Перейти до вмісту

Верес Кирило Кирилович

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Верес.
Кирило Верес
 Підполковник
Загальна інформація
Народження8 вересня 1989(1989-09-08) (36 років)
Муровані Курилівці, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, Україна
Alma MaterМАУП, банківська справа (2010)
ХНУ ім. Каразіна, право (2016)
ЛНУ ім. Шевченка, історія (2022)
ПсевдоК-2
Військова служба
Роки служби2014 – зараз
ПриналежністьУкраїна Україна ЗСУ Збройні сили
Рід військ
Безпілотні системи
Формування
 92 ОМБр
 54 ОМБр
К-2
Війни / битви

Війна на сході України

Російське вторгнення в Україну (2022)

Нагороди та відзнаки
Герой України
Хрест бойових заслуг
Хрест бойових заслуг
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Кири́ло Кири́лович Ве́рес (позивний «К-2») — підполковник Збройних сил України. Учасник російсько-української війни[1]. Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» та повний лицар ордена Богдана Хмельницького. Командир 20-тої окремої бригади безпілотних систем «К-2».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки та освіта

[ред. | ред. код]

Народився 8 вересня 1989 року в селищі Муровані Курилівці Вінницької області[2].

У 20 років працював директором із розвитку на нудистському пляжі «Довбичка» на Трухановому острові[3][4].

У 2010 році отримав диплом магістра зі спеціальності «Банківська справа» у Міжрегіональній академії управління персоналом[5]. У 2016 закінчив Харківський національний університет за спеціальністю «Право», а за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення отримав магістра з історії у Луганському національному університеті.

Військова служба

[ред. | ред. код]

Свою кар'єру розпочав 2014 року в батальйоні поліції Київ-1, у місті Слов'янськ[3], був розвідником.

Станом на 2015 рік — контррозвідник СБУ[6]. Здійснив затримання — разом з Віктором Ніколюком — російських ГРУшників Єрофєєва і Александрова, яких згодом обміняли на Надію Савченко[7]. Тоді загинув молодший сержант Вадим Пугачов.

Восени 2015-го отримав поранення в голову — осколок від пострілу АГС пробив йому череп та зрикошетив у живіт комбригу Ніколюку.

Станом на 2016 рік — офіцер 92-ї бригади, заступник командира[3].

У березні 2016 року, коли Кирило Верес перебував у місті Щастя Луганської області, на дружину Ганну й сина вчинено напад[8][9].

У 2017 році, беручи участь у боях за Мар'їнку, організував кілька успішних засідок на околицях Донецька (район шахти «Трудівська»), знищивши колону ворожої техніки, зокрема машину з розвідниками. За цю операцію через два місяці отримав Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Другого «Богдана» Верес отримав за удар артилерією по скупченню вантажівок сепаратистів у Первомайську під час чергової ротації. Операцію готували чотири місяці, за які вдалося виявити, що ворог проводить ротацію раз на місяць і в цей час масово скупчується на базі.

Після повномасштабного вторгнення

[ред. | ред. код]

З лютого 2022 року командир батальйону К-2 54-ї ОМБр, тримав оборону на напрямку Соледар — Сіверськ[10][11]

У середині березня 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення майор Кирило Верес організовував оборону населеного пункту Мар'їнка на Донеччині. Зупинили просування противника на південно-східні околиці міста, знищили два танки та два БМП. Через атаку переважаючих сил супротивника та для вирівнювання лінії оборони й мінімізації втрат особового складу вирішили відійти на другу лінію оборони[12].

Наступного дня під його керівництвом розпочався контрнаступ зведених підрозділів механізованих батальйонів на вимушено залишені позиції. Він завершився успіхом, тимчасово втрачені позиції повернули під контроль Збройних сил України[13].

8 грудня 2024 року комбат Кирило Верес анонсував трансформацію свого підрозділу у 20-й окремий полк безпілотних систем К-2[14][15].

