Вєдєнєєв Дмитро Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дмитро Вєдєнєєв
Народився 1 серпня 1967(1967-08-01) (50 років)
Сєвєродонецьк, Україна
Місце проживання Україна
Громадянство СРСРУкраїна
Національність росіянин
Alma mater КДУ імені Т. Шевченка
Галузь наукових інтересів історія України, історія дипломатії та спецслужб
Заклад НАСБУ
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Відомий завдяки: Перший в Україні доктор історичних наук зі спеціальності «Військова історія»
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
нагрудний знак «Хрест Доблесті» II ст., медалі СБУ. Лауреат Міжнародної премії імені В. Винниченка

Дмитро́ Вале́рійович Вєдєнє́єв (нар. 1 серпня 1967(19670801), Сєвєродонецьк) — український історик, заступник директора з наукових питань УІНП (1 листопада 2010 - 7 квітня 2014),[1] доктор історичних наук (2006), професор (2008). Головний редактор фахового наукового видання "Культура і сучасність" ( з 2015). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2007).[2]

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка у 1991 р.

Кандидат історичних наук (1994), дисертація «Становлення зовнішньополітичної служби України (1917–1920 рр.)».

У 1994–1998 рр. на викладацькій роботі в Інституті підготовки кадрів Академії СБУ, заступник начальника кафедри історії та політології.

В 1998–2002 рр. начальник науково-дослідного відділу Державного архіву СБУ, у 2002–2006 учений секретар, заступник начальника Центру навчально-методичної роботи, у 2006–2010 — завідувач кафедри історії спецслужб Національної академії СБУ. Полковник запасу.

у 2010- 2014 рр. - заступник Голови: заступник директора з наукових питань Українського інституту національної памяті при КМ України [3].

у 2014 р. - завідувач відділу військової історії Національного НДІ українознавства та всесвітньої історії МОН України (до ліквідації установи).

В 2006 Вєдєнєєв захистив докторську дисертацію на тему «Діяльність спеціальних підрозділів руху українських націоналістів та Української повстанської армії (1920—1950-ті рр.)».

Дослідник історії української дипломатії, військово-політичної історії України під час Другої світової війни, руху ОУН і УПА, історії Православної Церкви в Україні, проблем інформаційно-гуманітарної безпеки.

Автор понад 600 друкованих праць, у тому числі до 50 монографій, навчальних посібників та науково-документальних праць.

Підготував 2 кандидатів наук.

У 2011-2015 рр. - член Експертної ради з історичних наук МОН україни. Член Громадської ради при СБ України (2011–2015 рр.). У 2013–2016 - член Головної редколегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»[4]

Наукові праці[ред.ред. код]

