Затварниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село
Затварниця
пол. Zatwarnica
Церква св. Миколая Чудотворця у Затварниці
споруджена 1774 р., спалена у 1946 р.

Координати 49°13′ пн. ш. 22°33′ сх. д. / 49.217° пн. ш. 22.550° сх. д. / 49.217; 22.550Координати: 49°13′ пн. ш. 22°33′ сх. д. / 49.217° пн. ш. 22.550° сх. д. / 49.217; 22.550

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Гміна Літовищі
Межує з

сусідні нас. пункти
Ветлина ?
Перша згадка до 1553
Населення 217 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-713
Автомобільний код RBI
SIMC 0356346
GeoNames 753701
OSM 1748184 ·R (Ґміна Літовищі)
Затварниця. Карта розташування: Польща
Затварниця
Затварниця
Затварниця (Польща)
Затварниця. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Затварниця
Затварниця
Затварниця (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Затварниця (пол. Zatwarnica) — село в Польщі, у гміні Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства, давнє лемківське село в Закерзонні. Розташоване над потоком Дверник біля його впадіння в Сян. Село є осередком солтиства Затварниця. Населення — 217 осіб (2011)[1].

Історія[ред. | ред. код]

Власником села був маршалок великий коронний, староста краківський, перемиський, спіський і кольненський Петро Кміта Собенський до своєї смерті в 1553 році. До 1772 року село перебувало в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 17721918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 19191939 роках входило до Ліського повіту Львівського воєводства19341939 роках було адміністративним центром ґміни Затварниця). У 1939 році німецько-радянський кордон відділив від села правобережну частину, звану Суха Річка, яка у 19401951 роках належала до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області. У 1944—1946 роках українці Затварниці захищалися від польського терору за підтримки відділів УПА і село стало їхньою базою, зокрема у Сухих Річках базувалася сотня Біра та підофіцерська школа сотні Рена. 10 вересня 1945 року повстанці спалили фільварок і тартак. У 1946 році тут ішли запеклі бої українських повстанців проти Війська польського. Село було повністю зруйноване, а населення депортоване у 1946 році до СРСР. Уцілілі жителі, а також ті, яким вдалося повернутися в рідне село, були депортовані під час операції «Вісла».

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

  • 1895 — у 93 житлових будинках мешкало 614 осіб (568 грекокатоликів, 16 римокатоликів, 46 юдеїв);
  • 1921 — у 126 житлових будинках мешкало 796 осіб (681 грекокатолик, 6 римокатоликів, 82 юдеї);
  • 1939 — мешкало 1180 осіб, з них 1100 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 30 поляків, 40 євреїв[2];
  • 1991 — 204 особи;
  • 2004 — 238 осіб.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 112 16 82 14
Жінки 105 14 61 30
Разом 217 30 143 44

Церква[ред. | ред. код]

У 1588 році вперше згадується церква в селі. 1744 року збудована нова греко-католицька парафіяльна церква Перенесення мощів святого о. Миколая. На початку XIX століття парафія була ліквідована, а поновлена у 1930-х роках, належала до Лютовиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква спалена разом із селом у 1946 році відразу після виселення українців.

Костел[ред. | ред. код]

Костел Доброго Пастиря (1985—1988 рр.)

Будівництво костелу Доброго Пастиря в Затварниці розпочалося у 1985 році, за проєктом краківського архітектора Адама Полуса. Належить до парафії Дверник, Літовиського деканату, Перемиської римо-католицької єпархії.

Роботи були організовані ксьондзом Я. Каплітою у співпраці з інженером С. Русином та будівельним комітетом. Будівництво відбувалось на кошти дієцезіального фонду та парафіян. Посвячений 2 жовтня 1988 року перемиським ординарієм єпископом Ігнатієм Токарчуком. Площа споруди 191,34 м². Впродовж часу будівництва функціонувала тимчасова римо-католицька каплиця.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Затварниця

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 45. — ISBN 3-447-02376-7.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  4. Zatwarnica (PDF). bdpn.pl (пол.). Архів (PDF) оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]