Львівський автобус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львівський автобус
Electron A185 and MAZ 203 buses in Lviv
Країна Україна Україна
Місто Львів

Дата відкриття 1835, 1928

Кількість маршрутів Міські (ЛМР): 65
Приміські (ЛОДА): 37
Кількість автобусів 416 (28.05.2021)

Вартість проїзду 15,00 грн.
Експлуатуюча організація Управління транспорту ЛМР
Перевізники:
Комунальне АТП № 1
ПАТ «АТП-14630»
ТзОВ «Міра і К»
ТзОВ «Фіакр-Львів»
ТзОВ «Успіх БМ»

Льві́вський авто́бус — система громадського автобусного транспорту Львова, яку обслуговують автобуси надвеликої, великої та середньої місткості, які працюють у режимі «звичайний», і є основним видом міського громадського транспорту за пасажиропотоками, кількістю маршрутів та одиницями рухомого складу. Станом на 2020 рік виконавчий комітет Львівської міської ради (ЛМР) затвердив 59 міських маршрутів, які обслуговують 5 перевізників, визначених на конкурсі у жовтні 2018 року. Через Львів також проходить кілька десятків приміських маршрутів (діапазон № 100—900), які затверджує Львівська обласна державна адміністрація (ЛОДА).

За 2010 рік автобусний транспорт у місті перевіз 128,9 мільйонів пасажирів, що становить 63,1 % усіх пасажирських перевезень у місті[1].

Організатором перевезень у м. Львові є Управління транспорту Львівської міської ради (УТ ЛМР). Правове регулювання галузі пасажирських перевезень здійснює Закон України Про Автомобільний транспорт[2], постанова Кабінету Міністрів України № 1081[3] та інші підзаконні нормативно-правові акти України.

Історія[ред. | ред. код]

Омнібус № 12 на сучасній вулиці Чернівецькій (1900)

Омнібус[ред. | ред. код]

Омнібус — нерейковий громадський транспорт на кінній тязі — з'явився у Львові у 1835 році. Існувало три маршрути (подано сучасні назви вулиць):

  • І: залізничний вокзал — вул. Чернівецька — вул. Городоцька — вул. Менцинського — вул. Гнатюка — проспект Свободи — площа Галицька — площа Соборна — площа Митна
  • ІІ: площа Митна — вул. Личаківська — Верхній Личаків
  • ІІІ (функціонував лише влітку): площа Галицька — проспект Шевченка — вул. Грушевського — вул. Франка — вул. Стрийська — Стрийський парк

В залежності від секції ціна проїзду коливалася від 3 до 12 центів. Омнібус припинив існування у 1900 році[4].

Зародження автобусного сполучення в міжвоєнній Польщі[ред. | ред. код]

Маршрутний автобус у Львові (1936)

У перше післявоєнне десятиліття життя у Львові налагоджувалося: у 1920-х роках спостерігався ріст населення й території міста: відбувалося як зведення нових районів, так і приєднання до міста прилеглих сіл, що вилилося в масштабне розширення міських меж у 1931 році. Для сполучення з новими районами магістрат постановив запровадити в місті автобусне сполучення.

12 квітня 1928 року запрацював перший автобусний маршрут, «А», який сполучив площу Кропивницького з летовищем на Скнилові. Того ж року були відкриті маршрути «В» (Вулиця Стрийська — Персенківка) і «С» (Вулиця Стрийська — Новий Львів). У 1930 році відкрито маршрути «D» (Вулиця Замарстинівська — Голоско — Брюховичі) і «Е» (Костел святої Анни — Клепарів)[5]. Автобусне господарство входило до складу Міського управління електричними підприємствами і безпосередньо підпорядковувалося службі руху трамвая. Розклад руху автобусів чітко узгоджувався з рухом трамвайних вагонів.

Спочатку по кожному маршруту курсувало по одному автобусу, а восени 1931 року придбано ще чотири польські автобуси «Зауер». У 1939 році автобусне господарство відокремлене в самостійне підприємство. Тоді на його балансі перебувало 16 машин[6]. Маршрутна мережа становила 12,2 км[7].

Пасажиропотік у 1930-х роках[8]
Рік 1930 1931 1932 1933 1934 1935 1936 1937 1938 1939
Пасажиропотік 1 065 598 1 190 350 957 456 721 588 396 412 167 370 нема даних 79 717 305 138 271 144

Розвиток за радянських часів[ред. | ред. код]

Після приєднання Західної України до Радянського Союзу за Пактом Молотова-Ріббентропа у вересні 1939 року, нова влада намагалася всіляко демонструвати переваги життя в СРСР над життям за Польщі. Це відобразилося й у сфері транспортного сполучення у Львові. Вже в травні 1940 року до міста прибула перша партія радянських автобусів ЗІС-16, яка складалася з шести машин обтічної форми. Проте на подальшій заваді розвитку автобусного руху стала німецько-радянська війна.

По закінченню Другої світової війни автобусне сполучення швидко відновилося і почало розвиватися прискореними темпами, особливо у 1960-х роках. Так, у 1961 році 15 автобусних маршрутів обслуговували 43 машини, у 1962 — 17 маршрутів 49 машин, у 1963 році — 87 машин, а вже у 1964 році 18 маршрутів обслуговували 110 автобусів, за цей рік перевезено близько 23 мільйонів осіб.

Із кінця 1970-х років у Львові запровадили автобусні маршрути, які почали працювати у режимі «експрес» і «маршрутне таксі». Вартість проїзду у «експресах», маршрути яких були довшими за звичайні, становила 10 копійок. Роль «маршрутних таксі» у радянські часи відігравали мікроавтобуси РАФ-2203 «Латвія». Ці мікроавтобуси поступили на баланс АТП-14606 (нині ТОВ «Фіакр-Львів»), а вартість проїзду в них становила аж 15 копійок, тобто була вп'ятеро дорожчою, а ніж у трамваях.

Із середини 1970-х років у Львові почали експлуатуватися комфортабельні і місткі автобуси угорського виробництва Ikarus 260 із трьома ширмовими дверима.

Станом на 1986 рік у Львові було 32 автобусних маршрути. З них дев'ять — за межі міста: по одному в Винники, Дубляни, Лисиничі, Рудно, Рясне, Сокільники, Великі Кривчиці; два — в Брюховичі.[9]

Автобусний рух міста активно розвивалася й надалі: розширювалася маршрутна мережа, постійно оновлювався рухомий склад. Напередодні розпаду СРСР налічувалося близько 40 міських маршрутів: № 1—30 обслуговувалися автобусами великої місткості, а № 30—40 — середньої та малої (РАФ та ПАЗ)[6].

Зміни після здобуття незалежності[ред. | ред. код]

У середині 1990-х років всі три найбільших АТП Львова № 14606, 14630 і 14631 були приватизовані. Міська влада фактично втратила важелі впливу на ці підприємства.

У листопаді 1995 року створено Львівське комунальне АТП № 1, для якого місто придбало 26 нових автобусів моделі ЛАЗ-42021. Ці автобуси почали обслуговувати найбільш навантажений сихівський напрямок і працювали на маршрутах № 2 «вул. Сихівська Головний вокзал» та № 9 «Вул. Сихівська площа Липнева». Трохи згодом ЛК АТП № 1 також почало обслуговувати автобусами ЛАЗ-42021 маршрут № 55 "Автостанція № 6 (вул. Личаківська) завод «ЛОРТА»).

Якщо на початках в режимі «маршрутне таксі» працювали лише мікроавтобуси РАФ-2203, які експлуатувало АТП-14606, і малі автобуси ПАЗ-672 і ПАЗ-3205, які перебували на балансі у АТП-14630, то із середини 1990-х у режимі «маршрутки» почали працювати і ЛАЗ-695Н.

Зі здобуттям Україною незалежності на фоні загальних кризових тенденцій комунальні автобусні підприємства відчули різку нестачу фінансування, через що втратили можливість оновлювати рухомий склад. Їхня частка на ринку стрімко скоротилася. На заміну прийшли приватні перевізники.

Загалом у 1995 році на закупівлю нового рухомого складу міського громадського транспорту із бюджету міста Львова витрачено 367 мільярдів карбованців (після деномінації 1996 року – 3,67 млн. грн. або майже 1,84 млн. доларів США за тодішнім курсом). Із цієї суми 323 мільярди гривень (3,23 млн. грн. або 1,62 млн. доларів США) витратили на закупівлю на Львівському автобусному заводі 21 тролейбуса (ЛАЗ-52522) і 18 автобусів (ЛАЗ-52523). Крім того 16 листопада 1995 року влада міста уклала угоду із спільним українсько-швейцарським підприємством «Ілта-Київ» на постачання 11 мікроавтобусів «Peugeot J9 Karsan». Ці мікроавтобуси обійшлися місту в 44 млрд. карбованців[10] (440 тис. грн., тобто вартість одного мікроавтобуса – біля 20 тис. доларів США). Кожен із мікроавтобусів міг вміщувати 15 сидячих пасажирів, іще 11 пасажирів могли їхати стоячи.

У 1995—1997 роках на міських автобусних маршрутах з'являються нові на той час мікроавтобуси приватних перевізників Peugeot J9, Iveco Daily та ін. Ці транспортні засоби мали малу пасажиромісткість, в той же час вартість проїзду була доволі висока (і значно вища ніж в електротранспорті чи автобусах), а споживання пального значно менше ніж в ЛАЗах та Ікарусах.

Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років розповсюдження набули машини, перероблені з вантажних мікроавтобусів Mercedes-Benz T1 та Mercedes-Benz T2. Такі засоби громадського транспорту виявилися вкрай некомфортними. Вони мали малий салон, низьку стелю й одні двері без автоматичного відкривання; салон не вентилювався і не обігрівався; сидіння були некомфортними. Водії визначалися низькою культурою обслуговування й часто порушували Правила дорожнього руху[11]. Проте, менш ніж за 10 років вони забрали на себе значну частину пасажирів.

На початку 2000-х років залишилося лише кілька маршрутів, які обслуговувалися великими автобусами (зокрема, № 1, 7, 22, 25, 27, 55). Втім, інтервали руху були надзвичайно великими, а рухомий склад застарілим та, відповідно, незручним. Протягом кількох наступних років і ці великі автобуси зникли з вулиць. У 2006-му з міських маршрутів остаточно зник останній великий автобус ЛАЗ-695.

Паралельно з цим громадський автотранспорт, замість роботи в звичайному режимі рейсових автобусів, який передбачає фіксовані обов'язкові зупинки, став працювати в режимі «маршрутного таксі», який передбачає зупинку лише на вимогу пасажирів. Згодом ця назва розповсюдилася, і, трансформувавшись у народній мові в слово «маршрутка», поступово витіснила з широкого вжитку термін «автобус».

