Ванільне небо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ванільне небо
Vanilla Sky
Жанр драма, трилер,
фантастика
Режисер Кемерон Кроу
Продюсер Паула Вагнер
Сценарист Алехандро Аменабар
Матео Джил
Кемерон Кроу
На основі Розплющ очі
У головних
ролях		 Том Круз
Пенелопа Крус
Джейсон Лі
Курт Рассел
Камерон Діас
Оператор Джон Толлd[1][2]
Композитор Ненсі Вілсон
Художник Кетрін Гардвік
Кінокомпанія Paramount Pictures
Summit Entertainment
Дистриб'ютор Paramount Pictures і Netflix
Тривалість 136 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 2001
Кошторис $ 68 млн.[3][4]
Касові збори $ 203 388 341[4]
IMDb ID 0259711

«Ванільне небо» (англ. «Vanilla Sky») — голлівудський ремейк фільму Алехандро Аменабара «Розплющ очі» (1997), знятий 2001 року Кемероном Кроу. Головну роль у ньому виконав Том Круз.

Сюжет[ред. | ред. код]

У 33-річного чоловіка Девіда Еймса є все, про що тільки можна мріяти: гроші, власне прибуткове видавництво, що дісталися у спадок, дорога машина та квартира в респектабельному районі Нью-Йорка, і коханка-красуня Джуліана. Одного дня Девід, їдучи на авто, зауважує, що місто безлюдне. В розпачі він кричить і прокидається від слів «розплющ очі» в ліжку з Джуліаною. Дорогою на ділову зустріч Девід підвозить свого товариша Браяна Шелбі, котрому розповідає, що його життя отруюють «семеро гномів» — семеро керівників його компанії, але це не заважає йому насолоджуватися життям. Заразом Девід вихваляється, що Джуліана для нього лише розвага, та, відволікшись, ледве не потрапляє в аварію.

Дія переноситься на якийсь час уперед. Девід перебуває у в'язниці, очікуючи суду за вбивство, а його обличчя спотворене та приховане маскою. Сам Девід заперечує свою вину та вважає, що «семеро гномів» підставили його аби заволодіти його грошима. Лікар Маккейб спонукає його пригадати що призвело до гаданого вбивства.

Еймс занурюється у спогади про те, як на вечірці з нагоди свого дня народження він зустрів знайому Браяна — Софію й закохався в неї. Але одного разу, йдучи від Софії на роботу, Девід зустрічає Джуліану, яка пропонує йому покататися на авто. Знаючи про зраду, вона свариться з ним і спрямовує авто в кам'яну огорожу. Джуліана гине, а Девід виживає, проте зазнає тяжких травм черепа.

Згодом Девід видужує, проте його обличчя лишається спотвореним. Рада лікарів відмовляє в косметичній операції, попри всі пропоновані гроші, заявляючи, що не може експериментувати і не має можливості виправити його обличчя. Єдине, що вони можуть йому запропонувати — це маска, нібито для регенерації шкіри, яка приховуватиме його спотворене обличчя. Девід стає відлюдькуватим, вдома він багато читає, починає брати участь у засіданнях своєї компанії по відеозв'язку. Він мріє, що колись Софія зверне на нього увагу і врешті наважується зустрітися з нею. На його подив, Софія не цурається його зовнішності. Він навідується в нічний клуб, де чує глузування над своєю зовнішністю. Після невдалої спроби пофліртувати там із Софією, Девід вирішує провести її додому. Браян віднаджує його від нав'язування до Софії. Вони сваряться, п'яний Девід засинає на тротуарі.

Зранку Девіда будить Софія словами «розплющ очі». Вона каже, що хоче стосунків з ним, а лікар Померанц погоджується відновити йому обличчя експериментальним методом. Врешті Девід знову стає красенем, починає жити з Софією, мириться з Браяном. Та з часом йому починає снитися, що він знову потворний, а потім виявляє, що його кохана — це Джуліана, хоча й називає себе Софією. Вона каже, що завжди жила з ним і не знає ніякої аварії. Девід думає, що це чиясь змова, б'є Джуліану та потрапляє до поліцейського відділку. Браян вважає, що Девід збожеволів.

Незабаром незнайомець у барі каже Девіду, що він керує усім навколо й демонструє як натовп замовкає за Девідовим бажанням. Не розуміючи, що відбувається, Девід приходить додому, де бачить на всіх фото з Софією Джуліану. Він убиває її, задушивши подушкою, після чого потрапляє до в'язниці.

Лікареві Маккейбу цікаве психічне порушення Девіда, проте він відмовляється свідчити на його захист у суді. По телевізору Девід бачить шоу, де розповідають про кріоніку — замороження хворих людей задля їх лікування в майбутньому, коли медицина розвинеться. Маккейб отримує дозвіл привести Девіда в компанію «Продовження життя». Працівниця компанії, Ребекка, розповідає про послугу «Сон наяву» — сам спогад про хворобу чи травми та навіть смерть будуть стерті, а життя продовжиться в симуляції, де для клієнтів створено віртуальний світ.

Підозрюючи, що він у такій симуляції, де що пішло не так, Девід тікає. На допомогу йому прибуває незнайомець з бару, Едмунд. Він розповідає, що Девід пробув у заморозці 150 років і тепер перебуває в симуляції — «ванільному небі» з картини Моне, котру Девід колись бачив. Девід підписав угоду з компанією «Продовження життя» і вона обрала момент його сварки з Браяном як початок життя у віртуальній реальності після самогубства. Вся історія з убивством і перетворенням Софії на Джуліану була створена самим Девідом через його муки сумління. Браян пропонує почати симуляцію заново чи прокинутися. Маккейб з'являється та намагається віднадити його від прокидання. Девід обирає реальне життя, він викликає образ Софії, прощається з нею та стрибає з даху.

Фільм закінчується жіночим голосом, що вимовляє слова «розплющ очі».

У ролях[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.boxofficemojo.com/movies/?id=vanillasky.htm
  2. ↑ http://www.filmaffinity.com/en/film774600.html
  3. ↑ Box Office Mojo
  4. ↑ а б Ванильное небо (рос.)
  5. ↑ а б в Ванильное небо [Архівовано 11 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ванільне_небо&oldid=39920820