Перейти до вмісту

Варковичі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Варковичі
Герб
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський район
Тер. громада Варковицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA56040050010014223 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 1520
Площа 4,536 км²
Густота населення 467,81 осіб/км²
Поштовий індекс 35612
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°28′31″ пн. ш. 25°56′43″ сх. д. / 50.47528° пн. ш. 25.94528° сх. д. / 50.47528; 25.94528
Середня висота
над рівнем моря		 218 м
Водойми річка Розинка
Місцева влада
Адреса ради 35623, Рівненська область, Дубенський район с. Варковичі, вул. Шевченка буд. 15
Карта
Варковичі. Карта розташування: Україна
Варковичі
Варковичі
Варковичі. Карта розташування: Рівненська область
Варковичі
Варковичі
Мапа
Мапа

CMNS: Варковичі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ва́рковичі — село в Україні, центр Варковицької сільської громади Дубенського району Рівненської області. Раніше — центр Варковицької сільської ради.[1] Населення становить 1520 осіб.[2]

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече річка Розинка.

Історія

[ред. | ред. код]
Варковичі на мапі Зигмунда Герстмана
Колишній костел монастиря бернардинів (мур.)
Пам'ятник воїнам-односельчанам і жертвам УБН
Пам'ятний знак на честь воїнів УПА
Стела на честь Першотравневої демонстрації 1935 р. (у 2016 році демонтовано напис «Пролетарії всіх країн, єднайтесь!»)

Згідно з ревізією Луцького замку 1545 року село належало Федору Мишці з Варкович, який був зобов'язаний утримувати дві городині в луцькому замку, а «сам від себе» ще одну. Згадується також у 1565 році в скарзі Мишки на самоуправство урядовців князя Острозького і в 1563 році в скарзі зем'янки Марини Лабунської.

Згідно з поборовим реєстром Луцького повіту Михайло Мишка Варковицький, староста міський, від своїх маєтків Борович і Варкович вносить з 74 служебників, 27 підслужків, 23 город., 7 ремісників, 1 рибалки, 2 корчм, 4 млинських коліс і 1 колеса сільського.

В 1583 році село було власністю Ледуховських, а пізніше Млодзецьких, від котрих по 1831 році перейшло до «скарбу». В 1725 році село належало ще до того ж Михайла Мишки. У 18 столітті був там відділ банку Антонія «Прота» Потоцького. Велика власність після повстання 1831 року 3000 десятин перейшла до Сабурових.

У 1906 році село Варковицької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст. Дворів 245, мешканців 1537[3].

Згідно з переписом 1911 року в маєтку Варковичі було: 2053 жителів, волосне управління, міщанська управа, пошта і телеграф, однокласова школа, шпиталь, аптека, ґуральня (річна продукція — 15625 відер спирту), горілчана крамниця, 12 крамниць, газо-моторовий млин і щомісячні ярмарки.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[4].

У 1929 р. на містечко Варковичі поширені правила міської забудови[5].

7 жовтня 1942 р. в селі Варковичі відбувся масовий розстріл населення. Всього під час Другої світової війни у варковицькому гетто вбито 2495 мирних жителів[6].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Варковицької сільської громади[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубенського (1939—2020) району, село[8] увійшло до складу новоутвореного Дубенського району[9].

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1748 99.26%
російська 12 0.68%
білоруська 1 0.06%
Усього 1761 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У 1729 році власник села Якуб Ледуховський заснував у Варковичах монастир отців Бернардинів з церквою на честь св. Франциска. Закінчила будівництво його дружина Маріанна з Сашевських. Костел був освячений у 1737 році[11]. Тепер - православна церква, будівля зазнала перебудов. Будівлі монастиря розібрані після 1863 р.

Також у Варковичах існував палац, перебудований з старовинного замку XVI ст. Поступово палац занепав і після 1914 року був остаточно зруйнований.[12][13]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народився український природознавець, письменник, поляк за походженням Анджейовський Антон Лукіянович.[14]

Учасники Другої світової війни [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]

