Вальтер Йост

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Йост
нім. Walter Jost
Народився 25 липня 1896(1896-07-25)
Раштат
Помер 24 квітня 1945(1945-04-24) (48 років)
Вілладозе, Провінція Ровіго, Венето, Італія
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька[1]
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі

Вальтер Йост (нім. Walter Jost; 25 липня 1896, Раштат, Німецька імперія24 квітня 1945, Вілладозе, Італія) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

5 серпня 1914 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 березня 1938 року — командир 3-го батальйону 71-го піхотного полку, з 6 лютого 1940 року — всього полку. В серпні 1940 року поранений і відправлений в резерв. Після одужання 2 жовтня 1941 року знову очолив полк. Одночасно в червні-липні 1942 року виконував обов'язки командира 5-ї легкої дивізії. З 20 квітня 1943 року — генерал для особливих доручень при начальникові ОКВ. З 1 серпня 1943 року — голова 10-го (центрального) відділу ОКВ. З 26 квітня 1944 року — командир 42-ї єгерської дивізії. Загинув під час авіанальоту.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • gemeinsam mit Friedrich Felger: Was wir vom Weltkrieg nicht wissen. Andermann, Berlin/Leipzig 1929; 2. Auflage H. Fikentscher Verlag, Leipzig 1938 (digi.landesbibliothek.at Digitalisat der Oberösterreichischen Landesbibliothek Linz).
  • Französische Kritik am deutschen Wehrbudget. In: Zeitschrift für Politik. Volume 21, 1932, S. 915 ff.
  • Frei von Versailles–Das Scheitern des Abrüstungsgedenkens. In: Jahrbuch des deutschen Heeres. 1936, S. 21 ff.
  • Die wehrpolitische Revolution des Nationalsozialismus. Hanseatische Verlagsanstalt, Hamburg 1936.
  • Jahrbuch des deutschen Heeres. Leipzig, 1937/38.
  • Das deutsche Heer. F. Hirt, Breslau 1939.

Література[ред. | ред. код]

  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Reinicke, A., Die 5. Jäger-Division – Polen, Westfeldzug 1940, Rußland, Das Ende an der Oderfront, Nebel Verlag GmbH, Eggolsheim, Deutschland, 2003

Посилання[ред. | ред. код]

  1. CONOR.Sl