Висоцький. Дякуємо, що живий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Висоцький. Спасибі, що живий)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Висоцький. Дякуємо, що живийPicto infobox cinema.png
рос. Высоцкий. Спасибо, что живой
Висоцький. Спасибі, що живий.jpg
Жанр драма
Режисер Буслов Петро Вікторович
Продюсер Анатолій Максимов
Костянтин Ернст
Міхаель Шліхт
Микита Висоцький
Сценарист Микита Висоцький
У головних
ролях
Оксана Акіньшина
Андрій Смоляков
Іван Ургант
Андрій Панін
Максим Леонідов
Сергій Безруков
Оператор Ігор Грінякін
Композитор Ruslan Muratovd
Звукорежисер Володимир Літровник
Кінокомпанія Дирекция Кино
Дистриб'ютор Синергия (Україна)
Тривалість 132 хв.
Мова російська
Країна Росія Росія
Рік 2011
Дата виходу 30 листопада 2011 (Росія)
1 грудня 2011 (Україна)
Кошторис 12 млн. $[1]
Касові збори 20 778 121 $[2]
IMDb ID 2116974

Висоцький. Дякуємо, що живий (рос. Высоцкий. Спасибо, что живой) — російський фільм режисера Петра Буслова про Володимира Висоцького. Сценарій фільму написав син Володимира Висоцького Микита[3]. Продюсер фільму Олександр Ткаченко[4].

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму розгортається в 1979 році, коли на одному з концертів під час гастролей в Узбекистані Висоцькому стає погано з серцем і він переживає клінічну смерть.

У ролях[ред. | ред. код]

Автори фільму приховують ім'я виконувача головної ролі.

Прем'єра[ред. | ред. код]

Спочатку прем'єра фільму була запланована на 24 липня 2011 року і мала бути присвячена 31-й річниці від дня смерті Висоцького. Потім її перенесли на осінь 2011 року. Згодом на одному з рок-фестивалів була оголошена нова дата — 31 грудня 2011 року.[7] 25 липня вийшов новий трейлер і була названа нова кінцева дата виходу фільму на екрани — 1 грудня 2011 року.[8]

Критика[ред. | ред. код]

Найкраще, що ви можете зробити, знаючи Висоцького і люблячи його чи не знаючи його зовсім, — не ходити і не дивитись цей фільм, не витрачати свій час і душевні сили, не піддаватися ганебній допитливості, щоб не гніватися потім на побачене і, тим більше, щоб не відчувати сорому, як я відчуваю сьогодні. Також не потрібно віддавати чесно зароблені гроші тим, хто робить таке кіно. Ці люди не повинні займатися кінематографом. І без того наша культура переживає відчайдушні часи, ще й на додаток такі люди завдають удару і по культурному надбанню, яким Висоцький безперечно є…

  • Російський кінокритик Максим Ейдіс ловить творців фільму на співанні дифірамбів в адресу КДБ[10]:

    Висоцький тут — персонаж другорядний, а головний герой фільму зовсім не він. Головний герой — полковник держбезпеки Віктор Михайлович… Що ж стосується «Висоцького», то він знімався на замовлення «Дирекції кіно Першого каналу», щоденно рекламується по ТБ і два тижні тому був представлений на закритому показі російському прем'єр-міністра, теж полковника держбезпеки. Одержав його схвалення та виходить на екрани за чотири дні до виборів.

Заборона в Україні[ред. | ред. код]

Фільм заборонений в Україні через присутність у фільмі акторів-українофобів Сергія Безрукова та Івана Урганта. Також у фільмі є радянська пропаганда.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]