Венді Брюстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Венді Брюстер
Народилася 24 травня 1966(1966-05-24)[1]
Гаяна
Померла 24 липня 2023(2023-07-24)[2] (57 років)
Діяльність акушерка
Alma mater Ратґерський університет

Венді Розамунд Брюстер (англ. Wendy Rosamond Brewster; 24 травня 1966(19660524) — 24 липня 2023)— професор акушерства та гінекології, була директором Центру досліджень жіночого здоров'я в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Гілл.

Молодість й освіта[ред. | ред. код]

Брюстер народилася та виросла у Гаяні[3]. У шість років вона зрозуміла, що хоче бути лікарем. Вивчала математику й іспанську мову у Ратґерському університеті[4]. Брюстер вивчала медицину в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Спеціалізувалася у гінекологічній хірургії й онкології. Брюстер була стипендіатом Каліфорнійського університету в Ірвайні, де вона працювала у галузі гінекологічної онкології. Протягом першого року стипендії вивчала показники тих, хто пережив рак молочної залози і розвивається нова первинна пухлина[3]. Працювала над покращенням лікування онкологічних захворювань, дослідження, яке сприяло отриманню її докторського ступеня з епідеміології у 2000 році[5][3].

Дослідження та кар'єра[ред. | ред. код]

Свою незалежну наукову кар'єру Брюстер розпочала у Каліфорнійському університеті в Ірвайні, де вивчала групи населення, які перебували під загрозою невідповідного лікування раку та його наслідків. Вона розглянула, як стандарт медичного обслуговування впливає на результати лікування людей з раком шийки матки, і продемонструвала, що дисплазію шийки матки можна вилікувати за один візит, подолавши ризики пов'язані з лікуванням груп високого ризику[6]. Брюстер очолювала програму Національного інституту раку: за нею жінки з низьким рівнем доходу проходили обстеження на рак шийки матки, що покращило лікування та показники подальшого спостереження[3]. У 2007 році вона стала директором програми онкологічних стипендій університету[7].

У 2008 році Брюстер приєдналася до Університету Північної Кароліни в Чапел-Гілл, де її призначили директором Центру досліджень жіночого здоров'я[7][8]. Вона виявила бактерії в жіночих яєчниках і фаллопієвих трубах, частині статевого тракту, яка раніше вважалася стерильною[9]. Брюстер також показала, що у жінок з раком яєчників популяція бактерій відрізняється від популяції жінок без раку, що вказує на те, що ці бактерії можуть впливати на прогресування раку[9][10]. Вона очолювала Комітет з профілактики та боротьби з раком[3].

Вибіркові праці[ред. | ред. код]

Серед її публікацій:

  • Association between endometriosis and risk of histological subtypes of ovarian cancer: a pooled analysis of case–control studies[11]
  • A genome-wide association study identifies susceptibility loci for ovarian cancer at 2q31 and 8q24[12]
  • Diabetic neuropathy, nerve growth factor and other neurotrophic factors[13]

Смерть[ред. | ред. код]

Померла у Беллєрі від раку підшлункової залози у віці 57 років[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.dignitymemorial.com/obituaries/bellaire-tx/wendy-brewster-11383275
  2. https://www.sgo.org/news/remembering-sgo-elected-president-wendy-brewster-md-phd/
  3. а б в г д The good fight. UCI News (амер.). 19 травня 2006. Процитовано 25 лютого 2020.
  4. Brewster, Wendy R. :: Personal Development and Health Videos from Top Experts | Building Strength Webinars (амер.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  5. Brewster, Wendy Rosamond (2000). Multiple primary malignancies : an examination of factors that influence the risk of ovarian cancer subsequent to breast cancer. exlibrisgroup.com (Дипломна робота PhD). University of California Irvine. OCLC 45802846.
  6. Wendy Brewster. UNC Lineberger (амер.). Процитовано 25 лютого 2020.
  7. а б Wendy Brewster, MD, PhD. Center for Women's Health Research at UNC (амер.). Процитовано 25 лютого 2020.
  8. UNC Lineberger Comprehensive Cancer Center :: The New Face of Cancer Care. thenewfaceofcancercare.org. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  9. а б Bacteria in female reproductive tract linked to ovarian cancer. health24.com. 8 червня 2016. Процитовано 25 лютого 2020.
  10. June 2016, Rachael Rettner 06 (6 червня 2016). Bacteria Are Everywhere, Even in Ovaries. livescience.com (англ.). Процитовано 25 лютого 2020.
  11. Pearce, Celeste Leigh; Templeman, Claire; Rossing, Mary Anne; Lee, Alice; Near, Aimee M; Webb, Penelope M; Nagle, Christina M; Doherty, Jennifer A; Cushing-Haugen, Kara L; Wicklund, Kristine G; Chang-Claude, Jenny та ін. (2012). Association between endometriosis and risk of histological subtypes of ovarian cancer: a pooled analysis of case–control studies. The Lancet Oncology. 13 (4): 385—394. doi:10.1016/S1470-2045(11)70404-1. ISSN 1470-2045. PMC 3664011. PMID 22361336.
  12. Goode, Ellen L; Chenevix-Trench, Georgia; Song, Honglin; Ramus, Susan J; Notaridou, Maria; Lawrenson, Kate; Widschwendter, Martin; Vierkant, Robert A; Larson, Melissa C; Kjaer, Susanne K; Birrer, Michael J та ін. (2010). A genome-wide association study identifies susceptibility loci for ovarian cancer at 2q31 and 8q24. Nature Genetics. 42 (10): 874—879. doi:10.1038/ng.668. ISSN 1061-4036. PMC 3020231. PMID 20852632.
  13. Brewster, Wendy J.; Fernyhough, Paul; Diemel, Lara T.; Mohiuddin, Liza; Tomlinson, David R. (1994). Diabetic neuropathy, nerve growth factor and other neurotrophic factors. Trends in Neurosciences. 17 (8): 321—325. doi:10.1016/0166-2236(94)90169-4. ISSN 0166-2236. PMID 7974749. S2CID 4042498.
  14. Remembering SGO Elected President Wendy Brewster, MD, PhD. Society of Gynecologic Oncology (амер.). Процитовано 8 жовтня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]