Впродовж 2000—2008 на маршрутах «приватників» з'являлись різноманітні мікроавтобуси та вантажні фургони, переобладнанні під пасажирські (переважно Mercedes-Benz T1). Це були найгірші роки за рівнем комфортності міських автобусних перевезень. Напис «Дверима не гримати» та «Насіння їсти зі шкарлупою» надовго закарбуються у пам'яті львів'ян. Останні перероблені вантажні Mercedes офіційно зникли з міських маршрутів аж з 1 січня 2012 року, хоча деякі перевізники ще продовжували їх використовувати всупереч забороні.

Починаючи з 2005 року перероблені з вантажівок мікроавтобуси почали змінюватися комфортабельнішими моделями українського виробництва — БАЗ А079 Еталон, Богдан А092, БАЗ 2215 Дельфін та подібними. Однак і вони мають малу місткість і були сконструйовані на базі вантажних автомобілів.

Впродовж 2004—2010 років перевізниками закуплено велику кількість таких автобусів. Це стало найбільшим до цього моменту оновленням автобусного парку міста. Цьому сприяла велика кількість легкодоступних кредитів у 2005—2008 роках, і відносно висока вартість проїзду порівняно до рівня мінімальної заробітної плати та вартості пального.

В цей час працювало 24 приватних перевізники та комунальне АТП-1, яке володіло ~10 % ринку перевезень, і виконувало, так звані «соціальні перевезення».

У 2007 році міська рада заборонила маршрутним таксі зупинятися на вимогу пасажирів будь-де, окрім фіксованих зупинок громадського транспорту.

Відродження руху великих автобусів[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg ЛіАЗ 5256 на вулиці Городоцькій
Searchtool.svg ЛіАЗ 5256 на вулиці Шевченка
CityLAZ-20LF на маршруті № 5 на площі Соборній (2009)

Наприкінці 2000-х років розпочався процес відновлення руху великих та надвеликих автобусів у Львові. У 2008 році один з приватних перевізників почав експлуатацію автобусів великої пасажиромісткості ЛіАЗ 5256 на маршруті № 3[12][13], однак менш ніж за рік відмовився обслуговувати маршрут.

У 2009 році комунальне АТП № 1 відкрило маршрут № 5, який обслуговували автобуси ЛАЗ 5252. Згодом воно почало експлуатацію на цьому маршруті 4 сучасних надвеликих автобусів ЛАЗ А292, два з яких місто придбало[14]. На початку 2010 року ЛАЗ передав Львову один автобус А183 як плату за борги перед Львівтеплоенерго[15]. У 2010 році приватне АТП 14630 придбало 10 сучасних напівнизькопідлогових автобусів Богдан А09280 і Богдан А601[16][17].

У рамках державної програми підготовки до Євро-2012 у 2010 році Львівська міська рада почала закупівлю великих і надвеликих автобусів Львівського автобусного заводу за пільговим кредитом Ощадбанку. Планувалося, що загалом за цією програмою АТП № 1 отримає 92 автобуси[18][19]. До кінця березня 2011 року придбано 15 автобусів А191, 11 А183, 3 А292, 1 автобус А152; і на цьому виконання програми зупинилося. Відкрито маршрути №1[20], 3[21] та 11[22]. З 2011 року приватні перевізники почали закуповувати в країнах ЄС вживані автобуси великої місткості.

До літа 2011 року автобусні маршрути № 1, 3 та 5 курсували в звичайному режимі, тобто були «соціальними» — вартість проїзду становила 1 гривню (а не 2), був безкоштовний проїзд для пенсіонерів та інших пільгових категорій громадян; однак з 1 червня через нерентабельність вони стали курсувати в режимі маршрутного таксі, що практично звелося лише до підняття тарифу[23].

Транспортні реформи 2011—2012[ред. | ред. код]

Трансферний квиток у Львові в 2012 році
Центр керування дорожнім рухом м. Львова

З квітня 2010 по червень 2011 року на замовлення Львівської міської ради проведене дослідження транспортної системи міста під назвою «Проект у сфері громадського транспорту м. Львів: Удосконалення регулятивного середовища для міської транспортної системи». Дослідження профінансоване Європейським банком реконструкції і розвитку та Канадським фондом технічного співробітництва (кошти міського бюджету не залучали). Відповідно до процедур ЄБРР вони обрали консультанта на тендері, яким стала компанія «Луї Бергер» (фр. Louis Berger SAS). До проекту також були залучені транспортні планувальники з Національного університету «Львівська політехніка» в роботі над детальним планом мережі автобусних маршрутів.

Заключний звіт мав наступні цілі:

1. Представити надбання та результати, отримані протягом виконання Проекту, та

2. Надати рекомендації щодо майбутніх заходів.

Проєкт передбачав п'ять напрямків роботи, які між собою є сильно взаємопов'язаними.

Загальна ціль Проекту — підсилити систему громадського транспорту міста Львів, виходячи з двох пріоритетів:

(i) Надання переваги електричному транспорту задля забезпечення захисту інвестицій в інфраструктуру та екологічної безпеки в місті;

та

(ii) Розробка вдосконаленого та життєздатного регулятивного середовища, на підставі якого міська влада зможе визначати транспортну політику та політику паркування, а перевізники — надавати якісні послуги користувачам.

Вони запропонували скоротити кількість автобусних маршрутів з 78 до 46, і водночас поступово (впродовж 5 років) перейти до автобусів великого класу (на той час ЛАЗів), розвантажити центральну частину міста та скасувати маршрути, які дублюються. 6 автобусних маршрутів пропонувалося зробити радіальними: вони напряму мали би з'єднувати кільце проспект Свободи — площа Галицька — вулиця Підвальна з околицями міста: Галицьким перехрестям, кінцем вулиці Городоцької, торговим центром «King Cross Leopolis», Санта-Барбарою, Винниками і Рясне-2; інші 40 маршрутів мали бути хордовими — частково оминати центральне кільце, головно проспект Свободи. Нову мережу міських автобусних маршрутів пропонувалося впровадити разом з системою контролю руху громадського транспорту через GPS та єдиним електронним квитком на всі види транспорту, який мав би полегшити пересадки, здійснення яких передбачено новою системою.

У серпні 2011 запрацював перший радіальний маршрут — 1А, а також були введені тимчасові трансферні квитки, які давали можливість здійснювати пересадки між ним і маршрутами 3, 5 та 11 (це сучасні № 6А, 4А і 3А)[24]. У вересні Виконком Львівської міської ради затвердив нову мережу[25] та порядок проведення конкурсу між перевізниками на обслуговування маршрутів за новою схемою. У листопаді міська рада скасувала постанову про порядок проведення конкурсу, а також подолала вето, яке міський голова Садовий наклав на це скасування[26]. Також в листопаді запрацював новий радіальний маршрут 5А[27].

25 листопада міське Управління транспорту все ж оголосило про проведення конкурсу[28]. Однією з його умов була мінімальна місткість автобусів у 35 пасажирів, що усунуло з маршрутів перероблені «Мерседеси» та малі автобуси на кшталт БАЗ 2215 Дельфін. За результатами конкурсу 46 маршрутів розділено між чотирма перевізниками[29]. До цього часу конкурси не проводилися, а договори з перевізниками укладали напряму і в різний час (не одночасно). 4 приватні перевізники, які виграли конкурс — це по суті два десятки приватних перевізників, які об'єдналися, адже раніше їх було 24, тобто, фактично на ринку пасажирських перевезень у Львові нічого не змінилося, бо дрібні перевізники стали субпідрядниками більших перевізників.

Восени 2011 року проведено конкурс на визначення компанії, яка його впроваджуватиме електронний квиток. В ньому перемогло ТзОВ «Ригас Карте», яке обслуговує електронний квиток у Ризі. Передбачалося, що комунальне АТП № 1 і Ригас Карте створять спільне підприємство «Леокард» для впровадження е-квитка у Львові. Це питання потребує затвердження Львівською міською радою, однак депутати двічі голосували проти[30][31].

Разовий квиток для проїзду в міському автобусі Львова

Нова система маршрутів впроваджена з 1 січня 2012 року[28][32] з деякими змінами. Зокрема, додано радіальний маршрут на Пасічну, який дещо дублює два інших радіальних маршрути, і ще 4 хордових маршрути — тимчасові угоди на їх обслуговування укладено з компанією, яка програла конкурс[33]. Впродовж перших місяців роботи схема маршрутів суттєва коригувалася кілька разів. Наприкінці квітня запрацював хордовий маршрут 54, який проходить проспектом Свободи і повністю дублює два радіальні маршрути[34][35]; влітку проспектом Свободи пустили ще кілька хордових маршрутів, а радіальний 2А, навпаки, перестав курсувати центральним кільцем і змінив маршрут[36]. Нову схему руху львів'яни сприйняли неоднозначно, зокрема, біля ратуші проведено кілька мітингів[37][38], а міська рада кілька разів зі скандалами розглядала це питання на сесії[39]. Через значні коригування маршрутів, які, до великої міри, повернули схему до передреформового стану, невпровадженість електронного квитка та системи контролю за рухом через GPS, деякі ЗМІ назвали реформу провальною, зазначивши, що єдина її користь полягала у впровадженні руху автобусів великої місткості[40].

Мережа міських автобусних маршрутів вже давно потребувала реформування, і дослідження транспортної системи та розробка плану були правильним кроком, однак сама реформа не була належно впроваджена посадовцями ЛМР.

У звіті «Louis Berger SAS» зазначено, що під час зміни маршрутної мережі, яка передбачала зменшення дублювання маршрутів електричного транспорту (трамваїв та тролейбусів) автобусами, пасажирів має перевозити достатня кількість одиниць рухомого складу, а саме:

Кількість одиниць рухомого складу станом на січень 2012 року
Вид транспорту Кількість маршрутів Запланована кількість одиниць Наявна кількість одиниць Різниця у %
Трамвай 10 88 56** –36 %
Тролейбус 10 111 (!) 60** –45 %
Автобус (12м) 6 84* ~50 –40 %
Автобус (8м) 40 480 650 +26 %

* Кількість автобусів, які мали обслуговувати лише 6 радіальних маршрутів.

** КП Львівелектротранс не могло забезпечити більший випуск рухомого складу.

Незважаючи на значний брак рухомого складу, зміни до автобусної маршрутної мережі таки впровадили.

Однією з переваг реформи автобусних маршрутів мало бути щорічне оновлення рухомого складу всіма перевізниками на 20 % впродовж 5 років (у 2018 році мало бути вже 100 % оновленого парку). Закуплені автобуси (могли бути вживаними) мали бути лише низькопідлоговими та більшої місткості порівняно з Еталонами / Богданами. Однак цього не сталося, і понад третину автобусів (60 зі 150), які були закуплені приватними фірмами перед ЄВРО-2012, розпродали впродовж 2013—2014 років. В комунального АТП-1 не було достатньої кількості власних автобусів, як і фінансового ресурсу на значні закупівлі, а придбання автобусів ЛАЗ для АТП-1 зірвалося через конфлікт мерії з керівництвом заводу. Отримано лише 31 із 92 запланованих автобусів, і 1 з 60 тролейбусів.

