Вальтер Ізендаль

Вальтер Ізендаль
нім. Walter Isendahl
Капітан-цур-зее Вальтер Ізендаль (1918).
Народився	10 вересня 1872(1872-09-10) Брауншвейг
Помер	30 квітня 1945(1945-04-30) (72 роки) Берлін
Діяльність	військовослужбовець
Військове звання	Контр-адмірал до розпорядження
Нагороди	Столітня медаль Китайська медаль Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) Орден Залізної Корони 3 ступеня Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Ганзейський хрест (Гамбург) Ганзейський хрест (Бремен) Галліполійська зірка Командорський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами Пам'ятна медаль визвольної війни Орден Святої Анни 3 ступеня Орден Святого Станіслава 2 ступеня Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Вальтер Ізендаль (нім. Walter Isendahl; 10 вересня 1872, Брауншвейг — імовірно 30 квітня 1945, Берлін) — німецький морський офіцер, контр-адмірал.

Біографія

10 квітня 1891 року поступив на службу морським кадетом в кайзерліхмаріне. З 1896 по 1898 рік служив у Східній Азії, після повернення в Німеччину до 1903 року командував різними торпедними катерами. З грудня 1904 по травень 1907 року — офіцер Адмірал-штабу ескадри крейсерів у Східній Азії, потім служив у флотилії торпедних катерів. З 1909 по 1911 рік — торпедний директор Імперської верфі Вільгельмсгафена. В 1912—1913 роках — перший офіцер лінкора «Веттін». З вересня 1913 по лютий 1914 року служив у Адміралтействі.

З 1 березня 1914 по 24 квітня 1918 року — начальник відділу зв'язку Адміралтейства. Про діяльність відділу під час Першої світової війни мало інформації. Відомо, що в 1916 році Ізендаль брав участь у операції проти британського лінкора «Лібау» та в розвідувальній операції для підтримки Великоднього повстання за участю сера Роджера Кейсмента. Учасник Фінської кампанії (20 лютого — 24 квітня 1918). З 28 квітня по 14 вересня 1918 року — член Морської технічної комісії, одночасно з 2 травня по 14 вересня 1918 року — комендант порту Севастополя. З 25 вересня по 21 листопада 1918 року — командир колишнього російського лінкора «Воля».

Після підписання Комп'єнського перемир'я Ізендаль продовжив службу в рейхсмаріне, з 1 жовтня 1919 року фактично працював у міністерстві внутрішніх справ. 7 квітня 1920 року був звільнений з рейхсмаріне. 30 квітня 1922 року за власним бажанням покинув державну службу. Про діяльність Ізендаля до 1941 року нічого не відомо.

26 листопада 1941 року був переданий в розпорядження крігсмаріне. Того ж дня Еріх Редер призначив Ізендаля виконувати спеціальні завдання на півдні Росії для «забезпечення безпеки і обробки російського письмового матеріалу у військово-морському районі в російських відділах і верфях». 31 січня 1943 року остататочно звільнений у відставку.

Історики Ганс Гільдебранд і Ернест Генріот стверджують, що Ізендаль загинув у Берліні за нез'ясованих обставин. Офіційна дата смерті — 30 квітня 1945 року, джерело цієї інформації невідоме.

Звання

• Морський кадет (10 квітня 1891)
• Унтер-лейтенант-цур-зее (20 вересня 1894)
• Капітан-лейтенант (1902)
• Корветтен-капітан (1908)
• Фрегаттен-капітан (1913)
• Капітан-цур-зее (17 жовтня 1915)
• Контрадмірал запасу (7 квітня 1920)
• Контрадмірал до розпорядження (26 листопада 1941)

Нагороди

• Столітня медаль (Королівство Пруссія)
• Китайська медаль в бронзі
• Орден Святої Анни 3-го ступеня (Російська імперія)
• Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (Російська імперія)
• Орден Червоного орла 4-го класу (Королівство Пруссія)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Королівство Пруссія)
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 1-го класу з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург і Бремен)
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Військова медаль (Османська імперія)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Орден Корони (Пруссія)
  • 3-го класу
  • 2-го класу з мечами (7 вересня 1917)
• Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія)
• Пам'ятна медаль визвольної війни (Фінляндія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (Третій Рейх)

В кінематографі

• В двосерійному телефільмі ZDF 1968 року «Сер Роджер Кейсмент» роль Ізендаля виконав Отто Пройсс.

Література

• Thomas Boghardt: Spies of the Kaiser. German Covert Operations in Great Britain during the First World War Era, Houndmills/New York (Palgrave Macmillian) 2004. ISBN 1-4039-3248-4
• Eintrag Isendahl, Walter, in: Helmut Roewer/Stefan Schäfer/Matthias Uhl: Lexikon der Geheimdienste im 20. Jahrhundert, München 2003, S. 219. ISBN 3-7766-2317-9
• Eintrag Linienschiff Wolja in: : Hans H. Hildebrand/Albert Röhr/Hans-Otto Steinmetz: Die deutschen Kriegs¬schiffe. Biographien – ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart, Ratingen (Mundus Verlag GmbH) o. J. (Einbändiger Nachdruck der siebenbändigen Originalausgabe, Herford 1979ff.) Band 6, S. 63f.
• Hans H. Hildebrand/Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849-1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieurs-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang, Band 2: H-O, Osnabrück (Biblio) 1989, S. 163ff. ISBN 3-7648-14993
• Marine-Offizier-Verband (Hg.): Ehrenrangliste der Kaiserlich-Deutschen Marine 1914-18, bearbeitet von Albert Stoelzel/Waldemar Krah, Berlin (Marine-Offizier-Verband) 1930.

Посилання

• Біографічні дані. [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Нагороди Вальтера Ізендаля