Вілянівський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Палац
Вілянівський палац ( Варшава )
Pałac w Wilanowie
Вілянівський палац ( Варшава )
Вілянівський палац ( Варшава )
52°09′05″ пн. ш. 21°05′25″ сх. д. / 52.15139° пн. ш. 21.09028° сх. д. / 52.15139; 21.09028Координати: 52°09′05″ пн. ш. 21°05′25″ сх. д. / 52.15139° пн. ш. 21.09028° сх. д. / 52.15139; 21.09028
Країна Польща Польща
Місто м. Варшава
Тип будівлі палац
Поверхів 3
Архітектурний стиль бароко
Автор проекту Августин Лоцци
Архітектор Augustyn Locci[d]
Будівництво 1677 —1696 р., добудови у 1710-ті - Джованні Спаццо, добудови в парку в 19 ст.
Основні дати:
1677 - 1696
Будівлі:
палац, сад бароко, пейзажний парк, паркові павільйони, мавзолей Потоцького, костел Св. Анни
Прибудови службові флігелі
Відомі мешканці Ян III Собеський, королева Марія Казимира (Марисенька), король Август Сильний
Статус (спадщини)
Пам'ятка історії
Стан задовільний
Сайт wilanow-palac.art.pl

Вілянівський палац ( Варшава ) is located in Польща
Вілянівський палац ( Варшава )
Вілянівський палац ( Варшава )
Вілянівський палац ( Варшава ) (Польща)
CMNS: Вілянівський палац ( Варшава ) на Вікісховищі

Вілянівський (Вілянувський) палац, або Вілянув (пол. Pałac w Wilanowie) — садово-палацовий ансамбль доби бароко в Варшаві. Вілянув занесений до переліку найцінніших зразків культури Польщі. Місце розташування музею у Вілянуві.

Історія[ред.ред. код]

Палац було збудовано для польського короля Яна III Собеського. Спочатку споруда мала єдиний блок, завершувався бічними вежами. Палац не задовольнив дружину короля Марію Казимиру, його збільшили прибудовою бічних корпусів. З часом виникло парадне подвір'я-курдонер, інші службові приміщення.

Зберігся генплан ансамблю 1682 року. Палацові будівлі розплановані симетрично центральній осі; з трьох боків оточені стриманим бароковим садом. З тераси палацу були сходинки до штучних ставків.

Пізніше ансамбль розширили. Симетричний стриманий сад бароко, ставки знищили. Парк збільшили, частково зберігши регулярні частини, й додали пейзажні ділянки, на яких виникли нові будівлі в історичних стилях неоготики (мавзолей Потоцького), неокласицизму (костел Св. Анни), шинуазрі (альтанка) тощо.

Палац Вілянов, кабінет італійських майстрів. Третя чверть 17 ст.

Під час 2-ї світової війни палац Вілянув сильно постраждав, а колекції були пограбовані німецькими фашистами. В повоєнні роки палацовий ансамбль відновили за проектом Герарда Ціолека .

До колекції палацу повернулася більшість пограбованих скарбів мистецтва. Серед них портрети художників Марчелло Баччареллі, Луї де Сільвестра, Бернардо Белотто, Помпео Батоні, Жака-Луї Давіда тощо.

Палац Вілянів: історичні краєвиди[ред.ред. код]

Сучасний стан палацу[ред.ред. код]

Палац Вілянув. Курдонер

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Fijałkowski W. Królewski Wilanów. — Warszawa, 1997. — ISBN 83-906629-4-9. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]