови. Регістри відмежовані один від одного пальметами — характерними орнаментальними мотивами пестумського вазопису[5].
  • весільний лебес, на стороні А якого зображено юнака із кубком та дівчину із люстерком. На стороні В — фігури юнаків. Ваза належала Артуру Дейлу Трендалу, нині зберігається в Еллінському музеї, Мельбурн. Експонат LTU 1985,01[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pierre Lévêque. Céramiques hellénistiques et romaines
  2. Harvey Alan Shapiro, Carlos A. Picón, Gerry D. Scott. Greek vases in the San Antonio Museum of Art[недоступне посилання]
  3. Фотографія Вази Афродіти. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2010.
  4. Theater in Ancient Art: The William Knight Zewadski Collection. Архів оригіналу за 2 березня 2010. Процитовано 6 квітня 2010.
  5. A PAESTAN RED-FIGURED AMPHORA. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 6 квітня 2010.
  6. The Trendall Collection. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 6 квітня 2010.

Література[ред. | ред. код]

  • A. D. Trendall, The Red-Figured Vases of Paestum, Hertford, 1987, no. 2/970, pl. 149a-c.