Добра стаття

В інтернеті ніхто не знає, що ти собака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малюнок Пітера Стайнера, опублікований в Нью-Йоркері

«В інтернеті ніхто не знає, що ти собака» (англ. On the Internet, nobody knows you're a dog) — приказка та інтернет-мем про анонімність в Інтернеті, що виникла як підпис до карикатури, намальованої Пітером Стайнером[en] та опублікованої в «Нью-Йоркері» 5 липня 1993 року[1][2]. Малюнок зображає двох собак: одна сидить за комп'ютером і вимовляє цю саму фразу, а друга сидить поруч і уважно її слухає[3]. У англійській мові підпис до карикатури став сталим виразом та приказкою. Станом на 2013 року Стайнер заробив від 200 до 250 тис. доларів на перевиданні карикатури, і на той час вона стала найбільш тиражованою карикатурою з «Нью-Йоркера»[1][4][5][6].

Історія[ред. | ред. код]

Пітер Стайнер[en], карикатурист і дописувач журналу «Нью-Йоркер» з 1979 року[6], розповів, що хоча у 1993 році у нього був онлайн-акаунт, він не відчував тоді особливого інтересу до інтернету. Він намалював карикатуру лише в стилі «придумай підпис», в яку, як він пригадує, не вкладав жодного «глибокого» сенсу, бачачи, що вона спочатку привернула мало уваги. Малюнок був опублікований у випуску журналу «Нью-Йоркер» від 5 липня 1993 року на 61 сторінці[2]. Пізніше автор казав, що коли його карикатура зажила власним життям, він відчув себе так, ніби створив «смайлик» і «не може збагнути, що вона настільки широко відома і впізнавана»[1].

6 жовтня 2023 року оригінальна робота була продана на аукціоні ілюстративного мистецтва Heritage Auctions[en] за 175 тис. доларів[7].

Контекст[ред. | ред. код]

Колись ексклюзивна сфера діяльності урядових інженерів та науковців, Інтернет на той час став предметом обговорення в таких журналах широкого профілю, як «Нью-Йоркер». Засновник компанії Lotus Software[en] і ранній інтернет-активіст Мітч Капор[en] у статті в журналі «Тайм» у 1993 році зазначав, що «справжньою ознакою того, що інтерес громадськості досяг критичної маси, стала карикатура, надрукована влітку цього року в журналі „Нью-Йоркер“, де були зображені два підковані в комп'ютерних технологіях собаки»[8].

За словами Боба Манкоффа[en], тодішнього редактора карикатур у «Нью-Йоркері», «карикатура резонувала з нашою настороженістю щодо легкого фасаду, який може побудувати будь-хто з елементарними знаннями HTML».[9]

Підтекст[ред. | ред. код]

Карикатура символізує звільнення від упереджень щодо інших під час користування інтернетом. Соціолог Шеррі Теркл[en] пояснює: «Ви можете бути тим, ким хочете бути. Ви можете повністю перевизначити себе, якщо захочете. Вам не потрібно так сильно турбуватися про те, в які рамки вас ставлять інші люди. Вони не дивляться на ваше тіло і не роблять припущень. Вони не чують твого акценту і не роблять припущень. Вони бачать лише ваші слова»[10].

Карикатура передає розуміння приватності в Інтернеті, що передбачає можливість надсилати та отримувати повідомлення, створювати та підтримувати вебсайт, за маскою анонімності. Лоуренс Лессіг припускає, що «ніхто не знає», тому що інтернет-протоколи не вимагають від користувача підтверджувати свою особу. Хоча локальна точка доступу, наприклад, в університеті може вимагати підтвердження особи, вона зберігає таку інформацію приватно, не поширюючи її назовні[11].

У дослідженні Морахана-Мартіна та Шумахера (2000), присвяченому компульсивному або проблемному використанню Інтернету, обговорюється це явище, і висловлюється припущення, що здатність представляти себе за маскою комп'ютерного екрана може бути частиною примусу до виходу в мережу[12]. Цю фразу можна сприймати «як таку, що означає, що кіберпростір буде визвольним, оскільки стать, раса, вік, зовнішність чи навіть „собача“ приналежність потенційно відсутні або ж сфабриковані чи перебільшені з безконтрольною творчою ліцензією для безлічі цілей, як законних, так і незаконних», і це розуміння перегукується із заявами, зробленими у 1996 році Джоном Гілмором[en], ключовою фігурою в історії Usenet[13]. Ця фраза також вказує на легкість комп'ютерного кросдресингу: представлення себе як особи іншої статі, віку, раси, соціального, культурного чи економічного класу[14]. У схожому сенсі, «свобода, якою користується собака, — це свобода „проходити“ як частина привілейованої групи; тобто, людських користувачів комп'ютерів з доступом до Інтернету»[14][15].

