Вечірниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вечірниця
Abendsegler-drawing.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Підродина: Vespertilioninae
Триба: Pipistrellini
Рід: Вечірниця (Nyctalus)
Bowdich, 1825
Commons-logo.svg Вікісховище: Nyctalus

Вечірниця (Nyctalus) — рід кажанів (Chiroptera) родини лиликових (Vespertilionidae), поширений у помірних і субтропічних районах Європи (зокрема України), Азії і Північної Америки.

Таксономія[ред. | ред. код]

Рід вечірниця є близьким до роду нетопир (Pipistrellus) з Африки, Євразії, Австралії, і родів Glischropus, Scotoecus, Scotozous, Vansonia з Азії та Африки. Типовий вид роду — Nyctalus verrucosus Bowditch, 1825 (= Vespertilio leisleri Kuhl, 1817). У складі роду розрізняють такі 8 сучасних видів (за "Види ссавців світу", 2005):

  • Nyctalus aviator (вечірниця східна[1]) — Китай, Північна та Південна Корея, Японія
  • Nyctalus azoreum (вечірниця азорська[1]) — обмежена Азорським архіпелагом
  • Nyctalus furvus (вечірниця японська[1]) — ендемік Японії
  • вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus) — має дуже розсіяне поширення в Центральній і Південній Європі і Північній Африці
  • вечірниця мала (Nyctalus leisleri) — широко розповсюджений у Європі, також присутній у Північній Африці і розрізнено в Гімалаях
  • Nyctalus montanus (вечірниця гірська[1]) — ендемік Афганістану, Індії й Непалу
  • вечірниця дозірна (Nyctalus noctula) — проживає у Європі, західній і центральній Азії
  • Nyctalus plancyi (вечірниця китайська[1]) — Цей вид має широке розповсюдження в Китаї, населяє Гонконг, Тайвань, знайдений у Північному Лусоні, Філіппіни

Вечірниці в Україні[ред. | ред. код]

Видовий склад[ред. | ред. код]

В Європі загалом й Україні зокрема мешкає три види:

схожість і відмінності видів[ред. | ред. код]

ці три види розрізняються переважно за своїми абсолютними розмірами.

Окрім близької морфології, всі вони характеризуються низкою спільних біологічних ознак:

  • вони дендрофільні (загалом є типовими мешканцями дупел в деревах)
  • вони формують виводкові материнські колонії, нерізко змішані (різновидові)
  • вони використовують відносно низькі частоти ультразвуку (бл. 6-22 кГц)
  • вони перелітні (зимують переважно на Балканах, Кавказі й Малій Азії)
  • вони уникають людських осель (є знахідки в нежитлових спорудах в час міграцій і зимівлі)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

Джерела[ред. | ред. код]