Ветлина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Ветлина
пол. Wetlina
Церква Царя Христа
арх. Яків Рудницький
(побудована між 1913 та 1928 рр,
зруйнована у 1950 р.)

Координати 49°08′35″ пн. ш. 22°29′04″ сх. д. / 49.14333000002777396° пн. ш. 22.484720000027778042° сх. д. / 49.14333000002777396; 22.484720000027778042Координати: 49°08′35″ пн. ш. 22°29′04″ сх. д. / 49.14333000002777396° пн. ш. 22.484720000027778042° сх. д. / 49.14333000002777396; 22.484720000027778042

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Тісна
Межує з

сусідні нас. пункти
Затварниця
Смерек Береги Горішні
Збой Нова Седлиця
Перша згадка 1553
Географічна зона Буковський Верх
Водойма Ветлінаd
Населення 301 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-608
Автомобільний код RLS
SIMC 0347927
GeoNames 755991
OSM r6315811  ·R
Ветлина. Карта розташування: Польща
Ветлина
Ветлина
Ветлина (Польща)
Ветлина. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Ветлина
Ветлина
Ветлина (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Ветли́на (пол. Wetlina) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Належить до прадавньої етнічної української території. Населення — 301 особа (2011[1]).

Село розташоване над потоком Ветлина, на кордоні Тиснянсько-Вітлинського ландшафтного парку і Бещадського національного парку, на воєводській дорозі 897. Із заходу і півдня село знаходиться в оточенні гірських піків — Яворник, Папортна (1198 м), з півночі простягається Полонина Ветлинська з піком Рох (Бещадський) (1255 м).

Історія[ред. | ред. код]

Назва походить від слова «ветлина» — одного з найменувань верби білої.

Ймовірно, поселення існувало ще раніше згадки в документах на праві руському.

Уперше згадується в документі 1553 року, власник Петро Кміта Собенський (Piotr Kmita Sobieński), а після його смерті — бездітна вдова його Барбара Кміта (Barbara Kmita). Після її смерті в 1580 р. власність переходить до її брата Станіслава Гербурта (Stanisław Herburt).

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

З 1772 р. до 1918 року в складі Австро-Угорщини.

Згідно кадастрових документів у 1785 році село населяло 604 греко-католики, 16 римо-католиків і 19 юдеїв. Селу належало 60,57 км² земель.

  • 1840 — 604 греко-католики.
  • 1859 — 724 греко-католики.
  • 1879 — 743 греко-католики.
  • 1881 — 819 мешканців, село у власності Станіслава Конарського (Stanisława hr. Konarskiego).
  • 1899 — 949 греко-католиків.
  • 1926 — 866 греко-католиків.
  • 1936 — 1015 греко-католиків.

Парафія належала до Балигородського (з 1924 року до Тіснянського) деканату Перемиської єпархії.

25 вересня 1944 р. село було окуповане радянськими військами[2]. До 1945—1947 рр. село населяли бойки.

У період між 1945 і 1947 роками в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянськими військами. Українське населення було насильно переселене на територію СРСР в 1946 році. Родини, яким вдалось уникнути переселення, в 1947 році під час операції «Вісла» були перевезені на територію північної Польщі. Село практично припинило існування і було знову заселене в кінці 50-х — на початку 60-х рр. XX ст., переважно робітниками лісогосподарської галузі, на 2004 р. — 307 осіб.

Церкви села[ред. | ред. код]

Давня церква св. Димитрія та дзвіниця
на фоні будівництва храму Царя Христа
  • Відома церква Св. Великомученика Дмитра, дерев'яна, побудована в 1786 р., розміром приблизно 22 × 8,5 метра, тридільна. Розібрана в 1928 р.
  • Мурована кам'яна церква Христа Царя почала будуватися до 1914 р. біля старої. Будівництво завершене в 1928 р. Ця мурована церква була однією із найбільших в Карпатах — п'ятикупольна хрестоподібна. Проєкт виконав архітектор Яків Рудницький[3]. У плані мала форму хреста 60 × 40 метрів. 7 червня 1946 р. сільський парох о. Василь Бужко був побитий прикладами карабінів солдатами KBW (військо спецпризначення комуністичної Польщі) і разом із мешканцями насильно переселений в СРСР. Ще влітку 1946 року під час жнив польські селяни спали в церкві на сіні. Після закінчення жнив, сіно було підпалене і церква обгоріла. Згодом була підірвана в 1950 р. Тепер на її місці стоїть римо-католицький костел. У Музеї Ікон в м. Сянік зберігається ікона XVIII ст. з місцевої церкви[4]. Церква мала дерев'яну дзвіницю на захід від основної будівлі. Зараз не існує. Парафіяльний цвинтар теж повністю знищений. Збереглися тільки декілька старих лип.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 156 22 112 22
Жінки 145 23 88 34
Разом 301 45 200 56

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ветлина

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ВОВ-60 — Сводки. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 2 січня 2015.
  3. Дрібні оголошення // Діло. — 1927. — 13 травня. — № 104 (11072). — С. 4.
  4. Klasztor OO. Bernardynów w Wetlinie *. www.bernardyni.ofm.pl. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]