Чемериця біла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемериця біла
Veratrum lobelianum - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-279.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Мелантієві (Melanthiaceae)
Рід: Чемериця (Veratrum)
Вид: Чемериця біла
Біноміальна назва
Veratrum album
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Veratrum album
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Veratrum album
EOL logo.svg EOL: 1083440
IPNI: 30192264-2
ITIS logo.svg ITIS: 42758
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 50243

Чемери́ця бі́ла (Veratrum album L.)

Чемериця біла Veratrum album — багаторічна трав'яниста, з товстим коротким кореневищем рослина родини лілійних. Стебло пряме, 50—150 см заввишки, циліндричне, у верхній частині густо- і короткоопушене. Листки великі, спіральне розміщені, численні, цілокраї, вздовж складчасті, зверху голі, зісподу — опушені, звужені внизу в широкі піхви; нижні листки яйцевидно-еліптичні або еліптичні, верхні — ланцетні. Квітки полігамні, зсередини брудно-білі, зовні зеленуваті і злегка пухнасті, зібрані у волотеве суцвіття: нижні квітки двостатеві, верхні — чоловічі. Оцвітина проста, шестироздільпа, з видовженоеліптичними або видовженооберненояйцевидними, загостреним й, звуженими до основи і дрібнозубчастими по краю частками. Плід — яйцевидно-еліптична, тригранна коробочка.

Цвіте у червні — липні.

Поширення[ред. | ред. код]

Чемериця біла росте в Карпатах на альпійських луках.

Заготівля і зберігання[ред. | ред. код]

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Чемериця біла має хімічний склад подібний до складу чемериці Лобелієвої, але відрізняється дещо іншим вмістом: співвідношенням компонентів, що його складають.

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Чемериця надзвичайно отруйна рослина, тому її здавна використовували для виготовлення сильнодійних отрут. Отрута складається з «коктейлю» алкалоїдів (більше десятка) та має паралітичні властивості: діє на нервову систему людини, спричинюючи блокаду передачі нервових імпульсів, зупинку дихання та серцебиття. Симптоми отруєння проявляються впродовж кількох годин після вживання рослини — це нудота, блювання, втрата координації рухів (сп'яніння), параліч і смерть. Алкалоїди відкладаються переважно в кореневищі: загальна кількість алкалоїдів у ньому може доходити до 2 %; вміст алкалоїдів в наземних частинах рослин — стеблах, листі, суцвіттях, насінні — відносно менший: в листі від 0,3 % до 1,4 %, в стеблах від 0,09 % до 1,4 %. Алкалоїди не розкладаються під час висушування, тому сухі рослини стають ще більш отруйними внаслідок підвищення концентрації алкалоїдів.

Посилання[ред. | ред. код]