Військова тактика й організація монголів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монгольська фігурка кавалериста, династія Юань
Військова тактика й організація монголів
Країна  Монголія
CMNS: Військова тактика й організація монголів у Вікісховищі

Монгольська військова тактика та організація дозволили Монгольській імперії завоювати майже всю континентальну Азію, а також частини Близького Сходу і Східної Європи.

Назви військових одиниць[ред. | ред. код]

Назва для розміру військової частини Кількість чоловіків
Арбан Десятки
Зуун Сотні
Мінган Тисячі
Тумен Десятки тисяч

Мобільність[ред. | ред. код]

Кожен монгольський солдат зазвичай тримав 3 або 4 коней. Зміна коней часто дозволяла їм їхати на великій швидкості протягом декількох днів без зупинок і виснаження тварин. Коли один кінь втомлювався, вершник злізав з нього і пересідав на іншого.

Кавалерія[ред. | ред. код]

Монголи захищали своїх коней, так само як і себе, покриваючи їх пластинчастими обладунками. Кінський обладунок поділявся на п'ять частин і призначався для захисту кожної частини коня, включаючи лоб, який мав спеціально виготовлену пластину, що прив'язувалася з обох боків шиї.

Малюнок мобільного монгольського воїна з луком і стрілами, одягненого в діл. Права рука напівгола через спекотну погоду

Зв'язок[ред. | ред. код]

Для швидкої передачі письмових повідомлень монголи створили систему поштово-релейних кінних станцій під назвою Örtöö. Монгольська поштова система була першою такою загальноімперською службою з часів Римської імперії. Крім того, монгольський зв'язок на полі бою використовував сигнальні прапори та роги та, меншою мірою, сигнальні стрілки для передачі наказів про рух під час бою.

Обладунки[ред. | ред. код]

Пластинчасті обладунки одягали поверх товстих пальт. Обладунок складався з невеликих лусочок заліза, кольчуги або твердої шкіри, зшитих між собою шкіряними щипцями, і міг важити 10 кілограмів (22 фунти), якщо був зроблений лише зі шкіри, і більше, якщо кіраса була зроблена з металевих лусочок. Шкіру спочатку розм'якшували кип'ятінням, а потім покривали грубим лаком з пеку, що робило її водонепроникною. Іноді важкий солдатський плащ просто посилювали металевими пластинами.

Шоломи мали конусоподібну форму, складалися із залізних або сталевих пластин різного розміру і мали залізні нашийники. Монгольська шапка була конусоподібної форми та виготовлялася зі стьобаного матеріалу з великим піднятим козирком, який взимку відкидався, і навушниками. Шкіряний чи металевий шолом воїна залежав від його рангу та статків.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Amitai-Preiss, Reuven. The Mamluk-Ilkhanid War, 1998
  • Andrade, Tonio (2016), The Gunpowder Age: China, Military Innovation, and the Rise of the West in World History, Princeton University Press, ISBN 978-0-691-13597-7.
  • Arnold, Thomas (2001), The Renaissance at War, Cassell & Co, ISBN 978-0-304-35270-8
  • Chambers, James, The Devil's Horsemen: The Mongol Invasion of Europe. Book Sales Press, 2003.
  • R.E. Dupuy and T.N. Dupuy — The Encyclopedia Of Military History: From 3500 B.C. To The Present. (2nd Revised Edition 1986)
  • Hildinger, Erik — Warriors of the Steppe: A Military History of Central Asia, 500 B.C. to A.D. 1700. Da Capo Press, 2001.
  • Morgan, David — The Mongols. Wiley-Blackwell, ISBN 0-631-17563-6
  • Jones Archer — Art of War in the Western World [1]
  • Liang, Jieming (2006), Chinese Siege Warfare: Mechanical Artillery & Siege Weapons of Antiquity, Singapore, Republic of Singapore: Leong Kit Meng, ISBN 978-981-05-5380-7
  • Lu, Gwei-Djen (1988), The Oldest Representation of a Bombard, Technology and Culture, 29 (3): 594—605, doi:10.2307/3105275, JSTOR 3105275, S2CID 112733319
  • May, Timothy «The Mongol Art of War.» Westholme Publishing — The Mongol Art of War Westholme Publishing, Yardley. 2007.
  • Needham, Joseph (1971), Science and Civilization in China Volume 4 Part 3, Cambridge At The University Press
  • Needham, Joseph (1980), Science & Civilisation in China, т. 5 pt. 4, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-08573-1
  • Needham, Joseph (1986), Science & Civilisation in China, т. V:7: The Gunpowder Epic, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-30358-3.
  • Nicolle, David — The Mongol Warlords Brockhampton Press, 1998
  • Charles Oman — The History of the Art of War in the Middle Ages (1898, rev. ed. 1953)
  • Partington, J. R. (1960), A History of Greek Fire and Gunpowder, Cambridge, UK: W. Heffer & Sons.
  • Partington, J. R. (1999), A History of Greek Fire and Gunpowder, Baltimore: Johns Hopkins University Press, ISBN 978-0-8018-5954-0
  • Patrick, John Merton (1961), Artillery and warfare during the thirteenth and fourteenth centuries, т. 8, Issue 3 of Monograph series, Utah State University Press, ISBN 9780874210262, процитовано 28 листопада 2011
  • Purton, Peter (2010), A History of the Late Medieval Siege, 1200–1500, Boydell Press, ISBN 978-1-84383-449-6
  • Saunders, J.J. — The History of the Mongol Conquests, Routledge & Kegan Paul Ltd, 1971, ISBN 0-8122-1766-7
  • Sicker, Martin — The Islamic World in Ascendancy: From the Arab Conquests to the Siege of Vienna, Praeger Publishers, 2000
  • Soucek, Svatopluk — A History of Inner Asia, Cambridge, 2000
  • Verbruggen, J.F. — The Art of Warfare in Western Europe during the Middle Ages, Boydell Press, Second English translation 1997, ISBN 0-85115-570-7
  • Iggulden, Conn — Genghis, Birth of an Empire, Bantham Dell