Вишневецький Адам Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адам Вишневецький
Народився 1566
Помер 1622
Брагін
Інші імена Корибут
Титул князь
Конфесія православний
Батько Олександр Вишневецький
Матір Олександра Капустянка
Рід Вишневецькі
Дружина графиня Олександра Ходкевич
Діти Христина
Alex K Korybut-Wyshnevetski.svg

Адам Вишневецький (*1566 — †1622) — український магнат, князь гербу Корибут, учасник військових походів Лжедмітрія I та Лжедмітрія II.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з впливового роду князів Вишневецьких. Син Олександра Вишневецького та Олександри Капустянки. В 11 років втратив батька. Про молоді роки мало відомостей. Отримав гарну освіту.

Замолоду був відомий своїм гультяйством, авантюризмом. Після оголошення Берестейської унії у 1596 році допомагав православним. Відкрито проти унійної церкви не виступав, підтримуючи православних лише на своїх землях. Встановив гарні стосунки з королем Сиґізмундом III Вазою, якого підтримав під час обрання у 1587 році.

Займався розбудовою маєтности уздовж ріки Сула, зокрема, містечок Снетин, Прилуки, якими володів разом з Олександром Михайловичем Вишневецьким. Землі, на яких вони знаходилися, родина отримала у спадкове користування за батька Адама. З цього приводу у 1590 році виник конфлікт із Московським царством. Цар Борис Годунов 1603 р. наказав знищити міста Прилуки та Снетин. У відповідь Адам Вишневецький розпочав бойові дії проти прикордонних сіл Московщини. В цей час до його маєтку Брагін прибуває Григорій Отреп'єв, майбутній Лжедмітрій I. А.Вишневецький вирішив скористатися ситуації для початку війни проти Москви. Визнав того царевичем й спадкоємцем Московського царства. До цієї справи він долучив свого двоюрідного брата Костянтина Вишневецького та Єжи Мнішека. Проти дій Адама Вишневецького рішуче виступив великий гетьман коронний Ян Замойський, що вважав розпочату справу авантюрою. Втім завдяки впливу при королівському дворі Адамові вдалося домогтися таємної підтримку своїх дій з боку Сиґізмунда III.

Встановилися добрі стосунки із козаками та Запорізькою Січю, обумовлювалося невтручанням А.Вишневецького у придушення повстання Северина Наливайка (не завадив відходу запорізького отамана Криштофа Кремпського із Солоницького табору через свої землі). Влаштував 1603 року поїздки Лжежмітрія до Січі з грошима та листами до козаків із запрошенням приєднатися до військової справи проти Московії.

Із зібраними військами 1604 року Адам Вишневецький вдерся із Лжедмітрієм I до Московщини. Разом з ним 1605 року увійшов до Москви, став найближчим радником нового володаря Москви. Після скинення 1606 р. Лжедмітрія I А.Вишневецького було схоплено (деякий час захищався у своєму московському будинку проти 4-тисячного загону), заслано до Костроми. 1607 року повертається додому, приєднується до Лжедмітрія II. Адам приводить до Орла 4 тисяч кінноти, Лжедмітрій II призначив А.Вишневецького своїм конюшим. Бере участь у битві при Болхові. З незрозумілих причин 1608 року Адам Вишневецький повертається до Речі Посполитої; ймовірно, було викликано конфліктом за вплив з іншими військовиками Романом Ружинським та Яном Петром Сапігою.

Розбудовував власні володіння з центром у містечку Брагін; надає кошти Києво-Печерські лаврі та церквам Київщини.

1609 року разом з Олександром Костянтиновичем Вишневецьким засновує жіночий Благовіщенський монастир у містечку Сільце. Брав участь у захоплені Чернігово-Сіверщини, після 1618 року розширював своїх маєтностей на цих землях.

Один з ініціаторів створення Чернігівського воєводства; для досягнення цього наприкінці 1622 року Адам Вишневецьким разом з Мартином Бочковським був обраний делегатом місцевої шляхти на загальний сейм у Варшаві. Не встиг узяти в ньому участь.

Незабаром помер у Брагіні. Був похований у Києво-Печерській лаврі.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Олександра графиня Ходкевич

Діти:

  • Христина (1602–1654), дружина з 1613 року Миколая Ело-Малинського, з 1631 дружина Петра Даниловича.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]