Вульгарність
Вульгарність (від лат. vulgaris — простонародний) — це якість людини, якій бракує культури, елегантності та духовного благородства.[1][2] За інших обставин вульгарність може вказувати на когось або щось занадто кричуще, ефектне та/або сумнівного смаку.[3]
Слово вульгарний походить від латинського vulgaris, яке і собі походить від vulgus, що означає «народ».[4] Насправді спочатку термін «вульгарний» не мав негативного відтінку, а натякав на поведінку бідняків, що відповідало дуже великій частині населення.[5]
Розвиток народної культури в міському середовищі Західної Європи збігся з епохою Просвітництва, коли буржуазія, яка була головним промоутером культурного та інтелектуального життя того часу, підбурювала до прийняття утилітарних і мирських ідеалів. Як наслідок, це призвело до появи вульгарної міської масової культури.
Сьогодні слово «вульгарний» є лайкою і описує грубу, непристойну людину.[6]
- ↑ volgarità in Vocabolario - Treccani. www.treccani.it (it-IT) . Процитовано 19 вересня 2023.
- ↑ ВУЛЬГАРНІСТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 19 вересня 2023.
- ↑ Nast, Condé (24 січня 2011). Ma che cos'è la volgarità?. Vogue Italia (it-IT) . Процитовано 19 вересня 2023.
- ↑ ВУЛЬГАРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 19 вересня 2023.
- ↑ Норман Розенталь: я за красоту, а не вульгарность. www.kommersant.ru (рос.). 15 жовтня 2008. Процитовано 19 вересня 2023.
- ↑ ВУЛЬГАРНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 19 вересня 2023.
- Вульгарність [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 218. — 1000 екз.
- Вульгарність // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
