Вознесенський Андрій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Андрійович Вознесенський
Андрей Андреевич Вознесенский
Andrey Voznesenskiy.jpg
Дата народження 12 травня 1933(1933-05-12)
Місце народження Москва
Дата смерті 1 червня 2010(2010-06-01) (77 років)
Місце смерті Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Національність росіянин
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Alma mater Московський архітектурний інститут
Мова творів російська
Рід діяльності поет
Нагороди Державна премія СРСР, Order For Services to the Fatherland 2nd class[d], Order For Services to the Fatherland 3rd class[d] і Орден Трудового Червоного Прапора
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Андрі́й Андрі́йович Вознесе́нський (*12 травня 1933, Москва — †1 червня 2010, Москва) — російський поет, один з найяскравіших російських поетів-шістдесятників.

Літературна кар'єра Вознесенського почалася зі знайомства з Борисом Пастернаком, якому він у 14 років послав свої вірші. Пізніше Вознесенський говорив, що Пастернак справив на нього «винятковий вплив як поет і як людина».

1958 Андрій закінчив Московський архітектурний інститут.

Друкуватися почав 1958. 1960 побачили світ перші збірки віршів — «Мозаїка» та «Парабола». Перша опублікована збірка «Мозаїка» накликала критику влади і звинувачення в «антирадянщині». Йому періодично забороняли видаватися, збірки віршів поширювалися підпільно. 1964 року була опублікована збірка «Антисвіт», за якою 1965 року в Театрі на Таганці був поставлений спектакль. Ця постановка мала величезну популярність серед московської публіки на тлі великого інтересу до поезії, що прийшовся на 1960-і роки. Пізніше, в 1970-і роки, Вознесенський почав публікуватися більш-менш відкрито і в 1978 році навіть був нагороджений Державною премією СРСР за збірку «Вітражних справ майстер». Усього Вознесенський випустив понад 40 поетичних збірок, зокрема «Взгляд» і «Тінь звуку».

Андрій Вознесенський був удостоєний низки нагород — радянських, російських і міжнародних. Він є кавалером ордена Трудового Червоного Прапора, а також орденів «За заслуги перед Вітчизною» III та II ступеня. Крім того, Вознесенський — почесний член ряду академій, в тому числі Паризької академії братів Гонкур і Європейської академії поезії.

Українською мовою окремі вірші та поеми Вознесенського переклали Андрій Малишко, Дмитро Павличко, Роман Лубківський, Петро Перебийніс, Степан Пінчук та інші.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]