Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Бердичівський район
Бердичівський район
Андріяшівська сільська рада[ред. код]
АНДРІЯШІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 619 осіб.[1]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,04 % |
російська | 0,96 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Андріяшівка[ред. код]
с. АНДРІЯШІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 614 осіб, з яких 259 чоловіків та 355 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 619 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,04 % |
російська | 0,96 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Буряківська сільська рада[ред. код]
БУРЯКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 576 осіб, з яких 239 чоловіків та 337 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 498 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,40 % |
російська | 1,60 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Буряки[ред. код]
с. БУРЯКИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 576 осіб, з яких 239 чоловіків та 337 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 498 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,40 % |
російська | 1,60 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Бистрицька сільська рада (Бердичівський район)[ред. код]
БИСТРИЦЬКА сільрада (БЕРДИЧІВСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1187 осіб, з яких 529 чоловіків та 658 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1135 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,52 % |
російська | 1,05 % |
білоруська | 0,26 % |
молдовська | 0,09 % |
циганська | 0,09 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Бистрик (Бердичівський район)[ред. код]
с. БИСТРИК (БИСТРИЦЬКА сільрада, БЕРДИЧІВСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1021 особа, з яких 460 чоловіків та 561 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 983 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,28 % |
російська | 1,21 % |
білоруська | 0,30 % |
молдовська | 0,10 % |
циганська | 0,10 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Житинці (Бердичівський район)[ред. код]
с. ЖИТИНЦІ (БИСТРИЦЬКА сільрада, БЕРДИЧІВСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 166 осіб, з яких 69 чоловіків та 97 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 152 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Великонизгірецька сільська рада[ред. код]
ВЕЛИКОНИЗГІРЕЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 926 осіб.[1]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,31 % |
російська | 1,61 % |
молдовська | 0,54 % |
польська | 0,32 % |
інші | 0,22 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Великі Низгірці[ред. код]
с. ВЕЛИКІ НИЗГІРЦІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1148 осіб, з яких 580 чоловіків та 568 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 874 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,38 % |
російська | 1,48 % |
молдовська | 0,57 % |
польська | 0,34 % |
інші | 0,23 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Нова Олександрівка[ред. код]
с. НОВА ОЛЕКСАНДРІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 46 осіб, з яких 19 чоловіків та 27 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 52 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,15 % |
російська | 3,85 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Великоп'ятигірська сільська рада[ред. код]
ВЕЛИКОП`ЯТИГІРСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1231 особа, з яких 541 чоловік та 690 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1179 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,37 % |
російська | 2,54 % |
білоруська | 0,08 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Велика П'ятигірка[ред. код]
с. ВЕЛИКА П`ЯТИГІРКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 921 особа, з яких 406 чоловіків та 515 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 864 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,73 % |
російська | 1,16 % |
білоруська | 0,12 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Любомирка[ред. код]
с. ЛЮБОМИРКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 19 осіб, з яких 6 чоловіків та 13 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 10 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Мирне[ред. код]
с. МИРНЕ (ВЕЛИКОП`ЯТИГІРСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 242 особи, з яких 110 чоловіків та 132 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 264 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 92,42 % |
російська | 7,58 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Червона Зірка[ред. код]
с. ЧЕРВОНА ЗІРКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 49 осіб, з яких 19 чоловіків та 30 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 41 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Гальчинська сільська рада (Бердичівський район)[ред. код]
ГАЛЬЧИНСЬКА сільрада (БЕРДИЧІВСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 616 осіб, з яких 254 чоловіки та 362 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 502 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,29 % |
російська | 2,33 % |
інші | 0,38 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Гальчин (Бердичівський район)[ред. код]
с. ГАЛЬЧИН (ГАЛЬЧИНСЬКА сільрада, БЕРДИЧІВСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 367 осіб, з яких 147 чоловіків та 220 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 302 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,42 % |
російська | 2,58 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Сьомаки[ред. код]
с. СЬОМАКИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 249 осіб, з яких 107 чоловіків та 142 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 200 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,09 % |
російська | 1,94 % |
інші | 0,97 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Гардишівська сільська рада (Бердичівський район)[ред. код]
ГАРДИШІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 930 осіб, з яких 407 чоловіків та 523 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 960 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,70 % |
російська | 4,30 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Гардишівка[ред. код]
с. ГАРДИШІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 769 осіб, з яких 341 чоловік та 428 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 718 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,59 % |
російська | 0,41 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кустин[ред. код]
с. КУСТИН
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 161 особа, з яких 66 чоловіків та 95 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 242 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 79,55 % |
російська | 20,45 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Закутинецька сільська рада[ред. код]
ЗАКУТИНЕЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 820 осіб, з яких 333 чоловіки та 487 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 700 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,15 % |
російська | 0,71 % |
вірменська | 0,14 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Закутинці[ред. код]
с. ЗАКУТИНЦІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 411 осіб, з яких 161 чоловік та 250 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 372 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,19 % |
російська | 0,54 % |
вірменська | 0,27 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Малі Гадомці[ред. код]
с. МАЛІ ГАДОМЦІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 170 осіб, з яких 70 чоловіків та 100 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 118 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,12 % |
російська | 0,88 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Сингаївка[ред. код]
с. СИНГАЇВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 239 осіб, з яких 102 чоловіки та 137 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 210 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,08 % |
російська | 0,92 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Іванковецька сільська рада[ред. код]
ІВАНКОВЕЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2088 осіб, з яких 933 чоловіки та 1155 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1720 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,46 % |
російська | 2,25 % |
болгарська | 0,17 % |
молдовська | 0,06 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Іванківці[ред. код]
с. ІВАНКІВЦІ (ІВАНКОВЕЦЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 907 осіб, з яких 385 чоловіків та 522 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 684 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,36 % |
російська | 2,20 % |
болгарська | 0,44 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Семенівка[ред. код]
с. СЕМЕНІВКА (ІВАНКОВЕЦЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1181 особа, з яких 548 чоловіків та 633 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1036 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,52 % |
російська | 2,29 % |
молдовська | 0,10 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Красівська сільська рада[ред. код]
КРАСІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 831 особа, з яких 352 чоловіки та 479 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 673 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,82 % |
російська | 1,03 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Красівка[ред. код]
с. КРАСІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 452 особи, з яких 185 чоловіків та 267 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 385 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,23 % |
російська | 0,52 % |
інші | 0,25 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Дубівка[ред. код]
с. ДУБІВКА (КРАСІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 379 осіб, з яких 167 чоловіків та 212 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 288 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,28 % |
російська | 1,72 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Малосілківська сільська рада[ред. код]
МАЛОСІЛКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 923 особи, з яких 380 чоловіків та 543 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 814 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,01 % |
російська | 0,99 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Малосілка[ред. код]
с. МАЛОСІЛКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 881 особа, з яких 362 чоловіки та 519 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 780 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,22 % |
російська | 0,78 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Берізки[ред. код]
с-ще БЕРІЗКИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 42 особи, з яких 18 чоловіків та 24 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селищі мешкали 34 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,29 % |
російська | 5,71 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Маркушівська сільська рада[ред. код]
МАРКУШІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1035 осіб, з яких 432 чоловіки та 603 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 955 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,48 % |
російська | 0,42 % |
німецька | 0,10 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Маркуші[ред. код]
с. МАРКУШІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 673 особи, з яких 273 чоловіки та 400 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 630 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,21 % |
російська | 0,63 % |
німецька | 0,16 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Обухівка[ред. код]
с. ОБУХІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 362 особи, з яких 159 чоловіків та 203 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 325 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Мирославська сільська рада[ред. код]
МИРОСЛАВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1485 осіб, з яких 683 чоловіки та 802 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1259 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,27 % |
російська | 1,02 % |
білоруська | 0,08 % |
інші | 0,63 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Мирославка[ред. код]
с. МИРОСЛАВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1169 осіб, з яких 553 чоловіки та 616 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 959 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,05 % |
російська | 1,23 % |
інші | 0,72 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Демчин[ред. код]
с. ДЕМЧИН
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 316 осіб, з яких 130 чоловіків та 186 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 300 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,01 % |
білоруська | 0,33 % |
російська | 0,33 % |
інші | 0,33 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Никонівська сільська рада[ред. код]
НИКОНІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1046 осіб, з яких 437 чоловіків та 609 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 938 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,58 % |
російська | 0,42 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Никонівка[ред. код]
с. НИКОНІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 598 осіб, з яких 254 чоловіки та 344 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 572 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,66 % |
російська | 0,34 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кукільня[ред. код]
с. КУКІЛЬНЯ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 448 осіб, з яких 183 чоловіки та 265 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 366 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,46 % |
російська | 0,54 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Озадівська сільська рада[ред. код]
ОЗАДІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 935 осіб, з яких 404 чоловіки та 531 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1295 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,69 % |
російська | 3,23 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Озадівка[ред. код]
с. ОЗАДІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 626 осіб, з яких 275 чоловіків та 351 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1015 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,96 % |