Істотною перевагою від проведення реформи стало те, що з міських маршрутів зникли автобуси малої місткості (менше 35 місць) та без 2 автоматичних дверей: Дельфін, Рута, Shaolin, Mercedes-Benz T2 тощо. Тим не менше, кількості автобусів (як і перевізної здатності, тобто місткості) бракувало, як до реформи так і після неї, адже на значній кількості маршрутів завантаженість автобусів у години пік становила 100—130 %, і навіть 150 %, коли комфорт перевезень можна забезпечити при завантаженості до 80 % від номінальної місткості.

Наприкінці жовтня 2012 р. відкрито Центр управління дорожнім рухом, з якого буде здійснюватися контроль за курсуванням автобусів в режимі реального часу. Для цього у 2012—2013 роках всі транспортні засоби обладнано пристроями GPS-навігації[41].

2013[ред. | ред. код]

Більшість маршрутів (понад 70 %) повернулися до своїх «дореформових» схем, тобто поїхали тими ж вулицями, що й «старі» маршрути.

Електронний квиток так і не було впроваджено. Кількість автобусів великого класу на маршрутах скоротилася до 80 одиниць в будні. Приватні перевізники почали розпродувати чи списувати вживані автобуси, які вони закупили у країнах ЄС.

2014[ред. | ред. код]

Проведено закупівлю 18 автобусів середнього класу БАЗ-А081.11 «Волошка». Загальна вартість закупівлі склала 7 млн грн. Автобуси обладнані двигуном стандарту Євро-3, місткість 43 пасажири. Серед пасажирів ці автобуси вважаються вкрай некомфортними.

Цього ж року вартість проїзду зросла з 2 до 3 грн.

2015[ред. | ред. код]

Закуплено перші 10 автобусів великого класу Електрон А18501. Вартість закупівлі склала 36 млн грн — це кошти міського бюджету. Автобуси повністю низькопідлогові і пристосовані для перевезення людей з інвалідністю. Стандарт двигуна Євро-5, автоматична КПП. Станом на грудень 2015 року на міські маршрути в будні виходило понад 600 автобусів. Мережа складалася з 54 маршрутів, і вони всі працювали принаймні в будні, в тому числі маршрути № 12, 30, 35, 36, 54. Однак, чергове падіння гривні далося в знаки і кількість автобусів приватних перевізників почала скорочуватися. Автобуси великого класу обслуговували маршрути № 1а, 2а, 3а, 4а, 16 (комунальні), а також № 31, 47а, 49, 53 (приватні перевізники).

2016[ред. | ред. код]

Проведено закупівлю автобусів середнього класу Ataman А092H6 пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю. Вартість закупівлі ₴37 млн за кошти міського бюджету. Автобуси розраховані на 52 пасажирів, обладнані двигуном стандарту Євро-5 та механічною КПП. Оголошено тендер на закупівлю 55 автобусів великого класу, в якому переможцем стало СП «ЕлектронТранс» (Львів). Вартість угоди склала ₴265 млн.

Це також автобуси Електрон А18501: євро-5, АКПП, пристосовані для перевезення людей з інвалідністю.   В листопаді 2016 року остаточно припинено експлуатацію автобусів CityLAZ-20 (A291), які курсували на маршруті № 4а Площа Різні — Санта-Барбара (Сихів).

Весь цей час 4 з 5 автобусів перебувають просто неба на території АТП-1 на вул. Авіаційній. Під час візиту міських депутатів у березні 2019 року, з'явилася інформація про намір продати автобуси-гармошки, оскільки їхня експлуатація «нерентабельна». Згодом інформацію про продаж спростували.[42]

2017[ред. | ред. код]

Електрон А18501 біля Оперного театру

У червні завершено постачання всіх 55 автобусів Електрон А18501 для комунального АТП-1.

Делегація Львівської міської ради відвідала заводи/склади турецьких виробників автобусів з метою оцінки можливості подальшої закупівлі.[43][44]

Після запуску трамвайної лінії на Сихів, перевізники різко скоротили кількість автобусів на маршрутах № 7, 26, 30, 35. Маршрут № 4а припинив роботу майже на рік, дещо зменшився випуск автобусів на маршруті № 53.

Порівняння випусків на маршрутах, які курсували на Сихів до та після запуску трамвайного сполучення:[45]

Маршрути № Було Стало
7 13 5
26 18 4
30 8 1
35 13 2
53 18 13—14
54 4 1

Впродовж кількох місяців перевізники на маршрутах № 30, 35, 54 припинили роботу. Раніше припинив роботу № 12, а наприкінці року № 36.

Станом на грудень 2017 випуск автобусів в будні становив близько 470 одиниць. Автобуси великого класу курсували на маршрутах:  № 1а, 2а, 3а, 5а, 6а, 16, 46 (комунальні), № 31 і 53 (приватні перевізники). Маршрут № 49 припинив роботу (Успіх-БМ), а на маршруті № 47а (АТП-1) працювали автобуси середнього класу замість автобусів великого класу.

2018[ред. | ред. код]

Електрон А18501 на пл. Данила Галицького
Квиток на проїзд в автобусі (2018)

Цього року відбулася закупівля автобусів Електрон та МАЗ для комунального АТП-1 в лізинг від «УкрГазБанку». Лізинг виплачується з коштів міського бюджету. Загалом придбали 50 автобусів Електрон А18501 та 100 одиниць МАЗ 203.069. Відсоткова ставка за користування лізингом — не більше 18 % річних у гривнях.

Водночас ЛМР оголосила про наміри закупити ще 100 автобусів великого класу для комунального АТП-1 за кредитні кошти від Європейського інвестиційного банку.[46]

Наприкінці жовтня 2018 року у Львові провели конкурс перевізників на міські автобусні маршрути загального користування, які у наступні 5 років мають курсувати у режимі «Звичайний». За умовами договору, для перевізників вперше запровадили штрафи за невипуск автобусів на маршрути та зобов'язали оновлювати рухомий склад. Зокрема до кінця 2019 року перевізники мають оновити 35 % автопарку.

Після конкурсу більшість перевізників отримали ті ж маршрути, які обслуговували й до цього, тож окрім оновлення автобусів  комунального АТП-1 та випуск автобусів великого класу на низку маршрутів, конкурс не приніс очікуваних змін у якості перевезень. А частина маршрутів перестали курсувати взагалі (№ 19, 36, 40).

Упродовж року відновили роботу кількох маршрутів, а нові автобуси МАЗ та Електрон випустили на маршрути № 1а, 2а, 5а, 8а, 9, 16, 29, 45, 47а.

2019[ред. | ред. код]

МАЗ 203 на пл. Криничній (ст. Підзамче)
Квиток на проїзд в автобусі (2019)

Згідно з конкурсом 2018 року на міські маршрути в будні мали б виходити 578 (586) автобусів, із яких не менше 150 автобусів великого класу (12 м), і не менше 428 середнього класу (8 м) місткістю не менше 35 пасажирів. Недостача автобусів на маршрутах станом на січень 2020 — не менше 110 одиниць. В комунальному АТП-1 незалученими залишається 22 ЛАЗи, і не менше 25-ти Електронів / МАЗів. Бракує щонайменше ще 100 водіїв на всіх перевізників.

Відновлено роботу маршруту № 4а (6 12-метрових автобусів Електрон/МАЗ), 49 (5 автобусів Електрон/МАЗ), 19 (12 автобусів Атаман), які обслуговує комунальне АТП.

Запущено маршрут № 8а — на ньому курсуються 2 автобуси великого класу комунального АТП-1. Цей маршрут повністю дублює маршрут № 8 «Зернова — Брюховичі», де курсують автобуси Богдан/Еталон приватного перевізника, адже на маршрут були постійні скарги пасажирів.

На маршрути № 10 і 18 запустили комунальні автобуси Електрон та МАЗ.

З 22 квітня на маршрут № 40 (обслуговує АТП-1 на тимчасовому договорі) випустили 10 автобусів (у будні) МАЗ і Електрон . Маршрут з'єднує Винники через вулиці Пасічну, Вашингтона, Зелену, Сихівську, Червоної Калини, Хуторівку, Стрийську з ТРЦ «Кінг Кросс Леополіс».

У травні маршрут № 47а[47] продовжили у Рясне-2, і він замінив маршрут № 50, який на тимчасовому договорі обслуговував приватний перевізник «Успіх-БМ», і який відмовився від цього маршруту. На маршруті № 47а анонсували роботу 21 автобуса (у будні) хоча найбільша зафіксована кількість рухомого складу становила 17 одиниць.

З 1 вересня маршрут № 52 продовжено[48] від площі Різні на вул. Варшавську (Чорновола). Випуск у будні становить до 11 автобусів МАЗ / Електрон. Впродовж 2019 року було кілька спроб продовжити цей маршрут у Рудне, проте з різних причин це не вдавалось зробити аж до 25.11.2019, коли автобуси офіційно[49] почали курсувати до смт. Випуск у будні дні становить 14 автобусів МАЗ / Електрон.

2020[ред. | ред. код]

Маршрут № 4а закінчив курсувати через низький пасажиропотік (січень).

У березні, у зв'язку з карантином, перестали курсувати більшість приватних і декілька комунальних маршрутів. У травні № 52 червні і в наступні місяці більшість з них відновили роботу, але не всі (наприклад, № 5А та 57 так і не відновилися).

З 14 листопада маршрут № 52 змінено, він почав курсувати через Старе Рудно[50]. Шлях маршруту № 28 став повністю "покритим" маршрутом № 52, тому маршрут № 28 перестав курсувати[51].

2021[ред. | ред. код]

У січні з'явилися 5 нових маршрутів №№ 58 - 62 до населених пунктів Львівської ОТГ, які вже курсують[52]. Маршрут № 1А продовжили до Дублян[53]. Для маршрутів № 55 і № 56 - продовжена схема по Львову ближче до центру міста (по факту № 55 і раніше курсував до центру Львова, а от № 56 наразі курсує за старою схемою - до вул. Грінченка[54]).

У березні офіційно створили маршрут № 63 «вул. Під Дубом — Воля-Гомулецька»[55], який запустився у вересні[56].

2022[ред. | ред. код]

Квиток на проїзд в автобусі (2022)

2022-й рік розпочався з продовження коронавірусних (Covid-19) обмежень щодо кількості пасажирів в громадському транспорті. Маршрут №52 знову змінено[57]: відтепер він курсує по вул. Липинського до Галицького перехрестя. Це викликало обурення в мешканців району вулиці Варшавської, оскільки до них скерували маршрут №5а (раніше Винники — пл. Різні), з автобусами меншої місткості та у меншій кількості ніж було на маршруті №52.

Впродовж року припинили роботу автобусні маршрути №33, 38, 57.

Загальний випуск автобусів на маршрути скоротився до 375-390 автобусів (всіх перевізників) у будні ще до початку нового російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Станом на серпень кількість автобусів на маршрутах трималася на позначці 350 (в середньому) автобусів у будні. Це на понад 200 автобусів менше, ніж передбачали умови конкурсу 2018 року.