  1. Веденєєв Д. В. Становлення зовнішньополітичної служби України (1917–1920 рр.) // Автореф. дис. … канд. іст. наук. — К., 1994. — 17 с.
  2. Українці проти нацизму: політичний вимір: наукове видання / Д. В. Вєдєнєєв, В. І. Кучер ; Ін-т політ. і етнонац. досліджень НАН України, Нац. акад. служби безпеки України. — К. : Просвіта , 2005. — 84 с. ; 20 см. — ISBN 966-653-163-1
  3. Військово-політична діяльність ОУН та УПА у світлі норм міжнародного гуманітарного права / Д. В. Вєдєнєєв, О. Є. Лисенко
  4. Слово правди про УкраЇну: Міжнародна інформаційна діяльність Української держави 1917–1923 рр. / Д. Будков, Д. Вєдєнєєв.- К. : К. І. С., 2004.- 204 с. — ISBN 966-8039-33-5
  5. Вєдєнєєв Д. В. Діяльність спеціальних підрозділів руху українських націоналістів та Української повстанської армії (1920-1950-ті рр.): дис. … д-ра іст. наук: 20.02.22 / Національна академія Служби безпеки України. — К., 2006. — 500 арк. — Для служб. користування.
  6. Вєдєнєєв Д. В., Будков Д. В. Юність української дипломатії. Становлення зовнішньополітичної служби України в 1917–1923 роках. Монографія — К. : К. І. С., 2006. — 312 с.
  7. Вєдєнєєв Д. В., Биструхін Г. С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920–1945). Монографія. — К. : Ґенеза. 2006. — 408 с.
  8. Вєдєнєєв Д. В., Биструхін Г. С. «Повстанська розвідка діє точно і відважно…». Документальна спадщина підрозділів спеціального призначення ОУН та УПА. 1940—1950-ті роки. — К. : К. І. С., 2006. — 568 с.
  9. Вєдєнєєв Д. В., Биструхін Г. С. Двобій без компромісів. Протиборство спецпідрозділів ОУН та радянських сил спецоперацій. 1945—1980-ті роки: Монографія. — К. : К. І. С., 2007. — 568 с.
  10. Веденеев Д. Украинский фронт в войнах спецслужб: Исторические очерки. — К. : К. И. С., 2008. — 432 с.
  11. Вєдєнєєв Д. В. Задзеркалля історії: Нариси минулого спеціальних служб. — К. : К. І. С., 2008. — 288 с.
  12. Веденеев Д. В. Одиссея Василия Кука. Военно-политический портрет последнего командующего УПА. — К. : К. И. С., 2007. — 208 с.
  13. Биструхін Г. С., Вєдєнєєв Д. В. Війна в кам‘яних джунглях. Міська партизанська війна як феномен збройної боротьби та спеціальної діяльності. 1945–2005 рр. Монографія. — К. : Генеза, 2006. — 512 с.
  14. Гострі кігті орла. Сили спеціальних операцій США: історія та сучасність: монографія. – К.: К.І.С., 2010. – 400 с. (у співавт. з Г.Биструхіним, А.Семукой).
  15. Розвіяні міфи: історичні нариси і статті. – К.: Фенікс, 2010. – 576 с. (у співавт. з.С.Шевченком).
  16. Нариси з історії розвідки суб’єктів державотворення на теренах України. – К.: Преса України, 2011. – 536 с. (у співавт. з Л.Роженом, О.Гавриленком, В.Цибулькіним та інш.)
  17. Радянські спецслужби в України в роки Другої світової війни //  Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. Історичні нариси. – К.: Наукова думка. – 2011. – Книга друга. – С. 279 – 310.
  18. Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980-х – початок 2012 рр.). – К.: ІПіЕНД, 2012. – 588 с. (член авторського колективу).
  19. Історія органів державної безпеки на Волині: документально-публіцистичне видання. – Луцьк: Ініціал, 2012. – 240 с. (у співавт. з Я.Антонюком, В.Бараном, В.Барановим та інш.)
  20. Заручниця глобального протистояння. Трагедія Великого Голоду 1932–1933 рр. в Україні у контексті «холодної війни» (1945–1991 рр.): монографія. – К.: Дорадо-Друк, 2013. – 232 с. (у співавт. з Д. Будковим).
  21. Минуле як чинник конфліктогенності в українсько-польських відносинах // Відображення Волинської трагедії в історичній пам’яті польського й українського народів: монографія. – К.: Пріоритети, 2013. – С.220–23
  22.  Закулисный актер истории: Очерки истории разведки и контрразведки. – К.: К.И.С., 2015. – 392 с. (у співавт. з Д. Будковим
  23.  Лікар і архіпастир: діяльність святителя Луки Кримського в контексті історії медицини і церковно-державних відносин у СРСР: історико-медичний нарис. – К.: УФК, 2015. – 72 с. (у співавт. з В.Вєдєнєєвим).
  24. Разведка Судоплатова. Зафронтовая диверсионная работа НКВД-НКГБ в 1941–1945 гг. – М.: Алгоритм, 2015. – 576 с. (у співавт. з О.Колпакиди, С.Чертопрудом)
  25. Атеисты в мундирах: Советские спецслужбы и религиозная сфера Украины. – М.:  Алгоритм, 2016. – 496 с.
  26. Спеціальні служби в історії Української держави. Навчально-методичний посібник – К.: Видавництво Національної академії Служби безпеки України, 2003. – 60 с. (у співавт. з В.Букіним)
  27. .Прояви тероризму в Україні (остання чверть ХІХ – початок ХХІ ст.). Навчальний посібник. – К.: Вид-во НА СБ України, 2005. – 162 с.
  28. Історіографія та бібліографія діяльності підрозділів розвідки та контррозвідки руху українських націоналістів та Української повстанської армії. 1945 – початок 2000-х років. Навчальний посібник. – К.: Видавництво Національної академії СБ України, 2005. – 62 с.
  29. Діяльність органів та військ державної безпеки в Україні в період Другої світової війни (1939–1945 рр.): навчальний посібник. – К.: НВВ НА СБУ, 2011. – 98 с.
  30. Нариси воєнно-політичної історії України. Навчальний посібник. – Острог: НУОА, 2014. – 396 с.  (з співавт. з В.Атаманенко, М.Близняком та інш).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України «Про призначення Д. Вєденєєва заступником Голови Українського інституту національної пам'яті»
  2. Лауреат міжнародної премії імені В.Винниченка (2011).Указ Президента України № 1123/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. «Від дитячого садочка до Інституту національної памяті». 
  4. Вєдєнєєв Д.В. Українські історики. Біобібліографічний довідник. – Випуск 3. Серія «Українські історики». – Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. – С. 36–38.

Посилання[ред.ред. код]