Васильєв Михайло Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васильєв Михайло Володимирович
рос. Михаил Владимирович Васильев
Народився 19 травня 1971(1971-05-19)
Вишній Волочок, Калінінська область, РРФСР, СРСР
Помер 6 листопада 2022(2022-11-06) (51 рік)
Херсонська область, Україна
Країна Flag of Russia.svg Росія
Діяльність священник
Alma mater МДУ (1993) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (2005)
Учасник Друга чеченська війна, Інтервенція Росії в Сирію і Російське вторгнення в Україну (2022)
Військове звання Russia Army captain insignia.png Капітан запасу
Конфесія РПЦ
Нагороди
Герой Російської Федерації
Орден Мужності медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії) медаль «200 років Міністерству оборони»
Орден преподобного Сергія Радонезького
Медаль «Генерал армії Маргелов»

Михайло Володимирович Васильєв (рос. Михаил Владимирович Васильев; 19 травня 1971, Вишній Волочок, РРФСР6 листопада 2022, Херсонська область, Україна) — російський військовий священик, протоієрей РПЦ (2008), капітан запасу ЗС РФ. Герой Російської Федерації.

Біографія[ред. | ред. код]

Син військовослужбовця, провів дитинство у віддалених північних гарнізонах. В 1993 році закінчив філософський факультет Московського державного університету, кафедра наукового атеїзму[1], за спеціальністю «філософія релігії та релігієзнавство», також закінчив військову кафедру при університеті і став офіцером запасу. В 1993/95 роках навчався в аспірантурі при МДУ, після закінчення якої залишив викладання і почав допомагати проводити богослужіння в храмі. Висвячений на сан диякона 7 березня 1998 року єпископом Бронницьким Тихоном, 27 квітня 1998 року — на сан ієрея Патріархом Алексієм II.

З 1998 року завідував сектором Повітряно-десантних військ синодального відділу взаємодії зі збройними силами, потім був радником Московської патріархії зі взаємодії із збройними силами та правоохоронними органами. Одночасно до кінця життя був настоятелем храму Великомучениці Варвари та Преподобного Іллі Муромця при штабі Ракетних військ стратегічного призначення у селищі Власіха Московської області. Перебував у відрядженнях в різних гарячих точках: в Косово, Боснії, Абхазії, Киргизії, на Північному Кавказі і в Сирії. Під час Другої чеченської війни хрестив солдатів. Серед російських військовиків отримав прізвисько «батюшка ВДВ», оскільки під час навчань повітряно-десантних військ стрибав з парашутом. Загалом Васильєв здійснив 11 стрибків, останній з яких завершився переломом хребта.

Учасник вторгнення в Україну. Загинув внаслідок вибуху ракети з РСЗВ HIMARS, яка влучила за 3 метри від Васильєва.

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько шістьох дітей.

Нагороди[ред. | ред. код]

Отримав численні нагороди, серед яких:

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Первым по минному полю