Перейти до вмісту

Віктор Емануїл I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віктор Емануїл I
італ. Vittorio Emanuele I
Псевдоil Tenacissimo
Народився24 липня 1759(1759-07-24)[1][3][2]
Турин, Сардинське королівство, Італія
Помер10 січня 1824(1824-01-10)[1][2] (64 роки)
Монкальєрі, Провінція Турин, П'ємонт, Італія
ПохованняБазиліка Суперга
КраїнаІталія
Діяльністькороль
ТитулГерцог Аостський і king of Sardiniad
ПосадаKing of Sardinia and Duke of Savoyd
Конфесіякатолицька церква
РідСавойська династія
БатькоВіктор Амадей III
МатиМарія Антонія Іспанська
Брати, сестриМарія Анна Кароліна Савойська, Марія-Жозефіна Савойська, Марія Тереза Савойська, Марія Кароліна Савойська, Карл Емануїл IV, Карл Фелікс, Giuseppe Benedetto, Count of Astid, Prince Maurizio, Duke of Montferratd, Амадеусd і Марія Єлизаветаd
У шлюбі зМарія Тереза Австрійська
ДітиМарія Беатріче Савойська, Марія Тереза Савойська, Марія Анна Савойська, Марія Крістіна Савойська, Princess Maria Adelaide of Savoyd[1], Prince Carlo Emanuele of Savoyd[1] і unknown daughter di Savoiad[1]
Нагороди

Віктор Емануїл I (італ. Vittorio Emanuele I di Savoia; 27 липня 1759, Турин — 10 листопада 1824, Монкальєрі, Італія) — король Сардинського королівства і герцог Савойський в 1802—1821 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Третій син Віктора Амадея III і Марії Бурбонської. До вступу на престол носив титули герцога Аоста, маркіза ді Ріволі, маркіза ді Пьянецца.

Вступив на престол в 1802 році після зречення його брата Карла Емануїла IV. Після окупації французами П'ємонту в 1802 році, знаходився здебільшого на острові Сардинія. Там він провів перші дванадцять років свого правління, так як П'ємонт, Ніцца і Савоя були анексовані Францією.

Після падіння Наполеона Віктор Емануїл I повернувся в 1814 році в Турин. За Паризьким мирним договором 1815 року колишні володіння Савойського королівства були відновлені. На наступний день після повернення король оприлюднив едикт, яким скасовувалися всі французькі установи і закони, поверталися дворянські посади, посади в армії, феодальні права і сплата десятини.

Після французької присутності в П'ємонті посилився ліберальний рух.

Незабаром після початку солдатських революцій в Іспанії та Неаполі почалися революційні хвилювання в П'ємонті. Віктор Емануїл не бажав йти на конституційні поступки і, не знаючи, що робити, відрікся від престолу на користь молодшого брата Карла Фелікса і поїхав до Ніцци.

Примітки

[ред. | ред. код]