Вінницький автобус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінницький автобус
Bus in Vinnytsia1.JPG
Bus in Vinnytsia2.JPG
Країна Україна Україна
Місто Герб Вінниці Вінниця


Кількість маршрутів 20 (2021)
Кількість автобусних депо 1
Кількість автобусів 85
Типи автобусів Богдан А701.32, Атаман А-092G6, ЛАЗ А183FO, Skywell NJL6129BEV

Вартість проїзду 8,00 1 серпня 2021)
Експлуатуюча організація КП «Вінницька транспортна компанія»
Сайт КП «Віницька транспортна компанія»

Муніципальний автобусний парк Вінниці складається з 80 великих автобусів «ЛАЗ», «Богдан», «Otocar Kent C CNG»[1] та 4 автобусів середньої місткості «Атаман», які курсують на 20 автобусних маршрутах[2], а також 1 електробус. Автобуси працюють переважно у районах приватної забудови для підвезення пасажирів до електротранспорту та центру міста.

Автобусний парк базується в Сабарові.

8 вересня 2021 року у Вінниці прещентовані 10 нових турецьких автобусів «Otocar Kent C CNG». Остання абревіатура означає, що машини працюють на комприсованому (стислому) природньому газі. В автобусах передбачено 29 сидячих, 59 стоячих місць, місце для пасажира в інвалідному візку. Салони оснащені системою кондиціонування, яка взимку може працювати на обігрів. Серед інших переваг нових машин: газовий двигун виробництва Великої Британії потужністю 320 к.с., USB-зарядки, камери спостереження (2 зовнішні та 4 в салоні), відкидний пандус для пасажирів з обмеженими можливостями, система, яка регулює нахил кузова в сторону дверей при посадці/висадці пасажирів, кнопки запиту зупинок зі шрифтом Брайля. Автобуси передбачено обслуговувати на двох маршрутах — № 4 та 32. У майбутньому у Вінниці міська влада планує позбавиться від автобусів з дизельним двигуном[3].

Маршрути[ред. | ред. код]

Перелік автобусних маршрутів в місті Вінниця
Початковий пункт Кінцевий пункт Інтервал руху Відстань Робочі години Примітки
1 Залізничний вокзал Педучилище 18—22 хв. 7,17 км
2 Площа Шкільна ВПЗ 48 хв. 10,3 км
4 Вул. Келецька Вул. Лугова 35—52 хв. 15,41 км [4]
5 Вул. Комарова П'ятничани 30—86 хв. 10,25 км
6 Олієжиркомбінат Площа перемоги 37—61 хв. 4,79 км
7 Вул. Якова Шепеля Пирогово 33—123 хв. 14,02 км
8 Залізничний вокзал Вул. Бучми (ліс) 34—68 хв. 5,86 км
11 м/р-н «Сабарів» Вул. Ботанічна 37—88 хв. 10,5 км
14 Залізничний вокзал Будинок відпочинку 44—60 хв. 6,95 км
16 Меморіал Визволення Аграрний університет 116—127 хв. 15,55 км Прямує через Барське шосе
17 Тяжилів (СТО) Залізничний вокзал 57—71 хв. 7,45 км
19 Вишенька Вінницькі хутори 24—40 хв. 14,75 км
20 Меморіал Визволення Хутір Шевченка 91—98 хв. 9,77 км
21 Педучилище Барське шосе 23—53 хв. 12,57 км
22 Мікрорайон «Академічний» Залізничний вокзал 53—95 хв. 9,39 км
24 Вишенька Вул. Бучми (ліс) 21—58 хв. 12,82 км
25 Залізничний вокзал Вишенька 75—80 хв. 8,9 км
27 Лука-Мелешківська Залізничний вокзал 51—81 хв. 11,36 км
30 смт Десна Будинок відпочинку 120—128 хв. 16,91 км
32 Мікрорайон «Сабарів» Залізничний вокзал 11—21 хв. 11,95 км [5]

Вартість проїзду[ред. | ред. код]

У муніципальних автобусах з 1 серпня 2021 року проїзд коштує 8,00 , з наданням усіх пільг для пенсіонерів та інших категорій населення.

Існує продаж місячних абонементних квитків на автобуси. Вартість місячних проїзних квитків для школярів становить 60,00 на 1 вид транспорту, 65,00  — на два. Для студентів відповідно 90,00 і 100,00 . Для решти пасажирів — 130,00 і 170,00 відповідно. Розклади руху розміщені у салонах автобусів та на сайті.

З 1 квітня 2021 року відновлений продаж паперових квитків на проїзд. Їх можна придбати за готівку у терміналах EasyPay, яких понад 450 на території міста. Вартість паперових квитків не відрізняється від електронних — 5,00 грн. Однак оператор мережі бере з пасажира ще й комісію, яка складає додатково 1 гривню за кожен квиток[6].

Уніформа водіїв[ред. | ред. код]

У Вінниці водії громадського транспорту (автобус, трамвай, тролейбус) одягнуті у формений одяг — синій костюм з погонами на плечах, кепки та краватки з логотипом міста. Керівництво транспортного управління вважає, що форма дисциплінує водіїв, а у пасажирів викликатиме більшу довіру та повагу до міського транспорту. Половину вартості уніформи водії сплатили самі — виклали по 150,00—200,00 , а запровадили одяг через транспортну реформу в місті[7].

« «Здебільшого у нас водії 1-го класу, але для розпізнавання на погонах у кожного водія є одна смужка, дві чи три. Три смужки — це водій 1-го класу. Це найвища кваліфікація для водія чи то тролейбуса, чи то трамвая, чи то автобуса», — пояснив заступник начальника Вінницького ТТУ Микола Завірюха. «

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]