Тісна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Тісна
пол. Cisna
Церква арх. Михаїла у Тісній.jpg
Церква арх. Михаїла у Тісній, 1825р.
(зруйнована у 1956 р.)
Герб
Герб

Координати 49°12′00″ пн. ш. 22°19′00″ сх. д. / 49.2000000000277779577118054° пн. ш. 22.3166700000277771210° сх. д. / 49.2000000000277779577118054; 22.3166700000277771210Координати: 49°12′00″ пн. ш. 22°19′00″ сх. д. / 49.2000000000277779577118054° пн. ш. 22.3166700000277771210° сх. д. / 49.2000000000277779577118054; 22.3166700000277771210

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Тісна
Перша згадка 1552
Площа 8,8 км²
Населення 457 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-607
Автомобільний код RLS
SIMC 0347790
GeoNames 774090
OSM 1748181 ·R (Гміна Тісна)
Офіційний сайт cisna.pl
Тісна. Карта розташування: Польща
Тісна
Тісна
Тісна (Польща)
Тісна. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Тісна
Тісна
Тісна (Підкарпатське воєводство)
Тісна у Вікісховищі?

Тісна (пол. Cisna) — село в Польщі, в гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр гміни Тісна. Знаходиться на прадавній етнічній український території. Розташоване в долині річки Солінка серед гірських пасм Західних Бещад, на кордоні зі Словаччиною та Україною. Населення — 457 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше зустрічається в документі 1552 р., як власність роду Балів і поселення на основі Волоського права. Ймовірно, поселення існувало ще раніше на Руському праві. Дідичем села був, зокрема, прадід Митрополита Андрея Шептицького, шляхтич Яцек Фредро, який отримав графський титул Австрії.[2] Тісна згадується в австрійських кадастрових відомостях 1787 року. 22 січня 1898 офіційно введена вузькоколійна залізниця до Нового Лупкова, яку 1904 року було продовжено до Кальниці. Під час Першої світової війни цей регіон опинився в центрі бойових дій. З осені 1914 по весну 1915 року, через інтенсивні бойові дії в Карпатах, Тісна три рази опинялась на лінії фронту.

Панорама Тісни у 2012 році
Руйнація церкви Архангела Михаїла у Тісній

З листопада 1918 по січень 1919 село входило до складу Команчанської Республіки. В 1924 році з Балигородського Деканату був виділений Тіснянський деканат. У міжвоєнний період Тісна була одним з головних сіл у Бескидах і стала відомим місцем для проведення ярмарків, на які з'їжджалось до 60.000 гостей. Під час ІІ Світової війни село було майже повністю знищене. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Більшість українських родин насильно переселили в УРСР в 1946 році. Ті родини, яким вдалось уникнути переселення, 29 квітня 1947 під час Операції Вісла були вивезені в околиці м. Гданська в Польщі[3]. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква[ред. | ред. код]

Вперше згадується в 1739 році, коли Міхал Урбанський започаткував тут нову парафію. В 1790 р. в парафію, крім самої Тісної, входило с. Габківці. Наступна церква Св. Архангела Михаїла була зведена на гроші Юліана Фредри в 1825 р. Обновлена в 1902 році, мала іконостас і художню декорацію стропил. Після 1947 р. спустошена. В 1956 році будівлю церкви спробували переробити в костел. Але спроба не вдалася і церкву розібрали на будівельні матеріали в тому ж році. В 1962 році на місці церкви встановлено пам'ятний хрест. В Історичному Музеї м. Сяніка зберігається ікона 18 ст. з церкви с. Тісної. При церкві була дерев'яна дзвіниця 1825 року будови. Розібрана в 70-х рр. ХХ ст. Останній парох церкви і декан Тіснянський о. Євстафій Хархаліс (нар. 1898 р.) був з вірними аж до травня 1947 р., коли під час акції Вісла був заарештований і ув'язнений в таборі в Явожні. В грудні 1948 р. звільнений, поселився разом з жінкою і дітьми Lidzborku Warminskim. З 1957 р. правив у греко-католицькій парафії в Малборку, де й похований після смерті в 1994 р. Також в 30-х рр. ХХ ст. в церкві сотрудником служив о. Зенон Злочовський. На погребальному цвинтарі села багато старих надгробків було знищено після 1947 р. На цвинтарі збережене найстаріше поховання в Бескидах — 1842 р. Антонія Квеченського і його двох онучок. Збереглися також старі липи.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Тісна є відомим місцевим курортом з центром інформації для туристів, невеликими готелями, приватними маєтками і сувенірними кіосками. Працює ресторація «Лемківщина».

Демографія[ред. | ред. код]

На 1785 р. поселення мало 9.56 кв км земельних угідь і населення — 84 греко-католики і 10 римо-католиків. 1840 — 123 гр.-кат. 1859 — 168 гр.-кат. 1879 — 182 гр-кат. 1899 — 188 гр.-кат. 1921 — 416 осіб (у 46 житлових будинках): 166 римо-католиків, 132 греко-католиків, 118 євреїв. 1926 — 140 гр.-кат. 1936 — 250 гр.-кат., 198 римо-кат. і 214 юдеїв. На 01.01.1939 у селі було 660 жителів, з них 250 українців, 290 поляків (приїжджі працівники тартака) і 120 євреїв[4].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 226 39 168 19
Жінки 231 39 146 46
Разом 457 78 314 65

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тісна

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — Т. 5. — S. 321. (пол.)
  3. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
  5. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Archiwum Państwowe w Przemyślu. Фонд — 142/0 — Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu, метричні записи за період: 1784—1838 рр. Фонд — 2025/0 — Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Cisnej, метричні записи за період — 1784—1845 рр., мікрофільми — nr P-110.
  • Archiwum Państwowe w Rzeszowie Oddział w Sanoku. Фонд — 431/0 — Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Cisnej, метричні записи за період — 1857—1903 рр.
  • https://web.archive.org/web/20170109021244/https://los.org.pl/index.php?glowna=projekt_UA_ankiety_szczegoly&Polaczenie=13991524819#e_ukr - спомини доньки останнього священика, світлини та документи

Література[ред. | ред. код]