Дубенський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дубенський повіт
Coats of arms of Dubno.png
Герб повітового центру
Volin gub (1863) dubno.png
Губернія Волинська губернія
Центр Дубно
Площа близько 3 940 км²
Населення 195 058 чоловік (на 1897 рік) осіб

Дубенський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР. Волинської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Дубно.

Царські часи[ред.ред. код]

Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.

Повіт знаходився в західній частині губернії. На заході межував з Володимир-Волинським, на півночі з Луцьким, північному сході з Рівненським, сході з Острозьким і на півдні Кременецьким повітами Волинської губернії. Південно-західна частина повіту була на кордоні з Австро-Угорщиною. Займав площу 3 483 верст² (близько 3 940 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 195 058 чоловік. З них 68,23 % — українці, 11,5 % — євреї, 6,54 % — поляки, 3,56 % — німці, 4,25 % — росіяни, 5,29 % — чехи[1].

Кількість населених пунктів на 1906 рік становила 662. Серед них одне місто (повітовий центр), 13 містечок. Решта — села, хутори, колонії. Повіт поділявся на 17, а з початку ХХ ст. — на 15 волостей. Центром однієї з волостей було повітове місто.

Склад повіту на 1915 рік[2]
назва центр містечка (16)
1 Берестецька волость м. Берестечко Берестечко, Лобачівка
2 Боремельська волость м. Боремель Боремель, Демидівка
3 Будеразька волость с. Будераж
4 Варковицька волость м. Варковичі Варковичі
5 Вербівська волость м. Верба Верба, Птича
6 Дубенська волость м. ДУБНО
7 Княгининська волость с. Княгинін
8 Крупецька волость м. Крупець Крупець, Козин, Михайлівка
9 Малинська волость с. Малин Острожець
10 Мізоцька волость м. Мізоч Мізоч
11 Млинівська волость м. Млинів Млинів, Муравиця
12 Олицька волость м. Олика Олика
13 Судобицька волость с. Судобичі
14 Теслугівська волость с. Теслугів
15 Ярославицька волость с. Ярославичі Торговиця

Період Української держави[ред.ред. код]

Польські часи[ред.ред. код]

Дубенський повіт
пол. Powiat dubieński
Місто Дубно
Найбільше місто Дубно
Регіон Волинське воєводство
Гміни 12 сільських і 2 міські
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 226 700 (1931)
 - густота 69,2 осіб на 1 км2
Площа
 - повна 3 275 км2 км²
Дата заснування 12 грудня 1920
POL powiat dubieński map.svg
Дубенський повіт

19 лютого 1921 р. ввійшов до складу новоутвореного Волинського воєводства другої Речі Посполитої.

За переписом 1921 р. повіт складався з 3 міст і 15 ґмін-волостей (які включали 819 поселень, з них: 11 — містечок, 39 — знищені війною і незаселені); в повіті проживало 220 221 особа (православних — 179 341, римо-католиків — 19 855, євангелістів — 3 335, інших християн — 229, юдеїв — 17 440, інших — 15)[3].

1 січня 1925 р. з Кременецького повіту вилучено ґміну Радзивілів і включено до Дубенського, натомість з повіту вилучено: ґміни Будераж і Мізоч із включенням до Здолбунівського повіту, ґміну Олика — до Луцького, а ґміну Берестечко — до Горохівського[4].

1 квітня 1929 р. колонію Воля Риканська вилучили з гміни Ярославичі Дубенського повіту і приєднали до гміни Полонка Луцького повіту[5].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 31 жовтня 1933 р. територія міста Дубно розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Дубно і включенням до міста Дубно сіл Сурмичі, Забрам'я, Знесіння, Цегельня, Підбірці, частини села Вигнанка, заплави Страклівщина і урочища Пасіка від села Страклів, парку Палестина, Дубенського ставу і земель католицького монастиря Сестер Божого Провидіння[6].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 21 квітня 1934 р. територія міста Радивилів розширена за рахунок приєднання земель села Радивилів і частини військового селища Радивилів, вилучених із сільської ґміни Радивилів[7].

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Сільські ґміни:

Міста:

Радянський період[ред.ред. код]

Включений 27 листопада 1939 р. до новоутвореної Рівненської області.

В 1940 р поділений на райони:

  1. Дубнівський район з центром в м. Дубно;
  2. Вербський район з центром в с. Верба;
  3. Демидівський район з центром в с. Демидівка;
  4. Козинський район з центром в с. Козин;
  5. Млинівський район з центром в с. Млинів;
  6. Острожецький район з центром в с. Острожець;
  7. Червоноармійський район з центром в м. Червоноармійськ.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.