російська | 2,94 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Богданівка[ред. код]
с. БОГДАНІВКА (ОЗАДІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 27 осіб, з яких 16 чоловіків та 11 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 32 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,75 % |
російська | 6,25 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Костянтинівка[ред. код]
с. КОСТЯНТИНІВКА (ОЗАДІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 22 особи, з яких 9 чоловіків та 13 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 10 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 90,00 % |
російська | 10,00 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Лісова Слобідка[ред. код]
с. ЛІСОВА СЛОБІДКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 260 осіб, з яких 104 чоловіки та 156 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 238 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,22 % |
російська | 3,78 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Осиківська сільська рада[ред. код]
ОСИКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1192 особи, з яких 563 чоловіки та 629 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1044 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,67 % |
російська | 1,14 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Осикове[ред. код]
с. ОСИКОВЕ (ОСИКІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1009 осіб, з яких 481 чоловік та 528 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 761 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,69 % |
російська | 1,04 % |
інші | 0,27 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Агатівка[ред. код]
с. АГАТІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 183 особи, з яких 82 чоловіки та 101 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 155 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,09 % |
російська | 1,91 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Дубова[ред. код]
с. ДУБОВА
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 128 осіб.[1]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,22 % |
російська | 0,78 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Половецька сільська рада[ред. код]
ПОЛОВЕЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1149 осіб, з яких 503 чоловіки та 646 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1109 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,75 % |
російська | 1,25 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Половецьке[ред. код]
с. ПОЛОВЕЦЬКЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 838 осіб, з яких 357 чоловіків та 481 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 802 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,89 % |
російська | 1,11 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Хмельове[ред. код]
с-ще ХМЕЛЬОВЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 311 осіб, з яких 146 чоловіків та 165 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 307 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,38 % |
російська | 1,62 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Радянська сільська рада[ред. код]
РАДЯНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 682 особи, з яких 283 чоловіки та 399 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1014 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,37 % |
російська | 3,24 % |
білоруська | 0,29 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Радянське[ред. код]
с. РАДЯНСЬКЕ (РАДЯНСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 557 осіб, з яких 227 чоловіків та 330 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 911 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,07 % |
російська | 3,50 % |
білоруська | 0,33 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Бенедівка[ред. код]
с. БЕНЕДІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 125 осіб, з яких 56 чоловіків та 69 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 103 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,03 % |
російська | 0,97 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Райгородоцька сільська рада[ред. код]
РАЙГОРОДОЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2308 осіб, з яких 1033 чоловіки та 1275 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1425 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,09 % |
російська | 0,77 % |
білоруська | 0,07 % |
молдовська | 0,07 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Райгородок[ред. код]
с. РАЙГОРОДОК
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1074 особи, з яких 506 чоловіків та 568 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 878 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,87 % |
російська | 1,02 % |
білоруська | 0,11 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Лемеші[ред. код]
с. ЛЕМЕШІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 299 осіб, з яких 129 чоловіків та 170 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 263 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,63 % |
російська | 0,37 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Мартинівка[ред. код]
с. МАРТИНІВКА (РАЙГОРОДОЦЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 321 особа, з яких 139 чоловіків та 182 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 284 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,30 % |
молдовська | 0,35 % |
російська | 0,35 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Райківська сільська рада[ред. код]
РАЙКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 1241 особа.[1]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,89 % |
російська | 3,03 % |
вірменська | 0,08 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Райки[ред. код]
с. РАЙКИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2717 осіб, з яких 1994 чоловіки та 723 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1241 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,89 % |
російська | 3,03 % |
вірменська | 0,08 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Рейська сільська рада[ред. код]
РЕЙСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1436 осіб, з яких 679 чоловіків та 757 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1248 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,43 % |
російська | 1,57 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Рея[ред. код]
с. РЕЯ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1174 особи, з яких 560 чоловіків та 614 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1058 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,15 % |
російська | 1,85 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Гвіздава[ред. код]
с. ГВІЗДАВА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 262 особи, з яких 119 чоловіків та 143 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 190 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Садківська сільська рада (Бердичівський район)[ред. код]
САДКІВСЬКА сільрада (БЕРДИЧІВСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 872 особи, з яких 366 чоловіків та 506 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 718 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,05 % |
російська | 0,68 % |