Влітку також скоротили маршрут №9[58] до зупинки Галицьке перехрестя, оскільки згідно з чинним законодавством[59] маршрути можуть обслуговувати територію лише в межах своєї територіальної громади, а село Муроване не є частиною Львівської громади.

В Управлінні транспорту ЛМР заявили[60], що з 1 вересня 2022 року перевізники почнуть поетапно збільшувати кількість автобусів на маршрутах, загалом на 40 одинць.

Маршрути[ред. | ред. код]

Міські[ред. | ред. код]

Інформаційний вказівник
Інформаційний вказівник на зупинці громадського транспорту у Львові (взірця 2012 року)

Міські маршрути (мають двозначні номери), належать до підпорядкування Львівської міської ради, запроваджені в сучасному вигляді з 1 січня 2012 року в рамках введення в дію нової транспортної системи, розробленої французькою компанією «Луї Бергер» (фр. Louis Berger) спільно з Львівською політехнікою. На початку це були 6 радіальних маршрутів (1—6, в номері яких присутня літера «А») та 40 хордових маршрутів (7—46). За результатами тендеру, проведеного в грудні 2011 року, маршрути обслуговували 4 перевізники: комунальне «АТП № 1» і приватні «АТП 14360», ТзОВ «Міра і К», ТзОВ «Фіакр-Львів»[29]. 30 грудня 2011 року, напередодні впровадження нової схеми руху, оголошено про впровадження п'ятьох додаткових маршрутів: 1 радіального (47А), 4 хордових (48—51)[61]. Тимчасові угоди на їх обслуговування терміном на три місяці були укладені з приватним ТзОВ «Успіх БМ», яке програло конкурс, що проводився раніше у грудні[33]. Наприкінці квітня відкрито маршрут 54, тимчасову угоду на обслуговування якого укладено з «АТП 14360»[34]. В жовтні 2012 року відбувся тендер на визначення перевізника на маршрути № 47—51, 53 (колишній 54), переможцем якого щодо більшості маршрутів стало «Успіх БМ»[62][63]; а на маршруті № 47 не визначили переможця (щодо нього оголосили новий конкурс[64], але потім скасовано[65]; маршрут обслуговувався за тимчасовим договором).

У 2012 році діяли трансферні квитки, які давали змогу здійснювати одну безкоштовну пересадку з одного радіального маршруту на інший (1А—6А, 47А). Проте, невдовзі їх скасували — спочатку начебто тимчасово, але потім відмовились повертати взагалі.[66]

Нова система була розроблена з розрахунком на безкоштовні пересадки, а по факту звичні для людей прямі безпересадкові маршрути перестали існувати, і за кожну пересадку доводилося платити. Тому маршрутна мережа в новому вигляді виявилась нежиттєздатною, протягом наступних декількох років схеми маршрутів були змінені та на 85 % повернулись до того вигляду, який вони мали до 2012 року.

На цьому зміни не припинились. Рік за роком, включно по 2019 рік, відбуваються постійні внесення змін до схеми руху міських автобусних маршрутів. Частина змін періодично виявляється невдалою і зміни знову скасовують та повертають маршрут до останньої задовільної версії.[67] У рішення виконкому ЛМР № 809 від 09.02.2011 зміни до початку 2019 року вносились 30 разів[68], щоразу мінялось по декілька маршрутів.

Станом на вересень 2021 року в місті нараховується 65 міських автобусних маршрутів, з яких працює лише 51, з них 10 на тимчасових договорах. 14 маршрутів взагалі не обслуговуються — або перевізників не визначено (№ 12, 30, 35, 36, 48, 50, 54), або не обслуговують при чинних договорах (№ 2А, 4А, 24, 26, 28, 42 і 49, зокрема № 2А та № 49 — тимчасово через ремонти доріг, № 4А та № 28 — АТП-1 офіційно закрило).[69] На маршрути № 12, 30, 35, 48, 50, 54 не подався жоден перевізник.

Загальний випуск становив близько 470 автобусів, з яких до 184 великого класу (12 м), і до 280 середнього класу (Богдан / Еталон).

Львівське комунальне АТП-1 обслуговує 26 маршрутів (7 на тимчасовому договорі). Чотири приватні перевізники обслуговують 25 маршрутів (3 на тимчасовому договорі).

Всі автобусні маршрути Львова працюють в режимі «Звичайний» (крім експресу в Аеропорт). Вартість проїзду — 10 грн (з 27.05.2021 року). Право на безкоштовний проїзд мають усі пільгові категорії, яким це гарантує закон, а також пенсіонери за віком, особи з інвалідністю 3-ї групи[70] та школярі у час навчального року[71].

Мережа автобусних маршрутів Львова 2022
Автобусні маршрути Львова (вересень 2022)
Мережа автобусних маршрутів Львова 2022
Автобусна мережа Львова (вересень 2022).svg

В серпні 2022 року вартість проїзду становила 15 грн. Безкоштовний проїзд залишився без змін для тих самих категорій громадян. До маршрутної мережі Львова тепер зараховуються приміські маршрути, що курсують до населених пунктів в межах Львівської МТГ, а саме №1А[72], 22, 58, 59, 60, 61, 62. Станом на 1.08.2022 року частина маршутів не курсує вже від кількох місяців до кількох років, зокрема: №2А, 4А, 24, 26, 28, 33, 36А, 38, 42, 45, 49, 57, а також ті, на які не було перевізника під час конкурсу у 2018 році №12, 30, 35, 36, 48, 50, 54. Маршрути №11, 17, 39, 44 працюють з перемінним успіхом з невеликою кількістю автобусів. Вродовж 2021-2022 років ці маршрути припиняли роботу на період від кількох днів до кількох місяців. Маршрути №7, 13, 27, 39, обслуговуються лише кількома автобусами (від 1 до 3). Частина маршрутів зазнавала змін траси впродовж року.

Безкоштовні автобуси[ред. | ред. код]

Безкоштовний автобус в Ашан Сіті

З 2016 року торгова мережа «Ашан-Україна» почала впроваджувати безкоштовні експрес-автобуси[73] до торгових центрів в яких розташовані їхні супермаркети. Перевізником на цих маршрутах є ТзОВ «Успіх-БМ». Першими розпочали курсувати автобуси до ТРЦ King Cross Leopolis за такими маршрутами:

  1. Просп. Червоної Калини (Санта-Барбара) — ТРЦ King Cross Leopolis (без проміжних зупинок). Розклад: щопівгодини з 9:00 до 23:00.
  2. Вул. Сихівська (ТЦ «Іскра») — ТРЦ King Cross Leopolis (без проміжних зупинок). Розклад: щогодини з 9:15 до 21:45.
  3. Вул. Шевченка (Рясне-1) — ТРЦ King Cross Leopolis (з однією зупинкою в Рясне-2). Розклад: кожні 2 години з 9:00 до 20:00 (скасовано 31 травня 2019 року)

Маршрут з Рясне-1 скасовано 31 травня 2019 року, натомість впровадили новий:

  • Вул. Медової Печери — Майорівка — вул. Лисенецька — Пирогівка — вул. Кибальчича — ТРЦ King Cross Leopolis

Аналогічні автобуси курсують до «Ашану» на вул. Володимира Великого:

  1. Смт. Рудно (центр) — «Ашан Сіті» (згодом скасовано)
  2. Вул. Широка (Левандівка) — «Ашан Сіті»
  3. Пл. Кропивницького — «Ашан Сіті»
  4. Вул. Ряшівська — вул. Патона (ТЦ «Сріблястий») — вул. Петлюри (навпроти буд. 2А) — «Ашан Сіті» (скасовано 1 січня 2020 року)
  5. Кільцевий маршрут «Ашан Сіті» — вул. Наукова (Симоненка) — вул. Наукова (Пулюя) — Аквапарк — універмаг «Океан» — «Ашан Сіті»

У 2020 році всі маршрути безкоштовних автобусів до магазинів торгової мережі «Ашан-Україна» закрито.

Нічні[ред. | ред. код]

Нічний маршрут 1Н

З 1 липня 2015 року у Львові запроваджено 7 нічних маршрутів з інтервалом руху в 1 годину 20 хвилин.[74]

  • 1Н (Залізничний вокзал — вул. Б. Хмельницького, «Галицьке перехрестя»)
  • 2Н (Залізничний вокзал — вул. Городоцька, ТЦ «Метро»)
  • 3Н (Залізничний вокзал — вул. Стрийська, ТРЦ King Cross Leopolis)
  • 4Н (Залізничний вокзал — проспект Червоної Калини, Санта-Барбара)
  • 5Н (Залізничний вокзал — вул. Дністерська)
  • 6Н (пл. Різні — Залізничний вокзал — Рясне-2)
  • 7Н (пл. Різні — Залізничний вокзал — вул. Наукова)

Вартість проїзду в нічних автобусах — 14 гривень (з 19.04.2019).

Нічні автобусні маршрути Львова припинили роботу у 2020 році[75].

Приміські[ред. | ред. код]

Містом також курсує близько 40 приміських маршрутів, які перебувають у віданні обласної державної адміністрації (ЛОДА), і мають тризначні номери; а також 3 приміські маршрути у віданні міської ради з чотиризначними номерами (1001, 1003, 1004). Їх обслуговують автобуси різної місткості, в тому числі малої, на кшталт БАЗ 2215 Дельфін. Нумерація приміських маршрутів в діапазоні № 100—900.

Мережа автостанцій[ред. | ред. код]

Сполучення із містами та селами Львівщини, а також сусідніми областями та зарубіжними країнами здійснюється через мережу автостанцій, кожна з яких забезпечує певний напрям, а три з них підтримують міжобласні та міжнародні сполучення.

  • Автовокзал "Львів" (міжобласні та міжнародні перевезення), вул. Стрийська, 109
  • Автостанція №2 / Автовокзал "Північний" (місцеві та міжобласні перевезення північного напрямку, міжнародні рейси), вул. Б. Хмельницького, 225
  • Автостанція №3 (місцеві перевезення), вул. Петлюри, 11
  • Автостанція №5 (місцеві перевезення, Перемишлянський напрям), вул. Луганська, 2
  • Автостанція №8 / Автовокзал "Двірцевий" (міжобласні та міжнародні перевезення), пл. Двірцева, 1
  • Автостанція "Західна" (місцеві перевезення, Мостиський та Самбірський напрям), вул. Городоцька, 359

Розклад руху[ред. | ред. код]

Інформація про рух транспорту на зупинці

В 2019 році Львівська міська рада запустила в телеграм бота LvivCityHelper Bot, який повідомляє про час прибуття транспорту на зупинку. Також мешканці масово користуються мобільними додатками (напр. «CityBus Львів» або «Easy way»), що дають змогу відслідковувати за допомогою GPS місце перебування та рух транспорту в онлайн-режимі.

Також про час прибуття також можна дізнатись, перейшовши за посиланням lad.lviv.ua/код зупинки[76] або скориставшись сканером QR-коду. Код зупинки переважно зазначено на самій зупинці. З літа 2021-ого року sms-сервіс не працює через малий попит.

