Вена

Схема венозної системи людини

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вена (значення).

Ве́на (лат. vena) — кровоносна судина, функція якої полягає в забезпеченні відтоку бідної на кисень венозної крові від органів та тканин до серця.

Особливості будови

У просвіті вен є складки ендотелію — венозні клапани, які запобігають ретроградній течії крові, тобто течії крові у протилежному напрямку. Швидкість току крові 10 — 20 см у секунду. Тиск :3 — 5 мм.рт.ст.

Класифікація

Вени, як і артерії поділяються на магістральні та органні. Залежно від розташування виділяють поверхневі та глибокі вени (наприклад, v.cephalica і v.basilica в ділянці ліктьової кістки). За будовою стінок поділяються на м'язові та безм'язові вени.

Безм'язові вени

До вен безм'язевого типу належать вени твердої і м'якої оболон головного і спинного мозку, вени п'ясті, сітківки, плаценти і селезінки. З внутрішньої сторони такі вени покриті ендотелієм, який лежить на базальній мембрані. А ззовні це все покрито тонким шаром пухкої сполучної тканини.

Вени м'язевого типу

Вени м'язового типу можуть мати або слабкий або сильний розвиток м'язової тканини. Вени нижньої частини тіла мають сильно розвинену м'язову оболонку, а вени верхньої частини тіла, відповідно, — слабку. Це обумовлено особливостями циркуляції крові у верхніх та нижніх кінцівках.

У міру збільшення калібру вен у їхніх стінках з’являються циркулярно орієнтовані міоцити. У вен середнього калібру над базальною мембраною розташовується підендотеліальна сполучна тканина, в якій присутні окремі еластичні волокна. Середня оболонка утворена 2–3 шарами циркулярно орієнтованих міоцитів, між якими проходять пучки колагенових та еластичних волокон. Зовнішня оболонка (адвентиція) у венах середнього калібру утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, у ній розташовані кровоносні судини, нервові волокна (нерви). У стінках великих вен у середній оболонці є невелика кількість циркулярно орієнтованих міоцитів. Зовнішня оболонка товста, утворена сполучною тканиною.

Також вени можна класифікувати за розиашуванням.

Вени голови та шиї

Основна частина венозної крові від голови і шиї відтікає у праву і ліву внутрішні яремні вени. З кожного боку внутрішня яремна вена зливається з підключичною веною, утворюючи відповідно праву і ліву плечо-головні вени. Останні дві вени з'єднуються і утворюють верхню порожнисту вену.

Плечеголовні вени

Кожна плечеголовна вена утворюється шляхом злиття підключичної та внутрішньої яремної вен. Це корені верхньої порожнистої вени. Права плечоголовна вена починається на рівні правого груднинно-ключичного суглоба, а ліва (довша) — на рівні однойменного лівого суглоба. Вони зливаються позаду першого правого ребрового хряща, формуючи стовбур верхньої порожнистої вени.

Притоки плечоголовної вени:

• Внутрішні грудні вени (vv. thoracicae internae) (див. вище).
• Хребтова вена (v. vertebralis) є веною-супутницею однойменної артерії, супроводжуючи її і в поперечних отворах шийних хребців. В цю вену впадають передня хребтова вена (v. vertebralis anterior) і потилична вена (v. occipitalis).
• Глибока шийна вена (v. cervicalis profunda) спускається позаду поперечних відростків шийних хребців, супроводжуючи однойменну артерію.
• Найвища міжреброва вена (v. intercostalis suprema) від I-го міжребрового проміжку.
• Ліва верхня міжреброва вена (v. intercostalis superior sinistra) від задніх ділянок II-го і Ш-го міжребрових проміжків впадає у ліву плечо-головну вену.
• Нижня щитоподібна вена (v. thyroidea inferior), яка відводить кров з непарного щитоподібного сплетення, а також численні вени:
• Середостінні (vv. mediastinales), загруднинної залози (vv. thymicae), бронхові(vv. bronchiales), трахейні (vv. tracheales), стравохідні (vv. oesophageales), осердно-діафрагмові (vv. pericardiacophrenicae).

Флебологія

Флебологія — розділ медицини, що вивчає будову і функціонування вен, їхні захворювання, методи діагностики, профілактики та лікування.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, захворювання вен віднесено до хвороб цивілізації. У розвинених країнах світу частота варикозної хвороби становить 25-33 % серед жінок і 10-20 % серед чоловіків. Патологія пізно виявляється та швидко прогресує.

Захворювання вен

Хвороби вен — це група патологій, що виникають через порушення роботи клапанів або стінок судин, що призводить до утруднення відтоку крові до серця. Найчастіше вони вражають нижні кінцівки.

Основні види захворювань вен

• Варикозне розширення вен (варикоз)— це найпоширеніше захворювання вен, при якому вени розширюються, стають покрученими та випуклими через слабкість клапанного апарату.
• Тромбоз глибоких вен — це стан, за якого відбувається утворення згустку крові (тромбу) у глибоких венах. Це небезпечний стан, який може призвести до тромбоемболії легеневої артерії.
• Флебіт (тромбофлебіт) — це запалення стінки вени, часто з утворенням тромбу в поверхневих судинах. Супроводжується почервонінням та болем по ходу вени.
• Хронічна венозна недостатність— це стан, за якого вени не можуть ефективно перекачувати кров назад до серця, що спричиняє постійні набряки та зміни шкіри.

Див. також

• Варикоз

Література

• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів, 2002. — 240 с.
• «Анатомія людини», О. І. Свіридов. — К.: Вища школа, 2001.

Посилання

• ВЕНИ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
• Merck Manual article on veins. [Архівовано 14 липня 2010 у Wayback Machine.]
• American Venous Forum [Архівовано 4 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• American College of Phlebology
• American Board of Phlebology
• American College of Phlebology Foundation [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Australasian College of Phlebology [Архівовано 2 червня 2011 у Wayback Machine.] Information from the Australasian College of Phlebology Website
• In economics: Arterial and venous industries
• Animated Venous Access tutorials