молдовська | 0,27 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Садки (Бердичівський район)[ред. код]
с. САДКИ (САДКІВСЬКА сільрада, БЕРДИЧІВСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 474 особи, з яких 202 чоловіки та 272 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 422 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,37 % |
російська | 1,16 % |
молдовська | 0,47 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Великі Гадомці[ред. код]
с. ВЕЛИКІ ГАДОМЦІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 398 осіб, з яких 164 чоловіки та 234 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 296 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Скаківська сільська рада[ред. код]
СКАКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1215 осіб, з яких 504 чоловіки та 711 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1038 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,04 % |
російська | 0,86 % |
молдовська | 0,10 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Скаківка[ред. код]
с. СКАКІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 506 осіб, з яких 215 чоловіків та 291 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 465 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,50 % |
російська | 1,28 % |
молдовська | 0,21 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Журбинці[ред. код]
с. ЖУРБИНЦІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 366 осіб, з яких 142 чоловіки та 224 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 283 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,95 % |
російська | 1,05 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Хмелище[ред. код]
с. ХМЕЛИЩЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 343 особи, з яких 147 чоловіків та 196 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 290 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Скраглівська сільська рада[ред. код]
СКРАГЛІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1863 особи, з яких 823 чоловіки та 1040 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1593 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,01 % |
російська | 0,92 % |
молдовська | 0,06 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Скраглівка[ред. код]
с. СКРАГЛІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1732 особи, з яких 776 чоловіків та 956 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1481 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,07 % |
російська | 0,86 % |
молдовська | 0,07 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Підгородне[ред. код]
с. ПІДГОРОДНЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 131 особа, з яких 47 чоловіків та 84 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 112 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,21 % |
російська | 1,79 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Слободищенська сільська рада[ред. код]
СЛОБОДИЩЕНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 997 осіб, з яких 441 чоловік та 556 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 929 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,93 % |
російська | 1,07 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Слободище[ред. код]
с. СЛОБОДИЩЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 997 осіб, з яких 441 чоловік та 556 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 929 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,93 % |
російська | 1,07 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Старосолотвинська сільська рада[ред. код]
СТАРОСОЛОТВИНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1456 осіб, з яких 652 чоловіки та 804 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1182 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,19 % |
російська | 1,32 % |
молдовська | 0,08 % |
інші | 0,41 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Старий Солотвин[ред. код]
с. СТАРИЙ СОЛОТВИН
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1225 осіб, з яких 557 чоловіків та 668 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 981 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,82 % |
російська | 1,58 % |
молдовська | 0,10 % |
інші | 0,50 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Новий Солотвин[ред. код]
с. НОВИЙ СОЛОТВИН
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 231 особа, з яких 95 чоловіків та 136 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 201 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Терехівська сільська рада[ред. код]
ТЕРЕХІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 814 осіб, з яких 343 чоловіки та 471 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 748 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,87 % |
російська | 2,00 % |
білоруська | 0,13 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Терехове[ред. код]
с. ТЕРЕХОВЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 534 особи, з яких 234 чоловіки та 300 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 481 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,72 % |
російська | 2,28 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кикишівка[ред. код]
с. КИКИШІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 280 осіб, з яких 109 чоловіків та 171 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 267 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,13 % |
російська | 1,49 % |
білоруська | 0,37 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Хажинська сільська рада[ред. код]
ХАЖИНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1176 осіб, з яких 515 чоловіків та 661 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1084 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,05 % |
російська | 2,58 % |
білоруська | 0,18 % |
молдовська | 0,09 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Хажин[ред. код]
с. ХАЖИН
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1176 осіб, з яких 515 чоловіків та 661 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1084 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,05 % |
російська | 2,58 % |
білоруська | 0,18 % |
молдовська | 0,09 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Швайківська сільська рада[ред. код]
ШВАЙКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 4045 осіб, з яких 2591 чоловік та 1454 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1154 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,05 % |
російська | 0,95 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Швайківка[ред. код]
с. ШВАЙКІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1130 осіб, з яких 517 чоловіків та 613 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 961 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,17 % |
російська | 0,83 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Катеринівка[ред. код]
с. КАТЕРИНІВКА (ШВАЙКІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 198 осіб, з яких 80 чоловіків та 118 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 193 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,45 % |
російська | 1,55 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Великонизгорецька сільська рада[ред. код]
ВЕЛИКОНИЗГОРЕЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1194 особи, з яких 599 чоловіків та 595 жінок.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.