Вартість проїзду[ред. | ред. код]

Квиток на проїзд в маршрутному таксі Львова (2015)

Вартість проїзду у міських маршрутах загального користування у м. Львові встановлює Виконавчий комітет Львівської міської ради, за поданням перевізників. Розрахунок ведеться згідно з методикою затвердженою міністерством[77].

До 2011 року існували комунальні автобуси у яких вартість проїзду була дещо нижчою, але кількість маршрутів, як і кількість автобусів на них була мізерною (№ 1, 3, 5, 9 тощо).

Рік Вартість, грн Еквівалент у $ Еквівалент у € Курс долара[78] Курс євро Мінімальна зарплата, грн[79]
2004 1 грн $0,20 €0,14 5 грн 7 грн 237 грн
2007 1,25 грн $0,25 €0,17 5 грн 7 грн 460 грн
2009 1,75 грн $0,21 €0,15 8 грн 11 грн 744 грн
2011 2 грн $0,25 €0,20 8 грн 10 грн 1 004 грн
2014 3 грн $0,18 €0,17 16 грн 17 грн 1 218 грн
2015 4 грн $0,16 €0,14 24 грн 27 грн 1 378 грн
2017 5 грн $0,18 €0,15 27 грн 32 грн 3 200 грн
2019 7 грн $0,25 €0,23 27 грн 30 грн 4 173 грн
2021[80] 10 грн $0,36 €0,30 27 грн 33 грн 6 000 грн
2022[81] 15 грн $0,41 €0,40 36 грн 37 грн 6 500 грн

Вартість проїзду в міських автобусах загального користування (з 27.05.2021) — 10 грн. Право на безкоштовний проїзд мають всі пільгові категорії, яким це гарантує закон, а також пенсіонери за віком, особи з інвалідністю 3-ї групи та школярі у час навчального року.

З 2.06.2022 вартість проїзду піднято до 15 грн[82]. Причина підвищення у звʼязку з дефіцитом і подорожчанням пального[83], що спричина російська агресія проти України.

Вартість проїзду в нічних міських автобусах 1Н—7Н (з 19.04.2019) — 14 грн. (не курсують з 2020 року)

Вартість проїзду в експресі «Аеропорт — Вокзал» — 20 грн. (припинив роботу у 2020 році).

Відшкодування за перевезення пільгових категорій громадян за 2019 рік на всіх перевізників становить 61,3 млн грн.

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 та знищення російською армією багатьох нафтопереробних підприємств, виникла проблема дефіциту пального на всій території України. Через поставки пального з Європейського Союзу виникло масове здорожчання пального, а отже вартість проїзду необхідно було збільшувати. 27 травня на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради ухвалили, що вартість проїзду у громадському автотранспорті Львова становитиме 15 грн, хоча перевізники у своїх зверненнях вимагали понад 20 грн, інакше, попереджали, що автобуси не виїдуть на маршрути. Усе через те, що в попередньому тарифі ціна на пальне була встановлена на рівні 24 грн, а в травні вона сягнула майже 60 грн.' [81]

Оплата проїзду[ред. | ред. код]

Оплата проїзду здійснюється готівкою безпосередньо водієві на вході. Інших способів оплатити проїзд в автобусі немає.

За роки незалежності України в автобусах не існувало проїзних тривалої дії, як паперових так і електронних. Винятком був лише короткий період одноразового «трансферного квитка» на 6 радіальних маршрутах.

Впровадження проїзного у автобусних маршрутах планується у 2020 році, у формі «е-квитка», який діятиме також і в електричному транспорті (трамваях та тролейбусах), тобто буде єдиною пластиковою карткою для оплати проїзду у міському громадському транспорті м. Львова (незалежно від форми власності транспортного підприємства чи автобусів).

Контролерів на автобусних маршрутах немає. Це породило серед пасажирів звичку не брати квитків у водія. Слід зауважити, що значна частина водіїв (здебільшого на маршрутах приватних перевізників) не охоче видає квитки, іноді трапляються конфлікти з пасажирами. Водночас, на більшості комунальних маршрутів квитки лежать біля кабіни водія (у монетниці біля перших дверей), але пасажири все одно їх не беруть. Ситуація на маршрутах електротранспорту відрізняється у позитивний бік, адже там завжди були контролери, і пасажири до цього звикли, незважаючи на багато зауважень до їхньої роботи.

Автоматизована система оплати проїзду (АСОП)[ред. | ред. код]

Типи проїзних карток для е-квитка

Розмови про «електронний квиток» у Львові ведуться щонайменше з 2010 року.[84] Тоді в ЛМР його називали «єдиним квитком» і озвучували термін впровадження 1—1,5 року, однак не називали необхідної суми для впровадження такої системи.

У 2011 році створений любительський сайт з метою популяризації ідеї електронного квитка: http://ekvytok.lviv.ua/. На сайті можна знайти інформацію про АСОП, інтерв'ю з посадовцями, відео та публікації з прикладами роботи «е-квитка» з різних країн світу.

У березні 2013 в приміщенні Личаківської районної адміністрації м. Львова були проведені громадські слухання щодо впровадження е-квитка (АСОП), які ініціювали львів'яни Дем'ян Данилюк[85] та Мирослав Голяк[86]. Організатори провели презентацію щодо стану пасажирських перевезень, рішень та можливої моделі впровадження е-квитка. Проте деякі депутати ідею не підтримали. На цих слуханнях депутат міської ради від ВО «Свобода» Андрій Карбовник порівняв введення е-квитка у Львові з встановленням кришталевої люстри в сараї: «Отже, введення нині електронного квитка у Львові — це те саме, що встановлювати кришталеву люстру в сараї».[87]

13 січня 2022, у Львові стартував перший етап впровадження е-квитка. Відтак, в тестовому режимі почала працювати автоматизована система оплати проїзду у громадському транспорті. На цьому етапі тестуватимуть обладнання та систему загалом, допомагатимуть пільговим категоріям населення адаптуватися до користування персоніфікованими картками «ЛеоКарт», аби зрештою кожен міг самостійно валідуватися і почуватися комфортно у громадському транспорті. Водночас можна здійснювати пільгові поїздки на основі звичайних посвідчень. Для пасажирів продовжує діяти готівкова форма оплати за проїзд.[88]

У звʼязку з другим вторгненням росії в Україну, що розпочалося 24.02.2022, завершення впровадження проекту електронного квитка відкладено[89] до завершення воєнного стану. Станом на 26 липня 2022, прийнято в розробку[90] 150 тис. 839 заяв на виготовленню пільгових Леокарт (з них 25 тис. 543 – учні), видано – 143 тис. 303 картки (з них 24 тис. 553 – дітям).

Перевізники[ред. | ред. код]

Після транспортної реформи 2012 року скорочено кількість перевізників, що обслуговують міські автобусні маршрути до чотирьох. Із додаванням додаткових маршрутів на ринок допустили п'ятого перевізника. З того часу незмінними гравцями на ринку міських перевезень залишаються львівське комнуальне «АТП № 1»[91] (підпорядковується ЛМР), приватні ТзОВ «Міра і К»[92], ТзОВ «Фіакр-Львів»[93], ПАТ «Львівське АТП-14630»[94] (всі троє входять в Концерн ЕкоПасТранс з 08.2020) та ТзОВ «Успіх БМ»[95].

Зараз вони обслуговують такі маршрути:

  • Комунальне АТП-1 — 1а, 3а, 5а, 6а, 8а, 9, 10, 16, 18, 19, 20, 29, 32, 37, 40, 45, 46, 47а, 52 + 36а, 55, 56, 57, 60, 61, 63 (тимчасові договори[96][97]);
  • ТзОВ «Міра і К» — 7, 8, 11, 14, 25, 27, 33;
  • ПАТ «АТП 14630» — 15, 21, 23, 31, 44 + 58, 59 (тимчасові договори[97]);
  • ТзОВ «Успіх-БМ» — 38, 51, 53 + 62 (тимчасовий договір[97]);
  • ТзОВ «Фіакр» — 13, 17, 22, 34, 39, 41, 43.
Перевізник Кількість маршрутів Відсоток (%)
Комунальне АТП-1[91] 19 29,2 %
ТзОВ «Фіакр»[93] 7 10,8 %
ТзОВ «Міра і К»[92] 7 10,8 %
ПАТ «АТП 14630»[94] 5 7,7 %
ТзОВ «Успіх-БМ»[95] 3 4,6 %
тимчасові договори 10 15,7 %
не обслуговуються 17 27,7 %
ВСІ РАЗОМ 65 100 %

Львівське комунальне АТП-1 обслуговує близько 29 % міських маршрутів, ~34 % розподілені між 4-ма приватними перевізниками, ще 15,7 % маршрутів на тимчасових договорах (№ 36а, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63)[96]. 18 маршрутів або 27,7 % не обслуговуються (№ 2а, 4а, 12, 24, 26, 28, 30, 33, 35, 36, 36а, 38, 42, 48, 49, 50, 54, 57) станом на серпень 2022 року.

Автобуси великого класу (12 м) курсують як мінімум на 17 маршрутах (09.2021), 16 з яких обслуговує ЛК АТП-1 і один — Успіх-БМ (№ 53).

Усі перелічені приватні перевізники також обслуговують приміські та обласні автобусні маршрути загального користування (нумерація з №100) у Львівській області.

Два підприємства-перевізники пов'язують з одним власником — Володимиром Хомою — ПАТ «АТП 14630» (тут він власник 68 % акцій) та «Міра і К»[98]. Обидва підприємства розташовані на одній території.

У серпні 2020 року трьома приватними перевізниками (АТП-14630, Міра і К, Фіакр-Львів) створений "Концерн Екопастранс[99]" керівником якого є Ігор Самардак[100], який також є директором ПАТ АТП-14630.

У вересні цього ж року підписано[101] тристоронній меморандум між ЛМР (Львівелектротранс), "Концерном Екопастранс" та "Концерном Електрон" (виробник) щодо закупівлі 250 електробусів, з яких 200 має закупити Екопастранс і 50 КП Львівелектротранс. Наразі відомо, що електробуси для Екопастрансу будуть відрізнятися від першої моделі Е191 - вони будуть менші (коротші та меншої місткості). Перший тестовий взірець має зійти з конвеєра у травні 2021 року, а серійне виробництво заплановане з осені.

На даний час немає жодної інформації щодо зарядної інфраструктури та депо для електробусів, невідомо чи була проведена оцінка необхідної потужності, кабельних ліній тощо. Відсутні будь-які деталі щодо схеми фінансування закупівлі електробусів, окрім короткої згадки з прес-конференції:

Львівська міська рада пропрацьовує механізм компенсації відсотку за лізинг, аби приватним перевізникам було легше придбати електробуси. Мерія таким чином зможе підтримувати місцевого виробника, і знову ж таки частину податків повернути до бюджету міста", — зазначив заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Андрій Білий.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

На міських автобусних маршрутах можуть курсувати лише автобуси із пасажиромісткістю від 35 осіб. Всі автобуси комунального підприємства «АТП-1» та понад 95 % автобусів приватних перевізників обладнані системою GPS-навігації, а їхні дані є в публічному доступі. Рухомий склад КП «Львівелектротранс» також повністю обладнаний GPS, і його рух можна відслідковувати за допомогою Інтернет-додатків.

