Варисцит
Варисцит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
IMA-номер | IMA1967 s.p. |
Абревіатура | Var[2] |
Хімічна формула | Al(PO₄)·2H₂O[3] |
Nickel-Strunz 10 | 8.CD.10[4] |
Ідентифікація | |
Колір | блакитний, зелений, білий, жовтий |
Сингонія | ромбічна сингонія |
Твердість | 4,5—5,5 |
Блиск | скляний до воскового |
Колір риси | білий |
Густина | 2,5—2,6 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Фогтландd[4] |
Варисцит у Вікісховищі |
Варисци́т (англ. variscite; нім. Variscit m;) — мінерал, водний фосфат алюмінію острівної будови. Назва походить від лат. Variscia — римської назви німецького регіону Фоґтланд (звідси також інша назва Герцинської складчастості — «Варисці́йська складчастість»).
Хімічна формула: 8[AlPO4х2H2O]. Склад у %: Al2O3 — 32,26; P2O5 — 44,94; H2O — 22,8. Al повністю заміщається Fe3+ з утворенням штренгіту. Вид дипірамідальний. Сингонія ромбічна. Зустрічається у вигляді тонкозернистих масивних агрегатів, жовен, прожилок або кірок. Кристали псевдооктаедричні. Твердість 4,5—5,5. Густина 2,5—2,6. Колір блакитний, зелений, білий, жовтий. Блиск скляний, в тонкозернистих агрегатах — восковий. Утворюється в порожнинах під дією фосфатних метеорних вод. Асоціює з вавелітом, крандалітом, метаварисцитом, апатитом, халцедоном і лімонітом. Вперше знайдений у Саксонії (Німеччина). Зустрічається у вигляді жовноподібних стяжінь разом з іншими водними фосфатами у Файрфілді (шт. Юта, США) в зоні вивітрювання вапняків. Рідкісний.
Розрізняють:
- варисцит залізний (відміна варисциту, яка містить до 15 % Fe2O3);
- альфа-варисцит (зайва назва варисциту);
- бета-варисцит (зайва назва метаварисциту).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Варисцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Варисцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Mineral Data Publishing [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.] (englisch; PDF-Datei; 64 kB)
- Mindat [Архівовано 31 серпня 2012 у Wayback Machine.] (englisch)
- Webmineral data [Архівовано 14 лютого 2010 у Wayback Machine.] (englisch)
- Variscit [Архівовано 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.]