Інтернет-мем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макрозображення Летючого Локшинного Чудовиська — концептуальний знак (зображення і назва) як інтернет-мем використаний для протесту проти рішення департаменту освіти штату Канзас, що вимагало ввести у шкільний курс концепції «розумного задуму» як альтернативу еволюційному вченню. Ідеєю мему є готовий шаблон для сприймання наступної інформації: всесвіт було створено невидимим і непередбачуваним спагетті-монстром. Всі свідчення, що роблять можливою еволюційну теорію, були навмисне висаджені цією істотою

Інтерне́т-мем (також інтернетний мем) — зображення, явище, відео або текст поширюваний через інтернет що набуває популярності в короткий проміжок часу, згодом швидко її втрачає. Як приклад — нетиповий жарт, обмовка політика, карикатура, жест, коротке відео курйозної ситуації. Інтернет-мем має характерне вірусне[en] розповсюдження між користувачами мережі як через обмін повідомленнями так і шляхом включення тексту чи зображень у статті, коротких відео у відеоряд.

Опис[ред. | ред. код]

Термін є англіцизмом, і походить від англ. meme, що означає «ідею, поведінку, стиль, що поширюється від однієї людини до іншої». Термін «інтернет-мем» стосується діяльності, простої ідеї або концепції (своєрідна комплексна ідея), коронної фрази (особлива фраза певної людини, наприклад Задорнов зі своєю коронною фразою «Ну тупиииє»), або частки засобів масової інформації, що часто поширюється як мімікрія в явищі спонтанного розповсюдження певної інформації, або для гумористичних цілей, всіма можливими способами через комунікаційні засоби інтернету: електронною поштою, в месенджерах, на форумах, блоґах тощо.

Явище набуло поширення у середині першого десятиліття XXI століття. Застосовуються як у розважальних цілях з одного боку, чи у цілях відволікання уваги, а з іншого, — може використовуватись у наданні готових шаблонів для сприймання нової інформації, створювати своєрідне рекламне тло нової інформації (як провідник до інформаційної сфери). Меми можуть застосовуватися як чинник формування громадської думки. Вони можуть мати стосунок до різних існуючих веб-культур або субкультур, і вони часто створюються або поширюються в таких місцях, як 4chan, Reddit, 9gag, на дошках Usenet та багатьох інших об'єктах інтернет-комунікації.

Інтернет-мем може мати форму зображення (як правило, макрозображення як мотиваційний плакат, на пострадянських теренах відоме під назвою «демотиватор»), гіперпосилання, відео (часто на Vine чи coub), веб-сайту або хеш-тегу.

Традиційний інтернет-мем у формі нерухомого зображення.

Інтернет-меми використовуються для поширення різних ідей серед членів якоїсь спільноти, і тому, через багатоаспектність явища мають місце різні підходи до розуміння цього феномену. Залежно від підходу в класифікації, можна виділяти:

  • меми як гумористична картинка, в якій знакові елементи співіснують з текстовими елементами;
  • як мем-жанр в онлайн-вираженні, коли графічне повідомлення побудоване на основі схеми побудови з використанням стилізованих і заздалегідь визначених елементів, якісно пов'язані з культурою та історією Інтернету
  • меми з ідіоматичним вираженням.

До спонтанного розповсюдження від одного інтернет-користувача до іншого обирається не будь-яка інформація, а насамперед та, що яким-небудь чином залишає користувачів небайдужими до неї. Традиційно так само розповсюджували анекдоти, жарти й посилання на медіа-об'єкти розважального характеру (спочатку малюнки, потім флеш-ролики, звукозаписи, відеозаписи), проте спеціальну увагу на явище, назване потім «інтернет-мемами», звернули тоді, коли за тим самим принципом стали широко розповсюджувати речі, що, на думку деяких користувачів, на традиційні жарти й розваги не були схожими. Також в Інтернеті набули поширення американські мотиватори та демотиватори, проте явище «мемів» сьогодні далеко не обмежене виключно такою формою їх творчого представлення.

«Візитка Яроша» — інтернет-мем, який виник в інтернеті у відповідь на позначення пред'явлень російської пропаганди, котра подавала візитку Яроша як доказ у новинах, які насправді були оцінені аудиторією як підроблені новини чи фейкові докази.

В 2014 році в українські ЗМІ, представлені у мережі Інтернет, а також інформація оригінальних новин і статей у популярних соціальних мережах «ВКонтакте», Facebook, Twitter, LiveJournal рясніли від активного використання російською пропагандою інтернет-мемів: мем «рос. вежливые люди» — кліше російської пропаганди для позначення окупаційних військ, які висадилися в Криму без розпізнавальних знаків,[1] запроваджених в медіа-простір понять «народний мер», «народний губернатор», прибравши таким чином прикмети незаконності самопроголошених лідерів сепаратистів, а легальну українську владу російські ЗМІ подавали не інакше як «хунта» і «самопроголошена київська влада».[2]

Енциклопедії мемів[ред. | ред. код]

Інтернет-меми набули настільки великої популярності серед користувачів мережі, що навіть були створені інтернет-енциклопедії, в яких зібрано різноманітні меми. Відомими представниками таких мемо-педій є англомовні ґеґо-педії Encyclopædia Dramatica, Uncyclopedia, Lurkmore.com, російськомовна Lurkmore.to та україномовні Енциклопедія Драматика, Файна Меморія та Інциклопедія. Всі ці проекти створені на двигуні MediaWiki.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Пам'ятник інтернет-мему

У Запоріжжі 24 серпня 2015 встановлено жартівливий пам'ятник «мертвому снігуру». Напис: «Сей памятникъ воздвигнутъ въ знакъ скорби „Русскаго міра“ о злодҍйски убіенных жидобандеровцами русскоязычныхъ снҍгиряхъ». Як стверджує автор скульптури, Максим Дрозденко, це перший у світі пам'ятник інтернет-мему — фейковій новині російських ЗМІ.[3][4][5][6]

Приклади мемів на позначення явищ[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Циховська Е. Інформаційні віруси: картина як інтернет-мем[1] // Актуальні проблеми іноземної філології. Серія: Лінгвістика та літературознавство: зб. наук. статей. — Бердянськ: БДПУ, 2013. — Вип. VІІІ. — Ч. 1. — С. 152—158.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]


  1. http://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/15272/1/АПІФ_8_1 стаття.pdf