Комунальний перевізник[ред. | ред. код]

В 2010—2012 роках Львів придбав для «Львівського комунального АТП-1» 5 зічленованих низькопідлогових автобусів ЛАЗ A292D1, 12 тридверних низькопідлогових автобусів ЛАЗ A183D1, а також 13 дводверних частково низькопідлогових автобусів ЛАЗ A191F0.

В 2014 році місто закупило 18 автобусів середнього класу БАЗ А08110 «Волошка».

В 2016 році закуплено 20 автобусів Ataman А092H6 з низьким рівнем підлоги заднього майданчика. Цього ж року надійшли 10 автобусів Електрон А185, які були придбані на тендері ще в 2015 році.

До середини 2017 року надійшло ще 55 автобусів Електрон А185, що були придбані за тендером 2016 року.

В 2018 році Львів придбав у лізинг найбільшу партію комунальних автобусів за часи незалежності України — 150 низькопідлогових автобусів: 50 автобусів Електрон А185 та 100 автобусів МАЗ 203.

Комунальне АТП-1 має у власності 320 автобусів: 115 Електрон А18501, 100 МАЗ 203, 12 CityLAZ-12, 13 InterLAZ-13,5LE, 5 CityLAZ-20, 18 БАЗ А08110 «Волошка», 20 Ataman А092H6. Також є кількадесят вживаних автобусів з країн Європи (MAN, Neoplan, Mersedes, та ін.). Випуск на маршрути АТП-1 в будні: ~190 Електронів / МАЗів, 14 Атаманів, до 12 БАЗів, кілька ЛАЗів А183 CityLAZ. Ще 3 маршрути (№ 20, 32, 37) обслуговують приватні субпідрядники АТП-1 на Богдан А092 / БАЗ-А079.

В 2020 році запланована закупівля ще 100 низькопідлогових автобусів пасажиромісткістю 95 осіб, в кредит в рамках проекту «Міський громадський транспорт України», фінансування якого погодив Європейський інвестиційний банк[102].

За субпідрядом маршрути АТП-1 також обслуговують близько 60 приватних автобусів БАЗ-А079 «Еталон», Богдан А092 і под.

Приватні перевізники[ред. | ред. код]

На маршрути приватні перевізники випускають переважно автобуси малого класу БАЗ-А079 «Еталон», Богдан А092, середнього класу, 10-метрові Богдан А601, а також вживані автобуси великого класу з Європи. Приватний перевізник ПАТ "АТП-14630" у березні 2010 року закупив[103] автобуси Богдан великого і середнього класу (моделі А601 та А302) , які втім доїздили лише до 2017 року, і кілька з них були продані у Тернопіль. Вартість автобуса великої місткості – 890 тис грн., середньої місткості – 600 тис грн.», – зауважив тоді директор «Львівське АТП-14630» Микола Петришак.

У листопаді 2020 року "Концерн ЕкоПасТранс" (троє приватних перевізників) закупили в Норвегії 8 вживаних автобусів SOLARIS Urbino III LE CNG (стиснений газ) 2010 року випуску. Місткість одного такого автобуса — 37 сидячих місць і 55 стоячих, тобто загально 92 пасажири може перевозити такий автобус. Також ці автобуси низькопідлогові і можуть перевозити людей з інвалідністю, чи дітей у візочках. Автобуси почергово працюють на маршрутах 14, 25, 31.

Перевізник "Успіх-БМ" у грудні 2020 року також закупив[104] кілька вживаних автобусів Mercedes-Benz O503 Citaro O503 (дизельні Euro-5) 1-го покоління 2006-2007 року випуску. Вони працюють на маршруті №53.

Кількість рухомого складу[ред. | ред. код]

Згідно з конкурсом, який був проведений в жовтні 2018 року, на міські маршрути в будні мало б виходити 578 (586) автобусів, з яких не менше 150 автобусів великого класу (12 м), і не менше 428 середнього класу (8 м) місткістю не менше 35 пасажирів.

Недостача автобусів на всіх міських маршрутах станом на січень 2020 року — не менше 110 одиниць.

У комунальному АТП-1 незалученими залишається 22 автобуси ЛАЗ, не менше 20 автобусів Електрон, МАЗ (на 01.2020).

Станом на 1.02.2022 випуск на маршрути Львівської міської територіальної громади скоротився до всередньому 375-390 автобусів (всі перевізники) в будні.

Перевізник Модель Рік випуску Низька підлога Стандарт двигуна Клас Кількість
ЛК АТП-1 ЛАЗ A292D1 (CityLAZ-20) 2009—2010 100 % Євро-3 великий 5
ЛАЗ A183D1 (CityLAZ-12) 2009—2011 100 % Євро-3 великий 12
ЛАЗ A152D0 (CityLAZ-10LE) 2010 100 % Євро-3 великий 0 (1)[105]
ЛАЗ A191F0 2010 75 %* Євро-2 (МКПП) великий 13 (15)[106]
Електрон А185 2015—2019 100 % Євро-5 великий 115
МАЗ 203 2018 100 % Євро-5 великий 100
Ataman А092H6 2016 30 % Євро-5 (МКПП) середній 20
БАЗ-А081.10 «Волошка» 2013 0 % Євро-3 (МКПП) середній 18
Богдан А091** 0 % середній змінюється
Богдан А092.02** 0 % Євро-2 (МКПП) середній змінюється
Богдан А069** 0 % Євро-2 (МКПП) малий змінюється
БАЗ-А079 «Еталон»** 0 % середній змінюється
MAN 895 NL202 50 % великий 4
MAN A10 NL222 50 % великий 1
Castrosúa CS40 City II 50 % великий 1
вживані з Європи 0—100 % великий невідома
Загалом 288 (320)
ПАТ «АТП-14630» Богдан А601.10 2009—2010 50 % Євро-2 (МКПП) середній 5
Богдан A092.80 2010 50 % Євро-3 (МКПП) середній 5
Богдан А22112 2017 30 % Євро-5 (МКПП) середній 4
Neoplan N3016 50 % великий
Neoplan N4016NF 50 % великий
Mercedes-Benz O405 50 % великий
Вживані з Європи 0—100 % великий
Богдан А092.02 0 % Євро-2 середній
БАЗ-А079 «Еталон» 0 % середній
Загалом
ТОВ «Міра і К» БАЗ-А079 «Еталон» 2004—2006 0 % середній
Богдан А092.02 2006—2008 0 % Євро-2 середній
ГалАЗ-3207 «Вікторія» 2006—2009 0 % Євро-2 середній
ЗАЗ А07А1 «І-Ван» 0 % середній
Богдан А22112 2017 30 % Євро-5 (МКПП) середній 4
ХАЗ-3250.02 2006 0 % малий
Загалом
ТОВ «Успіх-БМ» MAN A10 NL202 1995—1997 50 % великий 18
MAN A10 NL222 50 % великий 8
ЗАЗ А07А1 «І-Ван» 2005—2007 50 % середній
Богдан А092.02 2007—2008 0 % Євро-2 середній
БАЗ-А079 «Еталон» 2004—2008 0 % середній
Mercedes-Benz O503 Citaro 2006—2009 100% дизельні Euro-5 великий 8
Загалом
ТОВ «Фіакр Львів» Богдан А092.02 2006—2009 0 % Євро-2 середній
БАЗ-А079 «Еталон» 2004—2008 0 % середній
Загалом
ТОВ «Миколаївське АТП 14627» Богдан А092.02 2006—2009 0 % Євро-2 середній
БАЗ-А079 «Еталон» 2004—2008 0 % середній
Загалом
РАЗОМ (мало б бути) ~590

* Автобуси з частково низькою підлогою, але не пристосовані для перевезення пасажирів з інвалідністю/дитячих візків через відсутність майданчика;

** Орендовані автобуси у приватних перевізників (субпідрядники АТП-1);


Проблеми[ред. | ред. код]

Експерти і пасажири відзначають також низьку культуру поведінки водіїв. Її покращення ускладнюється тим, що пасажири переважно не пишуть скарг на грубу поведінку водіїв[11]. Так, за 2008 рік до мерії надійшло 55 скарг, а за 2009 рік лише 33. Існує також проблема невиконання окремими водіями останніх вечірніх рейсів у спальні райони[11]. Надзвичайно розповсюдженими є факти порушень водіями Правил дорожнього руху[107].

За даними соціологічного опитування, проведеного навесні 2011 року, 67,5 % респондентів не задоволені якістю перевезень у маршрутних таксі; задоволені лише 13 %[108].

Станом на 2019 рік невідомий ні загальний обсяг транспортної роботи, яку мають виконувати перевізники (всіх форм власності) на міських автобусних маршрутах загального користування, ні загальна кількість перевезених пасажирів, ні обсяг замовлення на перевезення пільгових категорій громадян.

На автобусних маршрутах також відсутні контролери, і відповідно, штрафи за безквитковий проїзд не стягуються.

Також великою проблемою є що громадський транспорт Львова (автобуси) розділений між приватними перевізниками, що спричинює конфлікти в запровадженні єдиного електронного квитка і в інших проблемах.

Міська автобусна маршрутна мережа все ще значною мірою дублює маршрути електричного транспортну (трамваїв і тролейбусів).

В той час, як місто зберігає свою багату історичну спадщину, більша частина форм та функції міста була визначена через розширення у радянську епоху у другій половині 20-го століття; це включає багатоповерхові житлові будівлі на периферії міста та «тверду» інфраструктуру громадського транспорту, що включає трамвай і тролейбус.

Переваги цієї спадщини включають високу частку користування громадського транспорту (52% усіх поїздок), двох великих комунальних перевізників (ЛЕТ та АТП-1), і щільні житлові райони, які добре підходять для громадського транспорту. Однак під час переходу від централізовано планованої економіки до ринкової постраждало стратегічне планування та інвестиції. Як наслідок, трамвайні та тролейбусні мережі погіршилися, і на їхньому місці з’явилися численні неефективні, незручні маршрутки, щоб заповнити прогалини. Маршрутки представляють сьогодні близько 50% від загальної кількості маршрутів ГТ і 50% від кількості поїздок ГТ.

Існує нагальна потреба в реорганізації та реструктуризації мережі ГТ для узгодження з реальними потребами населення шляхом вдосконалення маршрутів та якості послуг, що надаються КП, а також перегляду поточної роздрібненої, низькоякісної та неефективної моделі приватних перевізників, і переходу до забезпечення стійких високоякісних послуг шляхом консолідації ринку, укрупнення та регулювання.

