Валеріо Бачігалупо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валеріо Бачігалупо
Valerio Bacigalupo.jpg
Особові дані
Народження 12 березня 1924(1924-03-12)
  Вадо-Лігуре, Італія
Смерть 4 травня 1949(1949-05-04) (25 років)
  Суперга, Італія
Зріст 176 см
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1937–1941 Італія «Вадо» 1 (?)
1941–1942 Італія «Каїрезе» ? (?)
1942–1943 Італія «Савона» 20 (?)
1944–1945 Італія «Дженоа» 20 (?)
1945–1949 Італія «Торіно» 137 (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1947–1949 Італія Італія 5 (-8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Валеріо Бачігалупо (італ. Valerio Bacigalupo, нар. 12 березня 1924, Вадо-Лігуре, Савона, Італія — пом. 4 травня 1949, Суперга, Турин) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. Виступав за національну збірну і «Торіно», провідний італійський клуб того часу.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

1937 року дебютував виступами за клуб «Вадо», в якому провів чотири сезони. Під час Другої світової війни грав у складі команд «Каїрезе», «Савона» та «Дженоа».

1945 року перейшов до клубу «Торіно», за який відіграв 4 сезони. Протягом усього часу був основним голкіпером команди. За цей час чотири рази виборював титул чемпіона Італії. В елітній лізі італійського футболу провів 137 матчів.

У складі національної команди дебютував 14 грудня 1947 року. У Барі італійці перемогли команду Чехословаччини з рахунком 3:1. До березня 1949 року провів ще чотири товариських поєдинка у складі збірної. Усього — чотири перемоги і поразка від збірної Англії. Пропустив вісім голів, їх забивали чех Ян Ржига, француз Жан Баратт, португалець Лоуренсу, іспанець Агустін Гаїнса і англійські форварди Томмі Лоутон, Стен Мортенсен та Том Фінні (2).

Навесні 1949 року керівництво туринського клубу прийняло запрошення від португальського гранда, «Бенфіки», взяти участь у товариській грі на честь однієї з найбільших тодішніх зірок лісабонського клубу, Франсішку Феррейри. Гра відбулася 3 травня 1949 року в Лісабоні й завершилася поразкою італійських гостей з рахунком 3:4. Наступного дня команда «Торіно», працівники клубу і журналісти вилетіли додому рейсом ЛісабонБарселонаТурин.

Поблизу Савони літак почав знижуватися через складні погодні умови. Приблизно о 17:03 — здійснив поворот для заходу на посадку і невдовзі зіткнувся з кам'яною огорожею базиліки Суперга на вершині однойменної гори, що височіє над околицями Турина. Внаслідок авікатастрофи усі чотири члени екіпажу і 27 пасажирів загинули на місці.

На момент загибелі основного складу «Торіно», до завершення сезону в Серії A лишалося чотири тури і команда очолювала чемпіонські перегони. В останніх турах, честь клубу захищали гравці молодіжної команди. Усі суперники в цих матчах («Дженоа», «Палермо», «Сампдорія» і «Фіорентіна»), з поваги до загиблих чемпіонів, також виставляли на поле молодіжні склади своїх клубів. Молодіжна команда «Торіно» перемогла у всіх останніх іграх сезону, здобувши таким чином посмертний чемпіонський титул для своїх старших товаришів.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Торіно»: 1946, 1947, 1948, 1949

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика виступів за національну збірну Італії:

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-12-1947 Барі Італія Італія 3 – 1 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч -1
4-4-1948 Париж Франція Франція 1 – 3 Італія Італія товариський матч -1
16-5-1948 Турин Італія Італія 0 – 4 Англія Англія товариський матч -4
27-2-1949 Генуя Італія Італія 4 – 1 Португалія Португалія товариський матч -1
27-3-1949 Мадрид Іспанія Іспанія 1 – 3 Італія Італія товариський матч -1
Усього Матчів 5 Голів -8

Посилання[ред. | ред. код]