У популярній культурі[ред. | ред. код]

Фотографія ВПС США 2014 року, на якій зображено собаку за комп'ютером
  • Карикатура надихнула на написання п'єси «Ніхто не знає, що я собака» Алана Девіда Перкінса. П'єса розповідає про шістьох людей, які не можуть ефективно спілкуватися з людьми в реальному житті, але знаходять у собі мужність анонімно спілкуватися в Інтернеті[1].
  • На честь цього мультфільму був названий інтернет-пакет Apple Cyberdog[en][16].
  • Книга «Аутентифікація: Від паролів до відкритих ключів» Річарда Е. Сміта містить на обкладинці карикатуру Штайнера, а на звороті обкладинки відтворено собаку з рисунка[17].
  • На карикатурі Каамрана Хафіза, опублікованій в «Нью-Йоркері» 23 лютого 2015 року, зображена схожа пара собак, які спостерігають за своїм господарем, що сидить за комп'ютером, і одна з них запитує іншу: «Пам'ятаєш, коли в Інтернеті ніхто не знав, хто ти такий?»[18].
  • Ця фраза стала часто використовуваним рефреном у дискусіях про Інтернет[19] і, таким чином, перетворилася на інтернет-мем[20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Fleishman, Glenn (14 грудня 2000). Cartoon Captures Spirit of the Internet. web.archive.org. The New York Times. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 18 жовтня 2023.
  2. а б Aikat, Debashis "Deb" (1993). On the Internet, nobody knows you're a dog. University of North Carolina at Chapel Hill. Архів оригіналу за 29 жовтня 2005.
  3. New Privacy Concerns. EURSOC. Архів оригіналу за 26 січня 2009.
  4. Fleishman, Glenn (17 жовтня 2013). Everybody Knows You're a Dog. Boing Boing (амер.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  5. Fleishman, Glenn (29 жовтня 1998). New Yorker Cartoons to Go on Line. The New York Times. Архів оригіналу за 22 жовтня 2008.
  6. а б January 2011 Brown's Guide Cover | Brown's Guide to Georgia. web.archive.org. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 18 жовтня 2023.
  7. Peter Steiner (American, b. 1940). On The Internet, Nobody Knows You're A Dog. Heritage Auctions.
  8. Elmer-DeWitt, Philip; Jackson, David S. & King, Wendy (5 лютого 2009). First Nation in Cyberspace. web.archive.org. Time. Архів оригіналу за 2009-02-5. Процитовано 18 жовтня 2023.
  9. Cavna, Michael (30 червня 2023). ‘NOBODY KNOWS YOU’RE A DOG’: As iconic Internet cartoon turns 20, creator Peter Steiner knows the joke rings as relevant as ever. Washington Post (амер.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  10. Hanna, B.; Nooy, Juliana De (2009). Learning Language and Culture Via Public Internet Discussion Forums. ISBN 9780230235823.
  11. Lessig, Lawrence (2006). Code: version 2.0 (вид. 2. ed.). New York, NY: Basic Books. ISBN 978-0-465-03914-2.
  12. Taylor, Maxwell; Quayle, Ethel (2004). Child pornography: an internet crime (вид. Repr). Hove: Brunner-Routledge. ISBN 978-1-58391-244-7.
  13. Jordan, Tim (2001). Cyberpower: the culture and politics of cyberspace and the Internet (вид. Reprinted). London: Routledge. ISBN 978-0-415-17078-9.
  14. а б Trend, David (2001). Reading digital culture. Keyworks in cultural studies. Malden (Mass.): Blackwell. ISBN 978-0-631-22301-6.
  15. Singel, Ryan (2007-09-6). Fraudster Who Impersonated a Lawyer to Steal Domain Names Pleads Guilty to Wire Fraud. Wired.
  16. Ticktin, Neil (лютий 1996). Save Cyberdog!. preserve.mactech.com. Процитовано 18 жовтня 2023.
  17. Smith, Richard E. (2002). Authentication: from passwords to public keys (вид. 1. printing). Boston, Mass.: Addison-Wesley. ISBN 978-0-201-61599-9.
  18. Vidani, Peter (23 лютого 2015). The New Yorker - A cartoon by Kaamran Hafeez, from this week's... Tumblr. Процитовано 18 жовтня 2023.
  19. Friedman, Lester D. (2004). Cultural sutures: medicine and media. Durham, N.C. London: Duke university press. ISBN 978-0-8223-3294-7.
  20. Castro-Leon, Enrique; Harmon, Robert (2016). Cloud as a Service: Understanding the Service Innovation Ecosystem. ISBN 9781484201039.

Література[ред. | ред. код]