Реорганізація поточної мережі у поєднанні з реформою галузі та вдосконалення інфраструктури і рухомого складу буде необхідною для підвищення ефективності мережі як з точки зору споживання енергії та наданих послуг, підтримки кращої фінансової стабільності, так і поліпшення мобільності і умов для мешканців.

Оцінка мережі громадського транспорту виявляє наступні проблеми, з якими стикаються пасажири:

  • Пересування містом займає багато часу. Це викликано повільною операційною швидкістю, а також відсутністю стратегічних зв'язків з певними районами міста. Час подорожі від деяких великих житлових районів до центру міста становить близько години в будні дні в пікові години. Окрім часових витрат для пасажирів, низький рівень доступності зменшує можливості доступу до зайнятості та послуг. Існують також локальні проблеми з доступом до ГТ, де маршрути не курсують (або їх не існує).
  • Надійність є низькою, особливо для електротранспорту, і час очікування може бути довгим. Ця диспропорційність впливає на людей похилого віку та маломобільних, які покладаються на мережу електротранспорту. Низька надійність також впливає на жінок непропорційно, оскільки вони мають тенденцію до більш складних поїздок, які передбачають більше пересадок. Це пояснюється тим, що мета і призначення поїздок, які здійснюються жінками, як правило, більш різноманітні, ніж для чоловіків. Напр. роль сімейної опіки жінок роблять їх більш схильними до поїздки з місця роботи додому, забираючи дитину з школи і поїздку за покупками. Автобусний комунальний перевізник є більш надійним та доступним (для маломобільних) ніж ЛЕТ, але лише на основних маршрутах з великими низькопідлоговими автобусами (напр.: 1А, 3А, 6А, 16, 18, 29, 40, 46, 47А, 52).
  • Низький рівень комфорту транспортних засобів (автобусів приватних перевізників та більшості трамваїв) і погана якість їзди складає основну проблему для всіх груп, але особливо для жінок та людей з інвалідністю. Транспортні засоби часто перевантажені, «сидіння бідні», відсутність опалення та кондиціонерів. Транспортні засоби важкодоступні через східці на вході/виході. Крім того, водії прагнуть максимізувати дохід, а не надати якісну послуг пасажирам. Також відсутня культура допомоги вразливим користувачам, а також запобігання домагань до жінок.
  • Бракує інфраструктури на зупинках і вузлах, що включає в себе павільйони на зупинках, навігацію і т.п..

Основні причини неефективності громадського транспорту:[ред. | ред. код]

  • Сегментація ринку. Дві окремі мережі громадського транспорту: мережа «маршруток», яка більше використовується пасажирами, що платять за проїзд, і комунальна мережа, яку більше використовують пасажирами-пільговиками[109]. Це операційно неефективно, вимагає більшої кількості необхідних транспортних засобів, і збільшує час очікування для пасажира. Відокремлення пільгових пасажирів від пасажирів, які сплачують тарифи, зменшує фінансову стабільність.
  • Відсутність єдиного тарифу та проїзних. Досі не існує єдиних квитків та проїзних на всі види громадського транспорту (незалежно від форми власності). Це насамперед пов’язано з необхідністю збільшити видатки з міського бюджету на утримання транспорту, адже зараз пасажири оплачують за кожну пересадку/поїздку, а в системі проїзних (місячних, квартальних тощо) надходження зменшаться.    
  • Занадто складна мережа ГТ. Місто має велику кількість маршрутів, більшість з яких значною мірою дублюються між собою. Є основний набір маршрутів, що перевозять більшу частину пасажирів, водночас існує чимало маршрутів з низьким пасажиропотоком[110]. Це зменшує експлуатаційну ефективність і збільшує час очікування для пасажира. Боротьба за пасажирів на вулицях зростає. Це призводить до зниження рівня обслуговування (погане водіння), штучний тиск на утримання низьких тарифів (міської влади), недостатнє інвестування в транспортні засоби і стандарти.
  • Слабке регулювання «маршруткової» діяльності. Недостатні заходи щодо регулювання[111] та виконання зобов'язань створюють низькі стартові позиції, що дозволяє перевізникам працювати на грані. Витрати на зарплату водія, навчання, технічне обслуговування та запасні частини можна звести до мінімуму. Небезпечні, незручні та переповнені транспортні засоби керуються водіями[112], які прагнуть максимізувати прибуток, працюючи понад норму (годин). Це сприяє поганому водінню[113], що спричиняє затори на дорогах, аварії[114][115] та забруднення повітря. Поводження з клієнтами також є неприпустимим, бо деякі водії є грубими і неввічливими[116] до пасажирів.
  • Обмежене і неефективне використання дорожнього простору. Експлуатаційна швидкість ГТ зменшується через неправильне паркування[117], недостатній контроль та затори. Низька експлуатаційна швидкість вимагає більшої кількості рухомого складу, і збільшує експлуатаційні витрати та забруднення повітря.
  • Втомлена інфраструктура, старий рухомий склад (приватних автобусів, і комунальних трамваїв) та недостатнє облаштування зупинок. Старі трамвайні колії надзвичайно зношені на кількох ключових вулицях: Шевченка, Вітовського, Кн. Ольги, Франка), що знижує експлуатаційну швидкість. Старий рухомий склад незручний, а наявність сходів на вході робить його важкодоступними. Вони також менш [енерго]ефективні і створюють більше забруднення повітря (ЕТ також, хоч і за межами міста).
  • Відсутність спроможності міської адміністрації поліпшити ГТ. Міській адміністрації не вистачає персоналу, знань та інституційних підрозділів для розробки та реалізації планів, які покращили б функціонування ГТ, а також щоб заключати угоди на послуги за критеріями якості. Водночас, чинне законодавче регулювання (ЗУ Про Автомобільний транспорт[59] та Постанова КМУ 1081[118]) не дає міській виконавчій владі важелів впливу та контролю, крім як розірвання договору. В умовах стримування росту тарифів (вартості проїзду) розірвання договору з приватним перевізником призведе до зникнення маршруту/-ів.  
  • Низькі тарифи та відсутність гарантованого доходу для перевізника (йдеться про оплату транспортної роботи). Затверджений міською владою тариф є низьким порівняно з аналогічними країнами з точки зору можливостей (купівельної спроможності громадян). А через високу кількість пасажирів-пільговиків, дохід на одного пасажира, зібраний муніципальним оператором, є надзвичайно низьким. Отже, муніципальний оператор не може інвестувати в нові транспортні засоби. Компенсація з державного бюджету до місцевих бюджетів за перевезення пільгових пасажирів у всі роки (з 1993 до 2015) покривала не більше 60%[119] від потреби (залежно від року), а з 2016[120] й взагалі припинена.  

