Розточчя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розточчя
Карта Розточчя
Карта Розточчя

Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of Poland.svg Польща
Розташування Польща Польща
Україна Україна
Львівська область,
Яворівський район,
Жовківський район
Тип гірський хребет
Висота 240—397 м (максимальна — 403,6 м)
Висота відносна 100—150 м
CMNS: Розточчя на Вікісховищі

Розто́ччя (пол. Roztocze) — порівняно вузьке горбисте пасмо на заході України (Львівська область) та в південно-східній Польщі. Простягається від Львова (на південному сході) до Томашова, Щебрешина і Красника (на північному заході, Польща).

Географія[ред.ред. код]

Абсолютні висоти 240—397 м, переважні 320—370 м (деякі до 400 м). Ширина пасма 12—32 км, довжина близько 180 км. В Україні простягається на 60 км від Львова до міста Рава-Руська та українсько-польського кордону. Розточчя підноситься над прилеглими рівнинами (в межах України) — Надсянською низовиною (на південному заході) і Надбужанською котловиною (на північному сході) — на 100—150 м. На території Польщі на півночі воно з'єднується з Холмською і Люблінською височинами.

Розточчя поділяється на три частини: Західне, Центральне (розташовані в межах Польщі) та Східне (Українське Розточчя).

Деякі вершини[ред.ред. код]

Геологія[ред.ред. код]

Розточчя становить собою несиметричну антикліналю, складену з крейдових і доломітових міоценових відкладів, вкритих льодовиковими шарами і лісом; його межі з Надсянською низовиною і Надбужанською котловиною покриваються з лінією скидів. Південно-західні схили Розточчя порівняно прямолінійні, східчасті; північно-східні більше розчленовані з останцевими горбами. Води з південнно-західних схилів Розточчя опливають до Сяну його притоками: Шклом, Вишнею, Любачівкою і Танвою, з північного сходу — до Вепра і Західного Бугу річками Полтвою, Ратою, Солокією і Гучвою; на півдні Верещиця пливе до Дністра, так що через південно-східне Розточчя проходить Головний європейський вододіл між Чорним і Балтійським морями. Долини річок широкі, переважно забагнені, творять подекуди стави (наприклад, у долині Верешиці — Янівський став); вони втинаються на 50—70 м, і тому Розточчя має краєвид мальовничого ерозійного низькогір'я. У місцях нагромадження лесу поширені яруги і балки (завглибшки до 50—100 м), у нагромадженнях пісків — еолові форми («Львівська Сахара»).

Ґрунти[ред.ред. код]

Переважають ґрунти світло-сірі та сірі лісові, піщані, у зниженнях — дерново-підзолисті, місцями дерново-глейові.

Ліси[ред.ред. код]

Ліси Розточчя — мішані (бук, ялиця, дуб), на піщаних масивах соснові бори. Ліс становить 40 %, орна земля 30 % всієї площі. Тут проходять межі суцільного поширення ялиці, смереки, бука й модрини.

Флора, фауна[ред.ред. код]

Розточчя являє собою кліматичну, флористичну і фауністичну прикордонну зону. Воно є перешкодою західним і північно-західним вітрам, що приносять вологість до Галичини. Атмосферичних опадів в регіоні багато (понад 700 мм), що спричиняє велике нагромадження ґрунтових вод на південному заході. На Розточчі трапляються представники флори і фауни Поділля, Полісся, Українських Карпат, а також загальноєвропейські види.

Демографія[ред.ред. код]

Поселення і шляхи розміщені вздовж Розточчя, більші міста розташовані там, де перехід через Розточчя легкий: Львів, на північному сході — Жовква, Рава-Руська, Белз, Томашів та інші, а на південному заході — Івано-Франкове, Немирів, Білгорай та інші.

Північно-західне Розточчя не є повністю польською етнічною територією. Ця частина до 1946 р. лежала на українсько-польському етнічному прикордонні — Холмщині, а майже все південно-східне Розточчя й дотепер є частиною української етнічної території та входить до складу України.

Рекреація та охорона природи[ред.ред. код]

Ще за часів Австро-Угорщини та Польщі цей край використовували задля лікування й оздоровлення. 1892 року в Янові були організовані стаціонарні літні відпочинкові центри. Розташовувались вони й у селах Верещиця, Лелехівка, Лозино, Ставки.

На території Розточчя (в межах України) створено природоохоронні території — Яворівський національний природний парк, Природний заповідник «Розточчя», Регіональний ландшафтний парк «Равське Розточчя», Завадівський заказник, заказник «Гряда», Заповідне урочище «Журі».

Фотографії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]