Родина

[ред. | ред. код]

Його прадід воював під час Першої світової, а загинув у Другу світову в 1943 році та похований у братській могилі на Київщині. Дід — технік-лейнтенат, пройшов Другу світову війну, був командиром паркового взводу[16].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Захоплюється водним транспортом — лижами й катерами.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (4 квітня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[17][18]
  • Хрест бойових заслуг (4 грудня 2023)[19][20]
  • Орден Богдана Хмельницького I ст. (13 жовтня 2020) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[21]
  • Орден Богдана Хмельницького II ст. (10 жовтня 2019) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[22]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (10 квітня 2017) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[23]
  • Медаль «За військову службу Україні» (23 серпня 2018) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[24]
  • Українська недержавна нагорода орден «Народний Герой України» (13 жовтня 2015)[25]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Булатов розповів подробиці нападу на сім'ю бійця АТО, який взяв у полон російських ГРУшників. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 25 жовтня 2019.
  2. ↑ Пилипчук, Р. В. (12 грудня 2022). Верес Кирило Кирилович. esu.com.ua (укр.). Процитовано 8 травня 2025.
  3. ↑ а б в Бутусов Плюс (19 жовтня 2024), Від директора нудистського пляжу до знаменитого комбата | Кирило Верес К-2, 54 ОМБР., процитовано 19 жовтня 2024
  4. ↑ «Хочеш жити — вчись». Майор ЗСУ та Герой України Кирило Верес
  5. ↑ Випускнику Академії присвоєно звання Герой України!
  6. ↑ Російський диверсант Єрофєєв у лікарні хотів обміняти свою гвинтівку — свідок
  7. ↑ Суд над Єрофєєвим і Александровим(рос.)
  8. ↑ Двоє невідомих зв'язали дружину та сина «атошника» і влаштували допит
  9. ↑ У Києві невідомі увірвалися в квартиру бійця 92-ї бригади
  10. ↑ ВЕРЕС про легендарний К-2, дрони та «зраду» серед цивільних | Ремовська Інтерв'ю (укр.), процитовано 5 грудня 2023
  11. ↑ «Велкам ту окоп»: який шлях пройшов Кирило Верес від підприємця до комбата 54 ОМБр
  12. ↑ «За Україну треба не вмирати, а вбивати»: історія ексдиректора нудистських пляжів, а нині — майора ЗСУ
  13. ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» українським захисникам і рідним військовослужбовців, удостоєних звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 14 липня.
  14. ↑ Верес, Кирило (8 грудня 2024). Нова сторінка історії К-2. Канал К-2 54 ОМБр в Telegram.
  15. ↑ «Я хочу, щоб ворог тремтів». Герой України Кирило Верес — про свій новий полк безпілотних систем, 10 тис. добровольців за місяць і Лінію дронів
  16. ↑ Український військовий Кирило Верес зібрав усі державні нагороди: історія офіцера
  17. ↑ Указ Президента України від 4 квітня 2022 року № 209/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  18. ↑ Президент України присвоїв звання Герой України 6 Захисникам. mva.gov.ua (ua) . Процитовано 31 грудня 2023.
  19. ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2023 року № 798/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  20. ↑ Сьогодні день найсильніших синів і доньок України, які боронять Батьківщину на суші, у повітрі, на воді – Президент вручив державні нагороди з нагоди Дня ЗСУ. Президент України. 6 грудня 2023.
  21. ↑ Указ Президента України від 13 жовтня 2020 року № 428/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
  22. ↑ Указ Президента України від 10 жовтня 2019 року № 741/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
  23. ↑ Указ Президента України від 10 квітня 2017 року № 104/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  24. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 238/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  25. ↑ 10 церемонія нагородження. 13 жовтня 2015 року. Одеса. Одеський національний академічний театр опери та балету // Сайт Народний Герой України

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Історія Кирила Вереса, який став повним кавалером ордена Богдана Хмельницького на YouTube // ТСН. — 2022. — 8 травня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верес_Кирило_Кирилович&oldid=47424987