Велика зам'ятня
(Перенаправлено з Велика замєтня)
Велика зам'ятня | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Міжусобиці в Золотій орді | |||||||
Куликовська битва | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Золота орда За підтримки: |
Золота орда За підтримки: | ||||||
Командувачі | |||||||
Мамай Ольгерд |
Джучиди Тохтамиш Дмитро Донський |
Велика Зам'ятня («Велике Замішання») — у 1359—1381 роках серія міжусобних воєн у Золотій Орді, які призвели до її занепаду. Вони розкололи і суттєво ослабили центральну владу, прискоривши розпад держави. Причиною воєн стала невизначеність з престолонаслідуванням. Стара династія, після вбивства хана (царя) Бердибека, урвалася, і постало питання, хто з численних претендентів сяде на престол у Сараї.[1] За старим законом Чингіза, нового хана Золотої Орди мала обирати рада з усіх представників роду. Але в цей час його нащадків вже було настільки багато і непорозуміння між ними настільки велике, що ця норма вже давно не виконувалась.
- 1359 — вбивство хана Бердибека, останнього представника роду хана Батия. Це стало причиною появи різноманітних претендентів на ханський престол у Сараї з числа інших, східних гілок роду Джучі. Першим на престол на короткий термін вдалося сісти самозванцю Кульпі, який проголосив себе ханом і почав репресії проти частини воєначальників—емірів. У цих умовах один з них, темник Мамай, зять хана Бердибека і беклярбек, тобто правитель столичної області Сараю, не маючи змоги опиратись самозванцю, з вірними йому військами відійшов у західні області ханства, і через деякий час проголосив ханом Абдуллу, з роду Батия. Інші опальні еміри в цей час звертаються по допомогу до хана Чимтая, керівника удільної Білої Орди, який направив до Сараю свого брата Шейх—Орду, який, проте, був вбитий по дорозі до Сараю. Також в цей час, в 1359 році у Гюлістані у своєму війську проголосив себе ханом Хизир (або Кидир у староруських літописах).
- 1360
- Січень — хан Мухаммед Навруз, що називав себе сином Джанібека і братом Бердибека, захопив Сарай-город, вбив Кульпу і двох його синів.
- травень—червень — Хизир (Хизр або Кидир у староруських літописах), який проголосив себе ханом у Гюлістані ще в 1359 році, вступає з військом в уділ хана Навруза, в результаті зради частини старшини вбиває його, його дружину Тайдулу і вірних йому вельмож і сідає на престолі у Сарай—городі. Новий хан на невеликий період об'єднав під своєю владою великі території, активно втручався у справи руських князівств.
- 1361
- серпень — старший син хана Хизира, Ходжа—Тимур за підтримки старшини здійснює переворот, вбиває батька і молодшого брата і сідає на сарайський престол. У цей час у Білій Орді помирає хан Чимтай, до влади приходить його син, хан Урус, який проголошує повне її відділення від Сараю. Так само відмовилась визнавати залежність від Сараю і Синя Орда на чолі з ханом Пуладом, який правив у 1350—1370 роках.
- жовтень — після п'яти тижнів царювання, проти нового хана повстає ординська старшина на чолі з Мамаєм. Ходжа—Тимур тікає за Волгу, де його невдовзі вбивають, а ханом, за підтримки Мамая, стає нащадок Узбека Абдулла.
- 1362 — Битва на Синіх Водах. Литовсько-руське військо Ольгерда розбило татарське військо, звільнивши Україну від ординського панування.
- 1368 — Тросненська битва. Литовці перемогли московитів.
- 1370 — в Сараї вбивають або помирає хан Абдулла і на його місце Мамай намагається посадити хана Булака. В країні знову починаються міжусобиці.
- 1372 — Сарай захоплює хан Урус
- 1375
- січень — на короткий час хан Булак повертає Сарай
- червень — Сарай знову захоплює хан Урус
- липень — Сарай знову захоплює хан Булак
- грудень — Сарай захоплює хан Каганбек Гиясаддін
- Експедиція на чолі з Московією проти Твері (у союзі з Мамаєм, який дав Твері "ярлик" на Володимирський престол). Договір, нав'язаний Твері, за яким вона визнавала себе "молодшим братом" Москви.[3]
- 2 серпня 1377 — Битва на річці П'яне (1377)[ru]. Мамай зненацька розбив війська Дмитра Костянтиновича у битві на річці П'яні, розграбував і спалив Нижній Новгород.[4]
- 1377 — хан Каганбек помирає і ханом стає його син Арабшах Муззаффар (Арапша староруських літописів).
- 1380
- Мамай вбиває хан Булака. Тохтамиш захоплює престол у Сараї.
- Куликовська битва. Військо московського князя Дмитрія Донського розбиває ординсько-литовське військо Мамая. Війська Тохтамиша переслідують темника і позбавляють його останніх залишків впливу. Зростає роль Москви. Закінчення міжусобиць.
- 1381 — Битва на річці Калка (1381). темник Мамай вбитий у Криму. Тохтамиш стає беззаперечним ханом Золотої Орди і закінчує Велику Смуту.[5]
- 1382 — Тохтамиш стає ханом та захоплює, спалює Москву. Димитрій Донський кидає Москву напризволяще і тікає на північ. Жителі Москви просять литовського князя Остея захистити місто. Князі Нижнього Новгорода-Суздаля обманом змушують москвичів здати місто, після чого війська Тохтамиша розграбовують Москву.[6]
- 1390-і — вторгнення війська середньоазійського правителя Тимура Кульгавого, розгром і небувале спустошення Золотої Орди, початок її дезінтеграції на окремі держави.
- ↑ Wilson, 2020, 4:57–5:08.
- ↑ Halperin, 1987, с. 74–75.
- ↑ Halperin, 1987, с. 73.
- ↑ Počekaev, 2010a, с. 149–151.
- ↑ Halperin, 1987, с. 73–75.
- ↑ Crummey, 2014, с. 57.
- Борис Черкас. Удар по Сходу [Архівовано 26 лютого 2014 у WebCite]. Українсько-литовське військо прогнало татар із України ще до Куликовської битви // Український тиждень, 31 жовтня 2008
- 1360-1381. Великая замятня [Архівовано 25 червня 2012 у Wayback Machine.] // Точка зрения — Новый Геродот. Русь и Орда
- Олексій Костюченко. Що позитивного залишила по собі Золота Орда? [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // «День», 24 січня 2013
- 1313-1359. Зенит. Исламская революция и смена доминанты [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Точка зрения — Новый Геродот. Русь и Орда: как это было?
- Crummey, Robert O. (2014). The Formation of Muscovy 1300 – 1613. Routledge. с. 52—62. ISBN 9781317872009. (вперше опублікований у 1987 році).
- Halperin, Charles J. (1987). Russia and the Golden Horde: The Mongol Impact on Medieval Russian History. с. 222. ISBN 9781850430575. (e-book).
- Počekaev, Roman Julianovich (2010a). Цари ордынские: биографии ханов и правителей Золотой Орды (Cari ordynskie: Biografii hanov i pravitelej Zolotoj Ordy) [Tsars of the Horde: Biographies of the Khans and Rulers of the Golden Horde]. Saint Petersburg: Eurasia. с. 406. ISBN 9785918520109.
- Wilson, Jack; Gambar, Ilkin; Devin, Officially; Karimov, Nolan (19 березня 2020). Battle of Kulikovo 1380 – Rus-Mongol Wars Documentary. Kings and Generals. Процитовано 30 квітня 2023.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |