Ткаченко Олександр Владиславович

Олександр Владиславович Ткаченко
Народився	22 січня 1966 Київ, Українська РСР
Громадянство	Україна
Місце проживання	Україна, Київ
Діяльність	Генеральний директор продюсер журналіст телеведучий
Alma mater	факультет журналістики, КДУ ім. Т.Шевченка
Володіє мовами	українська
Посада	гендиректор групи компаній 1+1 з 2008 р.
Батько	Ткаченко Владислав Михайлович
Діти	Олександра, Данило
одружений
Сторінка в Інтернеті	media.1plus1.ua/ua/media/managers/oleksandr-tkachenko
Висловлювання у Вікіцитатах Медіафайли у Вікісховищі?

Олекса́ндр Владисла́вович Ткаче́нко (нар. 22 січня 1966 р., Київ) — генеральний директор 1+1 медіа, український журналіст, телеведучий та продюсер. Більше 20 років працює генпродюсером телеканалів. За час управління 1+1 Media перетворив холдинг на впливовий бренд на українському медіаринку.

Освіта

У 1990 закінчив Київський університет ім. Шевченка, факультет журналістики.

У 2016 отримав диплом Harvard Business School за програмою «Business of Entertainment, Media, and Sports».

У 2018 завершив навчання у INSEAD Business School в Сінгапурі за програмою «Value Creation for Owners and Directors».

Управлінська діяльність в медіа

1994—1999 — президент телекомпанії (продакшн-студія) «Нова мова». «Нова мова» виробляла телепрограми «Післямова» і «Обличчя світу» для каналів УТ-1 та «Інтер».

У грудні 1996 разом з усією командою «Післямови» перейшов до нової телерадіокомпанії «Студія 1+1». Створена Ткаченком «Телевізійна служба новин» (ТСН) вийшла в ефір 1 січня 1997 р. з ведучою Аллою Мазур. Одночасно на «1+1» продовжувала виходити і «Післямова», а Ткаченко став також заступником генерального продюсера каналу. В грудні 1997 р. залишив канал.

У квітні 1999 очолив телекомпанію «Новий канал», куди прийшов на замовлення тодішнього власника російського «Альфа-банку», де переформатував і зробив конкурентноздатною програму новин «Репортер», запросивши до неї кількох із команди «Післямови»: Андрія Шевченка, Іванну Найду, Ігоря Куляса. За короткий час канал став популярним, увійшовши у трійку лідерів за переглядами.

Із січня 2000 до травня 2001 був радником прем'єр-міністра України Віктора Ющенка (на громадських засадах). У 2003 став неформальним керівником так званого «холдингу Пінчука» (телеканали «Новий канал», «ICTV», «СТБ»). У серпні 2004 склав повноваження керівника холдингу, а в січні 2005 — залишив «Новий канал».

У 2008 працював у Москві заступником генерального директора телеканалу «РЕН-ТВ», яким на той момент володів німецький медіахолдинг «RTL Group».

Із серпня 2008 — генеральний директор групи каналів «1+1 Media», до якої входять «1+1», «2+2», «ТЕТ» та «Сіті» (з 2012 переформатований у дитячий канал «ПлюсПлюс»)

Продюсерська діяльність

Виступив продюсером телефільмів

• «Доярка з Хацапетівки»;
• «Будинок з вежкою», (2017);
• «Завтра буде завтра» (2004);
• «Ворожея»;
• «Сапери»,;
• «Катерина»,
• «Ментівські війни. Київ» (2017);
• «Папараці» (2016);
• «Гарний хлопець» (2017);
• «Стоматолог» (за повістю Павла Бєлянського «Стоматолог хоче одружитися») (2018);
• «Століття Якова» (2016);
• «Все одно ти будеш мій» (міні-серіал, 2015);
• «Тільки кохання» (2010);
• «Біля річки» (2006);
• «Останній москаль» (2015—2016);
• «Матусі» (2015—2017, копродукція з російським каналом СТС);
• «Пісня пісень» (2015);
• «Поцілуємося» (2015).
• «Школа» 1-2 сезон (2018).

Журналістська діяльність

1988-1991 — редактор і ведучий щотижневої телепрограми "Молодіжна студія «Гарт» на телеканалі УТ-1.

1991-1994 — кореспондент українського представництва британського міжнародного агентства новин «Рейтерс» (Reuters) у Києві.

1994 — створив щотижневу інформаційно-аналітичну телепрограму «Післямова», ведучим якої став сам.

1998-1999 — на базі ТК «Нова мова» на замовлення телеканалу «Інтер» протягом одного телесезону створював програму у форматі інтерв'ю з міжнародними знаменитостями під назвою «Обличчя світу».

Наприкінці 2004 в період виборів Президента й Помаранчевої революції був ведучим теледебатів на «Новому каналі» між кандидатами у Президенти, зокрема між Ющенком і Януковичем.

23 травня 2011 в ефір «1+1» вийшов перший випуск нової авторської телепрограми «Tkachenko.UA» у форматі 45-хвилинних інтерв'ю з політиками і знаменитостями.

Участь в реформуванні медіа-ринку

Починаючи із 2005 разом із екс-колегою Андрієм Шевченком став одним з активістів створення в Україні Суспільного телерадіомовлення, та один із авторів концепції створення Суспільного телебачення (Суспільного мовлення).

Як один із найвпливовіших CEO української сфери медіа, Олександр бере активну участь у реформування індустрії. Під його керівництвом медіахолдинг 1+1 media завжди має проактивну позицію щодо подій та змін, що стостуються медіаіндустрії.

Також Олександр один із перших CEO в медіаіндустрії, який взяв фокус на діяльність групи як соціально-відповідального бізнесу. Зокрема, в 2017 році 1+1 медіа презентувала перший звіт із корпоративної соціальної відповідальності серед медіакомпаній.

У листопаді 2018 році 1+1 Media разом з американо-норвезькою командою зняла пілот першого міжнародного серіалу «Jonathan Fort» . Зйомками займалася норвезька компанія Evil Doghouse Production разом із українським 1+1 Продакшн.

Відзнаки та досягнення

У 2015, 2016, 2017, 2018 роках Олександр увійшов в ТОП-100 найбільш впливових українців згідно рейтингу журналу «Фокус».

У 2010, 2011, 2012 роках Олександр увійшов в ТОП-200 найбільш впливових українців згідно рейтингу журналу «Фокус».

Згідно рейтингу кращих ТОП-менеджерів України «ТОП-100» delo.ua, постійно входить до трійки кращих CEO медіаіндустрії.

За версією премії «X-Ray Marketing Awards», у 2017 році увійшов до ТОП-3 генеральних директорів, орієнтованих на маркетинг.

Також у 2018 році команда управлінців 1+1 Media стала однією з лідерів рейтингу «Business HReformation 2018. Кращі роботодавці України», який був сформований журналом «Бізнес», де посіла 2 місце у номінації «Сильний топ-менеджмент ‒ Dream Team»

Див. також

• 1+1 медіа