Ледуховські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герб Шалава.

Ледухо́вські (також Лідиховські, Лєдуховські, Лі́дихівські; пол. Ledóchowscy, Leduchowscy) — спольщений руський шляхетський рід гербу Шалава. Представлений у Волинському воєводстві. Назва походить від «гнізда» роду — містечка Лідихів.[1]

Інші назви прізвища — Ледоховські (пол. Ledochowski), Галки-Ледуховські (пол. Halka-Ledóchowski), Галки (пол. Halka).

Історія роду[ред. | ред. код]

У Марціна Бельського в його «Хроніці Польській» за 1300 рік (за часів короля Вацлава ІІ), згадується Петро Галка з Романова гербу Салава (Шалава), який названий там гетьманом руським.[2]

Першим Ледуховським стає Нестор Галка, який отримує у володіння Ледихів приблизно у 1457 р. від Великого князя Литовського Казимира Ягеллончика.[3]

Також відомий Рафал Галка з Романова, який був похований 1572 р. у Львові у Домініканському костелі і Станіслав Галка (пом.1602 р.), похований там же.

«Метрика Волинська» згадує Дениска Ледуховського у 1578 р.. Ян, Юрій, Самуїл Ледуховські є серед тих, що поставили підпис на виборах короля Владисла́ва IV.

Представники[ред. | ред. код]

  • Кузьма, ймовірно, дружина — Сенька
    • Івашко
      • Гнівош
        • Макар — крем'янецький земський писар, у Крем'янці король Сигізмунд ІІІ Ваза 29 серпня 1598 видав для нього грамоту, 1603 року отримав позитивний вирок суду стосовно його позову на спадкоємців Миколая Жолкевського через неправомірне приєднання частини Лідихова до «Брідщизни»; помер 1612 року[4]
          • Олександр — писар гродський крем'янецький
          • Самійло (Самуель) — дідич найбільшої частини Лідихова, Перенятина, суддя земський кременецький (дружина — Єлизавета[5])
            • Стефан (пом. 1676) — брацлавський, потім — волинський каштелян
              • Станіслав (пом. 1725) — маршалок трибуналу коронного
              • Франтішек (пом.1704) підкоморій кременецький, потім каштелян волинський, дружина — з роду Семашків, мав сина — волинського[якого?] старосту, дочок Розалію та Саломею — дружину Яна Потоцького, підстолія київського[6].

У Генеалогії потомків Сейму Великого зазначено якнайменше 203 представника роду[12]

Нині представники роду Галка-Ледуховських проживають у Польщі, Австрії, Англії, Україні. Південній Африці

Володіння[ред. | ред. код]

Мали численні володіння. Крім с. Лідихіва протягом XVIII-ХІХ ст. різні представники роду були дідичами містечка Киселин на Волині[3], Волочиська, Смордви, Свищіва, Матвійковичів (Кременецького повіту), Островця на Волині, Хотина (тепер Рівненська обл.).25 серпня 1698 року король Речі Посполитої Август ІІ дарує село Тетликівці (в орігіналіTetlykowce)Кам'янецького повіту, Волинського воєводства з усіма жителями, лісами, млинами, доходами і т.ін. волинському каштелянові Францишку Ледуховському та його дружині, Гелені Семашковні. Також у власність Ледуховських переходять Смідин (як Свідин), Обарів та інші володіння.[3]У XVIII ст. володіли с. Варковичі[13], с. Печихвости та околиці, Хотин та околиці (всі-сучасна Волинська обл).[4]Крім того, у 1745 році Франциск-Антоній у посаг за Людвікою Денгоф отримав володіння на території нинішньої Польщі-Клімонтув, Оссолін і Тетіїв (тепер Київська обл).

У к. ХІХ-поч. ХХ ст. у власності Ледуховських були с. Кодня[14] та с. Старий Солотвин Волинської губернії (тепер Житомирська обл.)[15]Будували палаци у Смордві, Волочиську, С.Солотвині.

Внески[ред. | ред. код]

У різний час представники роду жертвували значні суми на потреби монастирів, костелів, монаших орденів. Зокрема Ледуховські були жертводавцями монастиря о. Домініканів у Підкаміню. Також донька Франциска-Антонія Анна (нар.1750) пожертвувала на шпиталі та монастирі у Варшаві 71 600 злотих.[3]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ledóchów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 121. (пол.)
  2. Zbior dzieiopisow polskich: Kronika Marcina Bielskiego (пол). Warszawa: XX Societatis Jesu. видання 1764. с. 172. 
  3. а б в г Barącz S (1879). Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu (pol). Lwów :: "Gaz. narod." J. Dobrzańskiego i K. Gromana. с. 4, 23, 114. 
  4. а б Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu… — S. 8—9, 109—110
  5. Barącz S. Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu. — Tarnopol : Druk. Józefa Pawłowskiego, 1870. — S. 69. (пол.)
  6. Kasper Niesiecki (1841). Herbarz Polski ... powiekszony dodatkami z pozniejszych autorow, rekopismow, dowodow urzedowy (pol). Lipsk. с. 32–38. 
  7. [1]
  8. Książęta Czetwertyńscy (03) Архівовано 30 жовтень 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  9. Mikołaj Ledóchowski z Leduchowa h. Szaława (ID: 14.63.626)
  10. Zdybicka, Zofia Jozefa. JULIA MARIA (IMIĘ ZAKONNE URSZULA) LEDÓCHOWSKA. ipsb (pol). Процитовано 14.04.2019. 
  11. Ignacy Ledóchowski Generał WP 1871 - 1945. The Ledóchowski Family. Процитовано 14.04.2019. 
  12. M.J. Minakowski. Osoby o nazwisku „Ledóchowski” w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego. Genealogia potomków Sejmu Wielkiego (пол). Процитовано 16.04.2019. 
  13. Пустиннікова, Ірина. Варковичі. Замки та храми України (укр). Процитовано 14.04.19. 
  14. Antoni Urbański (1929). Memento kresowe (пол). Warszawa: nakladem autora. с. 60–61. 
  15. Sulimierski, Walewski, red.Chlebowski (1890). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom X (polska). Warszawa: druk. "Wieku" Nowy-Swiat, nakl.Władysław Walewski. с. 65. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]