Вероніка довгоквітконіжкова
| Вероніка довгоквітконіжкова | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Подорожникові (Plantaginaceae) |
| Рід: | Вероніка (Veronica) |
| Вид: | V. peduncularis
|
| Біноміальна назва | |
| Veronica peduncularis M.Bieb.
| |
Вероніка довгоквітконіжкова[1] (Veronica peduncularis) — вид квіткових рослин родини подорожникових (Plantaginaceae).
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це багаторічна рослина 6–40 см. Кореневище й основа стебла сильно розгалужені. Стебла нечисленні, лежачі, плодові гілки висхідні, запушені. Листки яйцеподібні чи довгасті, тонкі, віддалено-пилчасті, біля основи цілокраї; листкова ніжка 1–6 мм, листкова пластина 8–27 × 4–18 мм. Суцвіть 2–5, 10–25-квіткові, нещільні. Чашечка 3–3.5 мм у квітці, 4–5.5 мм у плоді, часток 4, залозисто-запушені, війчасті або голі, рідше залозисті. Віночок білий, блідо-бузковий або блідо-блакитний, з пурпуровими жилками, 8–13 мм в діаметрі. Коробочка поперечно-еліптична, 2.8–4.2 × 3.7–5.3 мм. Насіння 4–8, 0.3–1.8 × 0.9–1.5 мм, гладке[2][3].
Поширення[ред. | ред. код]
Україна, Туреччина, Росія[4][5].
В Україні вид росте у тінистих лісах та на скелях — у Донецькому Лісостепу, рідко (Ворошиловградська обл., Лисичанський р-н); по всьому гірському Криму, часто[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Veronica peduncularis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 289.
- ↑ Veronica peduncularis. Türkiyebitkileri. Процитовано 11.08.2023. (англ.)
- ↑ Veronica peduncularis. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 11.08.2023. (англ.)
- ↑ Veronica peduncularis. Euro+Med Plantbase. Процитовано 11.08.2023. (англ.)
| ||||||||