Вера Генріксен
| Вера Генріксен | ||||
|---|---|---|---|---|
| норв. Vera Henriksen | ||||
| Ім'я при народженні | норв. Vera Margrethe Roscher Lund | |||
| Народилася |
22 березня 1927[1] Осло, Норвегія[1] | |||
| Померла |
23 травня 2016[2] (89 років) Лом (Норвегія), Оппланн, Норвегія | |||
| Країна |
 Норвегія | |||
| Діяльність | драматургиня, письменниця | |||
| Сфера роботи | історичний роман[3] і середньовіччя[3] | |||
| Alma mater | Єльський університет і Колумбійський університет | |||
| Батько | Рагнвальд Альфред Рошер Лундd | |||
| Діти | Petter Henriksend | |||
| Учасник | Друга світова війна | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Вера Маргеріт Генріксен (норв. Vera Margrethe Henriksen; 22 березня 1927 року — 23 травня 2016 року) — норвезька драматург та письменниця у жанрі нон-фікшн. Відома історичними романами та п'єсами про добу Середньовіччя.[4]
Біографія[ред. | ред. код]
Вера Маргеріт Рошер Лунд народилася в Осло та проживала там до 1940 року, потім вона переїхала жити до міста Арендал.
Її батько Рангвальд Альфред Рошер Лунд (норв. Ragnvald Alfred Roscher Lund) був військовим офіцером, а згодом і полковником та першим командувачем Норвезької військової розвідки.[5][6]
В 1944 році сім'я Віри була змушена втекти під час окупації Норвегії нацистами.[5] Вера продовжила отримувати середню освіту у Норвезькій гімназії шведського містечка Уппсала та закінчила навчальний заклад у 1945 році. Весь наступний рік Вера подорожувала Сполученими Штатами Америки, де в Нью-Джерсі мешкала її родина.
Вона вивчала архітектуру в Єльському університеті з 1946 по 1948 рік. Із 1948 по 1949 рік Вера вивчала історію мистецтв та журналістику в Колумбійському університеті. У 1948 році вона вийшла заміж за Олафа Готфріда Генріксена, який був виконавчим директором.[7] У цілому, вона перебувала у Сполучених Штатах Америки із 1946 по 1963 роки.
Її перший роман «Срібний молот» (норв. Sølvhammeren) був опублікований в 1961 році. Наступний роман «Диво» (норв. Jærtegn) побачив світ в 1962 році, а третя книжка «Святий король» (норв. Helgenkongen) вийшла в 1963 році. Ця історична трилогія присвячена Олафу ІІ Норвезькому та його часові і правлінню. У 1970 році Вера Генріксен написала серію новел, присвячених Протестантській реформації.[8] Також вона писала книжки для дітей та підлітків. Вера Генріксен написала та видала близько п'ятдесяти книжок.
Центральне місце в творчості письменниці займає серія історичних романів, проте вона також писала сучасні новели, п'єси та літературу в жанрі «нон-фікшн». Серед книжок Вери Генріксен, написаних у жанрі «нон-фікшн», є «Історія Повітряних сил Норвегії» в двох томах, яка охоплює період від 1912 року до 1945 року.
Українською мовою перекладено роман «Королівське дзеркало». Видано декілька романів, центральною проблематикою яких є перехід від норвезької міфології до Християнства.
Як архітектор Вера Генріксен декорувала Перший клас Королівського Норвезького ордена св. Олава.
В 1962 році письменницю нагороджено Норвезькою премією книгорозповсюджувачів Norwegian Booksellers' Prize, а в 1978 році — нагородою Благодійного фонду Мадса Віль Нігора Mads Wiel Nygaard's Endowment.
Корисна інформація[ред. | ред. код]
- Dagbladet profile
- Aschehoug profile [Архівовано 8 червня 2008 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1027945317 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://historygreatest.com/vera-henriksen-norwegian-writer-died-at-89
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Der sagaen tier, forteller hun videre. Tone Bolstad Fløde i samtale med Vera Henriksen.(2003). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ а б Tveterås, Egil (30 червня 2022). Vera Henriksen. Norsk biografisk leksikon (nb) . Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ NorgesLexi - Norsk politisk dokumentasjon på internett!. web.archive.org. 15 березня 2012. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ Nasjonalbiblioteket. www.nb.no. Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ Sandvik, Per Roger; Allkunne (19 вересня 2022). Vera Henriksen. Store norske leksikon (норв.). Процитовано 29 листопада 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вера Генріксен
|
