Вуж водяний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вуж водяний
Natrix tessellata capturing a Gobius fish - 20060710.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Вужеві (Colubridae)
Рід: Вуж (Natrix)
Вид: Вуж водяний
Біноміальна назва
Natrix tessellata
(Laurenti, 1768)
Поширення виду
Поширення виду
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Natrix tessellata
ITIS logo.jpg ITIS: 700800
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8584
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Natrix tessellata

Вуж водяний (Natrix tesselata) — неотруйна змія роду вужів.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Розповсюджені від південно-західної Франції на заході до Центральної Азії на сході. Північна межа ареалу проходить по 49—53° півн. широти, південна — через Північну Африку, Палестину, Північно-західну Індію. Верхня межа ареалу — 3000 м. В Україні зустрічається у степовій зоні та у Криму. У межах всього ареалу водяний вуж тісно пов'язаний з водоймами, далеко від яких зустрічаються дуже рідко.

Будова[ред.ред. код]

Вуж, що не має темних плям

Велика змія, завдовжки до 140 см, зазвичай довжина самців — до 80 см, самиць — до 1 м. Голова плоска, морда загострена. Міжносові щитки трикутної форми. Верхньогубних щитків, як правило, вісім. Навкруги тіла 19 лусок. Черевних щитків 162-189 — у самців та 164-197 — у самиць; 60-86 підхвостових у самців та 47-70 — у самиць. Луска як тулубна, так і хвостова з сильно розвиненими реберцями. Забарвлення верхньої частини тулуба оливкове різних відтінків, іноді може бути темне, навіть чорне. На спині численні темні плями, розташовані в шаховому порядку або вузькі поперечні смуги. На потилиці зазвичай темна пляма, що має вигляд латинської букви V, напрямлена вістрям до голови. Іноді зустрічаються особини без малюнку. Забарвлення черева жовтувате або червонувате, з чорними прямокутними плямами. Жовтих “вушок” позаду голови, як у звичайного вужа, у водяного немає.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Вуж під водою

Водяний вуж може заселяти як прісні так і дуже солоні водойми, як з проточною, так і зі стоячою водою. Гарно плаває, навіть на сильній течії, може довго знаходитись під водою. Укриттям для тварин слугують порожнини під камінням, покинуті нори гризунів, сухі залишки рослинності. Активні вдень, особливо вранці та ввечері, більшу частину часу проводять у воді, полюючи, можуть запливати на 3 — 5 км від берега. Також вдень можуть грітися на сонці на березі. Основу раціону складає риба, також живиться жабами, іноді дрібними птахами та ссавцями. Впіймавши у воді крупну здобич, вуж спочатку, тримаючи жертву у щелепах, пливе на берег, де маючи тверду опору для тіла може її проковтнути. При появі небезпеки вужі ховаються на дні водойми. Зимують вужі у норах гризунів та природних порожнинах, частіше за все великими скупченнями (до 200 особин різної статі та віку), іноді разом з іншими зміями.

Розмноження[ред.ред. код]

Парування водяних вужів відбувається протягом квітня. Самиці відкладають яйця наприкінці червня — на початку липня. Кількість яєць становить 4-18, розміри 15-16 х 32-35 мм. Молоді вужі, розміром до 20 см з'являються у середині серпня — на початку вересня.

Значення[ред.ред. код]

Для людини водяний вуж не становить небезпеки, оскільки не має отрути, не зважаючи на це часто цих змій знищують, приймаючи їх за гадюк, оскільки вони не мають характерних для звичайного вужа вушок. Значення цих змій для людини невелике, у ХХ сторіччі у деяких регіонах СРСР їх відловлювали заради шкіри, яку використовували для виробництва шкіргалантереї.

Посилання[ред.ред. код]