Верхній провулок
| Верхній провулок Київ | |
|---|---|
| Місцевість | Звіринець |
| Район | Печерський |
| Колишні назви | |
| Церковний | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 250 м |
| Координати початку | 50°25′24.8″ пн. ш. 30°33′7.7″ сх. д. / 50.423556° пн. ш. 30.552139° сх. д. |
| Координати кінця | 50°25′59.9″ пн. ш. 30°33′4″ сх. д. / 50.433306° пн. ш. 30.55111° сх. д. |
| поштові індекси | 01014 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Звіринецька» |
| Найближчі залізничні станції | з. п. Видубичі |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10216 |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Ве́рхній прову́лок — провулок у Печерському районі міста Києва, місцевість Звіринець. Пролягає від бульвару Миколи Міхновського до Верхньої вулиці.
Провулок виник у 2-й половині XIX століття під назвою Церковний, від церкви Різдва Іоанна Предтечі, зведеної у 1866 році та зруйнованої у 1935 році на Звіринецькому цвинтарі.
Будинок № 8 являв собою двоповерхову віллу, де мешкало подружжя славетних співаків Михайло Донець і Марія Едуардівна Донець-Тессейр.
Його було зведено на відзнаку 30-річчя творчої діяльності уславленого баса дирекцією Оперного театру, на що український уряд асигнував 20 тис. крб. Особняк стояв на кручі, з якої відкривався чудовий краєвид на Дніпро, великий сад спускався терасами по схилу. В саду був басейн із чудовою постаттю Мефістофеля. У розкішній двоповерховій віллі з вензелем «М. Донець» на фронтоні, збирався цвіт української музичної культури. Тут також гостювали Л.Собінов, І.Козловський, О.Кніпер-Чехова, А.Тарасова, відвідували господаря й високі державні посадовці, зокрема і тодішній прем’єр-міністр України П.Любченко... Після війни дружину «ворога народу», яка до того ж залишалася на окупованій території, власті почали потихеньку виштовхувати з розкішної вілли, котру самі ж колись і подарували. Марія Едуардівна трималася, скільки могла. Але врешті-решт у будинку відключили воду, світло, зробивши існування в ньому неможливим. Аж тут з’явився якийсь генерал і дуже люб’язно дав зрозуміти, що або він придбає цей будинок за грубі гроші, або... Вона мусила зголоситися. Звичайно, ніяких грошей вона не побачила — просто опинилася без даху над головою... [1]
Сучасна назва провулка — з 1952 року[2].
- ↑ Цалик, Станіслав (16 серпня 2002). «ПІДВАЛИ МОЖУТЬ БУТИ ВСІЛЯКОГО ВІДТІНКУ...» З МАЙБУТНЬОЇ КНИГИ «РОЛІТ І ЙОГО ЗНАМЕНИТІ МЕШКАНЦІ». Дзеркало тижня (укр.). Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 541. Арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 35.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 36. — ISBN 5-88500-070-0.
- Верхній провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 34. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Верхній провулок // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
