Велика Цимбалка
Цимбалка | |
---|---|
![]() | |
Розташування | |
Координати | 47°16′27″ пн. ш. 34°42′36″ сх. д. / 47.27417° пн. ш. 34.71000° сх. д. |
Країна | ![]() |
Регіон | Запорізька область |
Район | Великобілозерський район |
Найближче місто | Велика Білозерка |
Історія | |
Культура | Скіфія |
Період | IV століття до н. е. |
Артефакти | 2 довгі золоті налобні пластини: одна з фігурою змієногої богині, друга прикрашена двома грифонами, що стоять на задніх лапах; 2 пари нащічників у вигляді листа, що закінчується стилізованим зображенням голови дельфіна. |
Археологи | Забєлін Іван Єгорович |
Велика Цимбалка — скіфський курган на правому березі річки Білозерки біля західної околиці села Велика Білозерка Великобілозерського району району Запорізької області. Входить до групи курганів Цимбалка. Курган датований IV сторіччям до н. е.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/61/%D0%A6%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA.jpg)
Єпископ Гермоген писав, що ця могила була обложена великим камінням, які у 1820 році пішли на будівництво Преображенської церкви. За ним, могила названа на честь якогось багача і знахаря Михайла. Цимбалом його прозвали ще й тому, що він грав на цимбалах.[1]
Останнім часом зустрічається також назва кургану — «Цимбалова Могила».
Досліджувала курган 1867—68 експедиція Імператорської Археологічної комісії під керівництвом відомого археолога І. Є. Забеліна.
Курган був 15 метрів заввишки і близько 300 метрів в окружності. Об'єм насипу — 32000 кубічних метри. У насипі кургану відкрито центральне поховання і поховання 6 коней. Збруя 4 коней була срібною, двох інших — золотою.
Інтерес становлять 2 довгі золоті налобні пластини: одна з фігурою змієногої богині, друга прикрашена двома грифонами, що стоять на задніх лапах, а також 2 пари нащічників у вигляді листа, що закінчується стилізованим зображенням голови дельфіна.[2]
Крім того, знайдено наконечники стріл, залишки панцира, бронзові набори вуздечок. В наш час ці поховання датовано IV–III ст. до н. е. і віднесено до могил царської знаті[3]
Сьогодні, поле з розташованими на ньому курганами повністю розоране. Задернованими залишаються кургани № 1 (Велика Цимбалка) та вершина насипу № 2 (Мала Цимбалка).
- ↑ Таврическая епархия. — Псков, 1887. — С. 261–262.
- ↑ Ю. В. Болтрик.,ЦИМБАЛКА. http://leksika.com.ua/13171122/ure/tsimbalka [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Археология Украинской ССР, 1985, с.85; Давня історія України, 1998, с.144.
|