  • Джус Степан Микитович (07.03.1920 - ?) - радянський військовий, учасник другої світової війни. У 1942 році призваний на фронт. Був у складі І Білоруського фронту 5-ї ударної армії. Після війни 37 років працював на посаді вчителя-класовода у Варковицькій середній школі. Нагороджений медалями «За відвагу», «За взяття Варшави», «За взяття Берліна», «За Перемогу над Німеччиною», «Ветеран праці», орденом Червоної Зірки. За працю нагороджений похвальною грамотою МО УРСР та значком «Відмінник народної освіти», медаллю «Ветеран праці».
  • Денисенко Трохим Йосипович (1920 - ?) - радянський військовий, учасник радянсько-німецької війни. Народився в с. Денисівка Полтавської області. До початку війни жив в м. Донецьк, звідти пішов на фронт. Перший бій прийняв на Дніпрі. Визволяв міста Каховку, Сарни, Глінськ, Ковель, Калінінград. Воював на території Польщі, Німеччини. Закінчив війну в Берліні. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями за визволення Калінінграда, Варшави, Берліна. В 1948 році був направлений на роботу в Рівненську область с. Варковичі.
  • Лущан Петро Якович народився у 1918 році в с. Гцепінівка Запорізької області. Служив у 8-й гвардійській повітрянодесантній стрілецькій дивізії. Визволяв Бєлгород, Харків, Кропивницький, Кишинів, Сахачев, Скерневище і Лович. У 1945 році дивізія розгромила німецькі війська, які були в Варшаві, а 17 січня цього ж року одержав нагороду за визволення міста. Крім цього він визволяв ще 17 міст. Нагороджений медалями «За відвагу», «За взяття Берліна».
  • Мельничук Володимир Петрович народився 5 січня 1922 року в с. Варковичі. 7 березня 1944 року пішов на війну. Служив у протитанковій артилерії. Під час бою, 13 жовтня 1944 року, за місто Новогрудек на річці Нарві був контужений. З боями пройшов Польщу і Східну Прусію. Найбільше залишився в пам'яті бій у Прусії з німецькими танками 23 лютого 1945 року. Брав участь у боях за Прусію, фортецю Кенігсберг. Нагороджений медалями «За взяття Кенігсберга», «За відвагу», «За Перемогу над Німеччиною». Після війни працював завторгом в Варковичах.
  • Ботенко Олександр Михайлович - радянський військовий, учасник радянсько-фінської, радянсько-німецької воєн. Народився в с. Людавка Вінницької області. Нагороджений медалями «За взяття Кенігсберга», «За відвагу», орден Червоної Зірки. Армія, у якій служив Олександр Михайлович перша входила в місто Кенігсберг і визволяла його.

Учасники російсько-української війни:

  • Сидорчук Олексій Васильович (07.04.1994 - 27.02.2026) - український військовий, учасник російсько-української війни. З 2016 року долучився до війська. Загинув при виконанні бойового завдання. Похований на місцевому кладовищі[15][16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бурченя В. Варковичі: майже два століття — містечко, а нині — центр громади / В. Бурченя // Вісті Рівненщини. — 2022. — № 7, 18 лют. — С. 1, 8-9.
  2. ↑ Стратегія розвитку Варковицької територіальної громади на період до 2027 року | Варковицька сільська територіальна громада Дубенського району Рівненської області. varkovsr.gov.ua (укр.). Процитовано 21 жовтня 2025.
  3. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 27 березня 2020.
  4. ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  5. ↑ Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347[недоступне посилання](пол.)
  6. ↑ Державний архів Рівненської області. rv.archives.gov.ua. Процитовано 13 квітня 2024.
  7. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  8. ↑ Бурченя В. Варковичі: майже два століття - містечко, а нині - центр громади // Вісті Рівненщини. — 2022. — № 7, 18 лют.. — С. 1, 8-9.
  9. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  11. ↑ Barącz S (1879). Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu (пол) . Lwów: "Gaz. narod." J. Dobrzańskiego i K. Gromana. с. 180.
  12. ↑ Пустиннікова, Ірина. Варковичі. Замки та храми України (укр) . Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14.04.2019.
  13. ↑ Варковичі сайт села 🏠 | Дубенський район | Рівненська область | Україна. mistaua.com (укр.). Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  14. ↑ Варковичі через призму віків | історія мого краю | конкурс 2015. mij-kraj.com.ua. Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 22 вересня 2021.
  15. ↑ Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області - Жителі Дубенщини в останню земну дорогу провели Ярослава Кулика та Олексія Сидорчука. dubnorda.rv.gov.ua (укр.). Процитовано 6 березня 2026.
  16. ↑ Пам'ять Героя: Олексій Сидорчук з Варкович загинув за Україну — Правдоруб (укр.). 5 березня 2026. Процитовано 6 березня 2026.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Варковичі&oldid=48122796