Волянський Іван Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Іван Волянський
Отець Іван Волянський.jpg
Народився 2 липня 1857(1857-07-02)
с. Яблунів, нині Гусятинського району
Помер 2 серпня 1926(1926-08-02) (69 років)
с. Дичків, нині Тернопільського району
Поховання с. Дичків
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність священик
Alma mater Львівська духовна семінарія, Віденський університет
Володіє мовами українська і англійська
Конфесія Римо-католицька церква

оте́ць Іва́н Якович Воля́нський (2 липня 1857, с. Яблунів, нині Гусятинського району — 2 серпня 1926, с. Дичків, нині Тернопільського району) — український церковний і громадський діяч в Галичині та США. Перший греко-католицький священик у США1884 душпастир в Шенандоа у Пенсильванії), збудував тут першу греко-католицьку церкву; 1887 заснував тижневу газету «Америка»; 1896—1898 місіонер у Бразилії, з 1918 на Холмщині.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження і навчання[ред. | ред. код]

Іван Волянський народився 2 липня 1857 року в селі Яблунів (Австрійська імперія, нині Гусятинського району, Тернопільська область, Україна) поблизу міста Копичинці Тернопільської області. Був шостим із семи дітей о. Якова Волянського, пароха в Яблунові (1802—1884),[1] і його дружини Теклі, з дому Мацелинської.

У 1875 році закінчив державну гімназію в Тернополі.[2] Потім навчався у Львівській духовній семінарії, а на богослов'я переведений до Греко-католицької центральної семінарії у Відні (1875—1877).[3] Також — у Віденському університеті. Висвячений на одруженого священика в 1880 році. По священичих свяченнях був сотрудником на парафіях в Крилосі (1880—1881), Настасові (1882—1883) і Ниркові (1883—1884)[1].

Місійна праця в США[ред. | ред. код]

1884 року виїхав на місійну працю в США (разом з ним запрошення прибути до Америки одержав й Іван Франко, але не скористався ним). Засновник і священик (1886—1889) першої в США греко-католицької церкви св. Михаїла у м. Шенандоа (штат Пенсильванія). Від 1887 — голова «Сполучення братств руських». Організатор громадського, культурного та економічного життя українських громад. Видавець і редактор (1886—1887) першої української газети за океаном «Америка», редактором якої був, зокрема, Володимир Сіменович[4].

Галичина і Бразилія[ред. | ред. код]

1889 року повернувся до Галичини і отримав парафію в селі Острівець біля Теребовлі, на якій був парохом до 1913 року. В 18961898 о. Волянський відвідував українські поселення Бразилії з метою вивчення умов життя майбутніх переселенців. Там, у Ріо де Жанейро, померла на жовту пропасницю його дружина, яка завжди була йому вірною помічницею. В газеті «Свобода» (ч. 12, 1897) подав обширні відомості про місцевості з убивчим кліматом у Бразилії як осторогу, куди не треба їхати[5].

Останні роки життя[ред. | ред. код]

Згодом як теребовлянський декан (1906—1913) організовував читальні, хори, філії товариства «Просвіта», кооперативи. Голова Надзірної ради позичкової каси «Поміч» у Теребовлі[6]. 1913 року став парохом в с. Дичків Тернопільського деканату. 1918 року призначений до місії на Холмщині, Волині, Білорусі.

У вересні 1919 року його як українського патріота і активного діяча на національно-просвітницькій ниві представники польської влади вивезли до концентраційного табору в Модліні біля Варшави, звідки був звільнений лише після піврічного перебування[7].

Помер 2 серпня 1926 року в селі Дичкові (нині Тернопільського району) і там похований.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 476.
  2. Матейко Р. Волянський Іван Андрійович… — С. 303.
  3. Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 266.
  4. Головин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Сіменович Володимир Львович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 263. — ISBN 978-966-528-279-2.
  5. Перший український церковний і народний організатор в Америці о. Іван Волянський // Альманах Українського Народного Союзу на рік 1984… — С. 7.
  6. Волянський Іван Якович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2016-02-17. 
  7. о. Лебедович І. Полеві духовники УГА: у 45 річчя участи у Визвольних Змаганнях… — С. 60.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]