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пасажири у м. Львові надають перевагу маршрутним автобусам.[недоступне посилання з червня 2019] Головне управління статистики у Львівській області
  2. Закон України Про автомобільний транспорт. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. 
  3. Постанова КМУ Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. 
  4. Омнібус та кінний трамвай на вулиці Дрога до дворца. [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.] Центр міської історії Центрально-Східної Європи
  5. Ірина Котлобулатова. Колись давно у Львові. Нотатки з історії Львова. Автобус // Таємниці міста Лева. — Львів : Аверс, 2004. — С. 187. — ISBN 966-7466-90-6.
  6. а б Назарук М. М. Історико-географічні передумови транспортної інфраструктури міста // Львів у XX столітті: соціально-екологічний аналіз. — Львів : Українська академія друкарства, Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. — С. 197—198. — ISBN 978-966-322-108-3.
  7. Характеристики Історія Львова: у трьох томах. Листопад 1918 — поч. XXI ст / Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України. — Львів : Центр Європи, 2007. — Т. 3. — С. 51. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-58-7.
  8. Назарук М. М. Таблиця 5.3 // Львів у XX столітті: соціально-екологічний аналіз. — Львів : Українська академія друкарства, Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. — С. 198. — ISBN 978-966-322-108-3.
  9. «Львов. Туристская схема» / ред. В. Г. Усенко. — ГУГК СССР, 1986
  10. Львова, Фотографії Старого (15 жовтня 2021). З історії автобусних перевезень у Львові. Частина четверта • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 27 серпня 2022. 
  11. а б в Маршрутки як проблема. [Архівовано 19 квітня 2010 у Wayback Machine.] Юлія Поліковська, zaxid.net
  12. ЛиАЗ-5256.35 № АТ 0537 АА. [Архівовано 4 листопада 2010 у Wayback Machine.] Фотобус (рос.)
  13. ЛиАЗ 5256 #АТ 1875 АА. [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.] Transport.Wros.Biz (пол.)
  14. Два надвеликі «лазівські» автобуси курсуватимуть Львовом. zaxid.net
  15. ЛАЗ розрахувався з боргами за тепло автобусом. Його запустять на міський маршрут № 5. galinfo
  16. Завтра у Львові на маршрут № 24 виїдуть нові автобуси.[недоступне посилання з липня 2019] zaxid.net
  17. А. Садовий: «До 2012 року у Львові мають їздити всі великі якісні автобуси» — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua). 18 березня 2010. Процитовано 27 серпня 2022. 
  18. Нові автобуси ЛАЗу у Львові курсуватимуть до Рясне-2. zaxid.net
  19. Автобус з символікою ЄВРО-2012 вийшов на лінію у Львові. [Архівовано 23 листопада 2010 у Wayback Machine.] galinfo
  20. У Львові запрацював соціальний маршрут № 1. galinfo
  21. У Львові відновили 3-й автобусний маршрут "Рясне-«Магнус». galinfo
  22. У Львові відкрили новий автобусний маршрут № 11. zaxid.net
  23. Львівські автобуси № 1, 3 і 5 від сьогодні вже не «соціальні». [Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine.] zik (Західна інформаційна корпорація)
  24. З 15 серпня у 4 міських радіальних автобусних запровадять трансферний квиток. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Офіційний портал Львівської міської ради
  25. Виконавчий комітет затвердив транспортну мережу. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Офіційний портал Львівської міської ради
  26. Рада скасувала вето Садового на ухвалу про перевезення. [Архівовано 26 листопада 2011 у Wayback Machine.] zik (Західна інформаційна корпорація)
  27. З нового року на новому маршруті № 5а працюватиме 12 великих автобусів. [Архівовано 14 січня 2012 у Wayback Machine.] Офіційний портал Львівської міської ради
  28. а б Управління транспорту оголошує конкурс на визначення автомобільного перевізника на міських автобусних маршрутах. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Офіційний портал Львівської міської ради
  29. а б У Львові визначили перевізників, які обслуговуватимуть міські автобусні маршрути. [Архівовано 9 лютого 2012 у Wayback Machine.] Офіційний портал Львівської міської ради
  30. Депутати «провалили» введення електронного квитка у Львові. zaxid.net
  31. Депутати Львова вдруге не проголосували за е-квиток. zaxid.net
  32. Микола Жук: 1 січня у Львові запрацює нова транспортна схема. [Архівовано 9 січня 2012 у Wayback Machine.] zaxid.net
  33. а б Додаткові 7 автобусних маршрутів обслуговує компанія «Успіх-БМ». [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Офіційний портал Львівської міської ради
  34. а б На маршруті № 54 курсує 16 автобусів великої вмістимості. [Архівовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] Офіційний портал Львівської міської ради
  35. Попроси собі маршрутку. [Архівовано 26 січня 2013 у Wayback Machine.] Ірина Залецька, газета «ZIK». № 18 від 10 травня 2012
  36. Внесено зміни в рух маршруту № 2А.[недоступне посилання з липня 2019] Офіційний портал Львівської міської ради
  37. У Львові пройшло віче проти транспортної схеми. [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.] zaxid.net
  38. У Львові знову протестують проти транспортної мережі. [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.] zaxid.net
  39. Із львівської міськради депутати викинули головного транспортника. [Архівовано 28 січня 2012 у Wayback Machine.] УНІАН
  40. У Львові повернули стару схему. [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.] Ірина Залецька, газета «ZIK». № 11 від 22 березня 2012
  41. Довгождані GPS-и. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Уляна Депутович, газета «Ратуша» від 18 жовтня 2012
  42. Львівське АТП-1 не збирається продавати автобуси-«гармошки», куплені до Євро-2012. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019. 
  43. Zaxid.net. Турецька компанія може продати Львову 150 автобусів Temsa. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019. 
  44. Представники Львова ознайомилися з пропозиціями турецьких постачальників великогабаритних автобусів — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua). 21 березня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019. 
  45. Статистика транспорту Львова. kstat.pp.ua. Процитовано 18 квітня 2019. 
  46. Zaxid.net. Уряд погодив отримання €24 млн кредиту на придбання нових трамваїв і автобусів для Львова. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 18 квітня 2019. 
  47. Маршрут №47-А продовжили до Рясного-2. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2019. 
  48. Наталія. Маршрут автобуса №52 у Львові продовжили до вулиці Варшавської. tvoemisto.tv. Процитовано 24 жовтня 2019. 
  49. Автобусний маршрут № 52 розпочав курсувати до смт Рудно — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua). 25 листопада 2019. Процитовано 26 листопада 2019. 
  50. Поліція погодила нову схему автобусного маршруту № 52: з суботи, 14 листопада, маршрут повноцінно розпочне курсувати через так зване Старе Рудно. 
  51. http://kstat.pp.ua/lstat/?action=list&date=2020-12-01
  52. http://kstat.pp.ua/lstat/?action=list&date=2021-02-17
  53. http://tvoemisto.tv/news/z_1_sichnya_u_lvovi_pochne_kursuvaty_novyy_marshrut_shema_grafiky_ruhu_116363.html
  54. https://www.eway.in.ua/ua/cities/lviv/routes/10372
  55. В схеми руху автобусних маршрутів № 9, 22 внесено зміни та створено новий маршрут №  63
  56. https://city-adm.lviv.ua/news/city/transport/288262-do-hriady-vidkryly-avtobusnyi-marshrut
  57. Відповідь щодо зміни маршрутів №5А і №52 – АТП1. atp1.lviv.ua. Процитовано 10 серпня 2022. 
  58. Зі Львова планують запустити новий автобусний маршрут. tvoemisto.tv. Процитовано 27 серпня 2022. 
  59. а б Про автомобільний транспорт. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 серпня 2022. 
  60. З 1 вересня у Львові збільшать кількість автобусів на міських маршрутах. tvoemisto.tv. Процитовано 31 серпня 2022. 
  61. На звернення мешканців у Львові курсуватиме ще 7 додаткових автобусних маршрутів. Офіційний портал Львівської міської ради
  62. У Львові визначили переможця з обслуговування п'яти автобусних маршрутів. Західна інформаційна корпорація (ЗІК)
  63. З «Успіх БМ» вже укладено угоди про обслуговування 5 міських маршрутів. Офіційний сайт Львівської міської ради
  64. Оголошується конкурс на обслуговування автобусного маршруту № 47а. Офіційний сайт Львівської міської ради
  65. Львівська міськрада скасувала конкурс на маршрут № 47а. Західна інформаційна корпорація (ЗІК)
  66. Таки скасували… - Львівська Поштa. lvivpost.net (укр.). Процитовано 18 квітня 2019. 
  67. Замість восьми автобусних маршрутів у Львові змінять лише 3
  68. Рішення №809. www8.city-adm.lviv.ua. Процитовано 18 квітня 2019. 
  69. https://atp1.lviv.ua/misto/go-za-yakisnyj-transport-poshyryuye-nepravdyvu-informatsiyu-shhodo-marshrutiv-atp-1/
  70. Пенсіонери у Львові будуть їздити безкоштовно у всьому громадському транспорті
  71. З 1 вересня учні знову їздитимуть безкоштовно у громадському транспорті Львова
  72. З 1 січня розпочне курсувати новий маршрут №61, а маршрут №1А буде змінений – АТП1. atp1.lviv.ua. Процитовано 10 серпня 2022. 
  73. Безкоштовний автобус від "King Cross Leopolis" тепер не курсує в Рясне, - ГРАФІК. 032.ua - Сайт міста Львова (uk-UA). Процитовано 25 жовтня 2019. 
  74. Zaxid.net. Міська рада оприлюднила детальний графік та схему руху нічних маршруток. ZAXID.NET. Процитовано 23 вересня 2016. 
  75. Чи відновлять курсування нічних автобусів у Львові: відповідь мерії. 032.ua - Сайт міста Львова (укр.). Процитовано 10 серпня 2022. 
  76. Роман. Львів’яни можуть через SMS дізнаватися, коли приїде маршрутка. Інструкція. tvoemisto.tv. Процитовано 18 квітня 2019. 
  77. Про затвердження Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту. 
  78. Архив валютных курсов. index.minfin.com.ua. Процитовано 18 квітня 2019. 
  79. Мінімальна заробітна плата (2000-2019). index.minfin.com.ua. Процитовано 18 квітня 2019. 
  80. суми в таблиці подані на кінець кожного року, крім 2021
  81. а б Вартість проїзду у львівських автобусах відкоригували до 15 грн — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua). 27 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022. 
  82. Zaxid.net. У Львові підняли вартість проїзду в міських автобусах до 15 грн. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 10 серпня 2022. 
  83. Zaxid.net. Та скільки ж можна? Дизель вже по 57 грн/л. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 10 серпня 2022. 
  84. Події Львова афіша (17 січня 2010). Транспорт матиме Єдиний квиток. Процитовано 20 квітня 2019. 
  85. photovideoartlviv (17 березня 2013). Слухання проти підвищення тарифів, Львів, 2013, ч.1. Процитовано 22 квітня 2019. 
  86. photovideoartlviv (17 березня 2013). Слухання проти підвищення тарифів, Львів, 2013, ч.2. Процитовано 22 квітня 2019. 
  87. Новини Львова: «Свободівець» порівняв введення Е-квитка у Львові з встановленням кришталевої люстри в сараї. Гал-інфо. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 22 квітня 2019. 
  88. Сьогодні у Львові стартує поетапне впровадження е-квитка: вартість однієї поїздки залишається незмінною — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua). 13 січня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022. 
  89. Львівавтодор пояснив, коли е-квиток повноцінно запрацює для всіх львів’ян. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 27 серпня 2022. 
  90. У Львові щодня е-квитком користуються понад 10 тис. разів, – Львівавтодор. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 27 серпня 2022. 
  91. а б ЛК АТП № 1 — Код ЄДРПОУ 23884071. youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  92. а б ТЗОВ МІРА І К — Код ЄДРПОУ 31896923. youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  93. а б ТЗОВ ФІАКР-ЛЬВІВ — Код ЄДРПОУ 03114848. youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  94. а б ПАТ ЛЬВІВСЬКЕ АТП-14630 — Код ЄДРПОУ 03114744. youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  95. а б ТЗОВ УСПІХ БМ — Код ЄДРПОУ 30650753. youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  96. а б З ЛК АТП № 1 укладуть тимчасові договори на обслуговування маршрутів № 36А, 55, 56, 57 (uk-UA). Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020. 
  97. а б в https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/368A509B62FD76FDC225867F003FC4F8?OpenDocument/
  98. Кому сьогодні належить ринок пасажирських перевезень у Львові. 032.ua - Cайт міста Львова (uk-UA). Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 22 квітня 2019. 
  99. КОНЦЕРН ЕКОПАСТРАНС — Код ЄДРПОУ 43745461. youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  100. Самардак Ігор Степанович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  101. Zaxid.net. Львівські перевізники закуплять в «Електрону» 250 електробусів. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  102. Львів закупить 10 нових трамваїв та 100 автобусів за кредитні кошти. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019. 
  103. Львів “нажив” 10 нових автобусів з низькою підлогою | Львівський портал. portal.lviv.ua. Процитовано 27 серпня 2022. 
  104. Приватний перевізник у Львові придбав вживані автобуси, що мають виїхати на маршрут №53. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  105. Згорів 01.10.2018
  106. 2 одиниці згоріли при пожежі на території АТП-1 на вул. Авіаційній
  107. «На хвості» у маршрутки.[недоступне посилання з липня 2019] Ірина Юзик, Львівський портал
  108. 67,5 % львів'ян не задоволені маршрутками.[недоступне посилання з липня 2019] zaxid.net
  109. На пільгові перевезення у 2021 році Львів витратить 310 млн грн. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2022. 
  110. До смт Рудно курсують маршрути № 52 та № 28, на яких працює понад 20 автобусів — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua). 3 жовтня 2020. Процитовано 27 серпня 2022. 
  111. Що мешканці міст можуть зробити з маршрутками?. Українська правда _Життя. Процитовано 27 серпня 2022. 
  112. У Львові проводять службове розслідування щодо водія маршруту № 18, який їздив без прав. tvoemisto.tv. Процитовано 27 серпня 2022. 
  113. У Львові водій маршрутки №25 в’їхав у АЗС: шестеро пасажирів травмовані. Lviv.Media (укр.). 20 травня 2022. Процитовано 27 серпня 2022. 
  114. Новини Львова: У центрі Львова маршрутка зіткнулася з трамваєм. Є потерпілі. Гал-інфо. Процитовано 27 серпня 2022. 
  115. Zaxid.net. У львівських маршрутних таксі травмувалося двоє пасажирів. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 27 серпня 2022. 
  116. У Львові водій маршрутки №43 нахамив жінці з інвалідністю. 032.ua - Сайт міста Львова (укр.). Процитовано 27 серпня 2022. 
  117. «Львівелектротранс» подало кілька позовів на порушників правил дорожнього руху.. Збруч (укр.). 13 листопада 2017. Процитовано 27 серпня 2022. 
  118. Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 серпня 2022. 
  119. Як і чому зростає вартість проїзду. Demyan Danylyuk (укр.). 22 липня 2020. Процитовано 27 серпня 2022. 
  120. У Кличка кажуть – якщо місту компенсують проїзд пільговиків, ціни не піднімуть. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]