Вусачик-підонія жовта
| Вусачик-підонія жовта | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Pidonia lurida Fabricius, 1792 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Вусачик-підонія жовта (Pidonia lurida Fabricius, 1792 = Pidonia rufithorax Pic, 1902) — жук, що зустрічається в лісах Європи, де представлений трьома формами: Pidonia lurida var. ganglbaueri Ormay, Pidonia lurida var. notaticollis Pic, Pidonia lurida var. suturalis Olivier.
Поширення[ред. | ред. код]
Хорологічно P. lurida належить до західно-центральноєвропейської групи видів європейського зоогеографічного комплексу, поширений у Західній та Центральній Європі. В Україні ареал охоплює всю територію Карпат і передгір'їв.
Екологія[ред. | ред. код]
P. lurida — масовий для смерекових та букових лісів вид. Імаго зустрічається на квітах, у передгір'ях на арункусі звичайному, а в гірських районах — на гадючнику в'язолистому, часто відвідують чемерицю білу та чемерицю Лобеля, борщівники карпатський і європейський, рідше на інших рослинах.
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
Цей вид характеризується середніми розмірами тіла — довжиною 9-13 мм. Загальне забарвлення чорне, ноги, вусики та губні і щелепні щупальця руді, у популяцій із західних Карпат все тіло руде. Надкрила жовто-бурі з двома маленькими чорними плямами на боці у першій половині надкрил. Самки більші від самців з великим черевцем. За даними Володимира Лазорка (1953) у Ґорґанах поширена Pidonia lurida forma Ganglbaueri Ormay. Ця форма розповсюджена на території усіх Східних Карпат та в передгір'ях. Проте у долині Дністра, на Передкарпатті й у Розточчі поширена світліша форма, яка відрізняється від Ganglbaueri.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Личинки розвиваються в деревині смереки та бука (Fagus sylvatica L.), і, можливо, ялиці. Життєвий цикл триває 2 роки.
Література[ред. | ред. код]
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127;
- Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11218/ [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/pidon.htm [Архівовано 13 червня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.faunaeur.org/full_results.php?id=114980 [Архівовано 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.]