Візбор Юрій Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Візбор Юрій Йосипович
Народився 20 червня 1934(1934-06-20)
Москва, РРФСР
Помер 17 вересня 1984(1984-09-17) (50 років)
Москва, РРФСР
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство СРСР
Національність напівлитовець-напівукраїнець
Ім'я при народженні Візборас Юрій Юзефович
Діяльність журналіст, актор, поет, бард
Alma mater Московський педагогічний державний університет
Членство Спілка журналістів СРСР
Спілка композиторів СРСР
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Дружина Ада Якушева, Євгенія Уралова, Тетяна Лаврушина, Ніна Тіхонова.
Діти Тетяна Візбор, Анна Візбор

Юрій Йосипович Ві́збор (рос. Юрий Иосифович Визбор, 20 червня 1934, Москва — 17 вересня 1984, Москва) — радянський кіноактор, журналіст, письменник, сценарист, поет, бард, один із засновників жанру авторської пісні, а також жанру пісні-репортажа, автор більш ніж 300 пісень. Юрій Візбор народився 20 червня 1934 року в родині в родині колишнього моряка, командира Червоної Армії, литовця Юзефа Візбораса і лікаря, українки з Краснодара Марії Шевченко в Москві. З 1941 по 1951 рік навчався в 659-й середній школі міста Москви. У 1951 році вступає до інституту і пише свою першу пісню "Мадагаскар" (Чуйно гори сплять ...) У 1955 році закінчив факультет російської мови та літератури Московського державного педагогічного інституту ім. В.І.Леніна, в якому з ним разом вчилися Ада Якушева, Юлій Кім, Юрій Ряшенцев, письменник Юрій Коваль, режисер Петро Фоменко.

Працював учителем середньої школи на станції Кізема Печорської залізниці (Архангельська область), там же служив в армії, де став чемпіоном військового округу по радіозв'язку і закінчив радистом 1 класу.

У 1958 році бере в дружини Аріадну (Аду) Адамівну Якушеву і у них народжується дочка Тетяна.

Працюючи в системі Державного комітету з радіомовлення і телебачення стає одним з ініціаторів створення звукової газети "Говорить Комсомолія".

У 1964 році в 1-му номері журналу "Кругозір" публікує свою першу пісню-репортаж "На плато Расвумчорр".

Працює кореспондентом радіостанції "Юність", журналу "Кругозір"; сценаристом на студії документальних фільмів.

Журналіст, кіноактор, поет і прозаїк, драматург. Член Спілок журналістів та кінематографістів СРСР. Один із зачинателів жанру студентської та туристської пісні.

Займався альпінізмом, брав участь в експедиціях на Кавказ, Памір і Тянь-Шань, був інструктором з гірськолижного спорту.

В Бер 1984 Візбор пише свою останню пісню ( "Цейское"). З квітня тяжко хворий (рак печінки). 17 вересня 1984 Візбор помер у Москві. Похований на Новокунцевском кладовищі в Москві.

27 березня 2006 року в горі Чегет (Кабардино-Балкарська Республіка) під час проведення VII Фестивалю гірськолижної авторської пісні "Приельбруссі - 2006" було встановлено меморіальну дошку одному з основоположників жанру авторської пісні, відомому барду, акторові, драматургу, журналісту Юрію Йосиповичу Візбора. У фестивалі брали участь К.Тарасов, Н.Кучер, Т.Дригіна, М.Калінкін, дует "Зелена лампа" (В.Шадрін і Д.Обухов), В.Городзейскій, Євген Бірінцев, Валерій Міхлюков, Володимир Хальчевскій, Олександр Федоровський і багато інших.

На честь Юрія Візбора названі гірські вершини Пік барда Візбора (Алтай) і Пік Візбора (Паміро-Алай). На Памірі і в Забайкаллі існують перевали Візбора, по Ікшінскім водосховищу ходить буксир "Юрій Візбор".

За 33 роки творчого життя ним написано понад 300 пісень і більше п'ятдесяти пісень на його вірші покладено на музику іншими композиторами.

Вийшли платівки, касети, книги віршів і прози (в 1966 році - "Нуль емоцій", в 1986 році - "Я серце залишив у синіх горах", в 1988 році - "Сад вершин", в 1995 році - "Я вірю в семиструнну гітару "і" ... і ллє на пустелі мої доброта ... ", в 1999 році - двотомник віршів, пісень та прози), компакт-диски.

Візбор-сценарист, фільми за його сценаріями[ред.ред. код]

Візбор-актор[ред.ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1967 ф Липневий дощ Июльский дождь Захаров
1969 ф Рудольфіо Рудольф приятель Іо
1969 ф Мій батько — капітан Мой папа — капитан пасажир-супутник
1969 ф Червоний намет Красная палатка професор Бегоунек
1970 ф Початок Начало Степан Іванович
1970 ф Білоруський вокзал Белорусский вокзал головний інженер Балашов
1970 ф Переступи поріг Переступи порог Віктор Васильович
1971 ф Ти і я Ты и я Саша
1973 ф Сімнадцять миттєвостей весни (телесеріал) Семнадцать мгновений весны (телефильм) Мартін Борман
1973 ф Щоденник директора школи Дневник директора школы Смірнов
1975 ф Вдала мить тренер Юрасов Павло Петрович
1982 ф Ніжність до ревучого звіра журналіст Одинцов

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]