Габель Орест Мартинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Габель Орест-Октавіан Мартинович
Орест Мартинович Габель.tif
Народився грудень 1849
Волочиськ, Старокостянтинівський повіт, Російська імперія
Помер 15 (28) березня 1915 (65 років)
Харків, Російська імперія
Поховання Харків
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Національність поляк
Діяльність громадсько-політичний діяч
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова і Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут
У шлюбі з Габель Августина Станіславівна
Діти син Габель Юрій Орестович, дочки Габель Людмила Орестівна, Габель Валерія Орестівна, Габель Марія Орестівна, Габель Олена Орестівна Габель Маргарита Орестівна
Автограф Gabel signature.tif

Габель Орест (Орест-Октавіан) Мартинович (кінець 1849— 15 березня 1915) — політичний і громадський діяч, учасник Боснійсько-герцоговинського повстання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1849 року у містечку Волочиськ Старокостянтинівського повіту Волинської губернії в родині австрійського підданого, аптекаря Мартина Габеля та його дружини Бальбіни. Пізніше родина переїхала до містечка Купіль[1]. Поляк за походженням. Початкову освіту здобув у Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії, відтак навчався в Імператорській медико-хірургічній академії (де закінчив 3 курси), Новоросійському університеті.

З 1886 року — головний інспектор Харківського представництва Варшавського страхового товариства, з 1903 — його керуючий.

Мав сестру Людвику (1844), братів: Едуарда (1846) та Модеста (1852).

Політична діяльність[ред. | ред. код]

2 березня 1873 року на його квартирі у Санкт-Петербурзі під час зібрання студентів здійснено обшук. Було знайдено його листування з емігрантами та політично неблагонадійними особами. Орест Габель був притягнутий до дізнання, 22 червня того ж року справа була припинена за відсутності ознак злочинної діяльності. За розпорядженням ІІІ Відділу висланий на проживання до батька до Волинської губернії.

У 1870-роках жив у Женеві. Був учасником Боснійсько-герцеговинського повстання.

З травня 1876 року мешкав у Петербурзі під прізвищем Соболєв. Група Габеля готувала організацію втеч заарештованих революціонерів із Будинку попереднього ув'язнення. До складу групи входив Григорій Мачтет, який безпосередньо брав участь у підготовці втечі Порфирія Войноральського і Сергія Ковалика. 17 серпня 1877 року за стосунки з політичним арештантом Петропавлівської фортеці Коваликом та арештантами будинку попереднього ув'язнення Габель був заарештований, при арешті назвався Клименко. Того ж дня був ув'язнений до Петропавлівської фортеці. 23 червня 1878 року звільнений та висланий у заслання до Балаганська Іркутської губернії.

У 1881—1886 роках перебував під наглядом у Харківській губернії.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Орест Габель займався громадською діяльністю. З 1894 року був членом Харківського товариства грамотності, з 1897 — вибраний його пожиттєвим членом. Спочатку входив до складу ревізійної комісії, а з 1897 упродовж 14 років членом правління. Вів бухгалтерію, входив до комітету сільських бібліотек. За участю комітету у Харківській губернії було відкрито майже 500 народних бібліотек. У 1906 році саме Харківська губернія зайняла перше місце серед губерній Російської імперії за кількістю читален. Член Харківської громадської бібліотеки, член правління бібліотеки (1893—1915), товариш (заступник) голови правління бібліотеки (1905—1915). Був товаришем голови батьківського комітета 3-тьої гімназії.

Сприяння громадській бібліотеці[ред. | ред. код]

Член бібліотеки. Член Правління (1893—1915). З 9 лютого 1905 року й до смерті товариш голови правління Харківської громадської бібліотеки. Завідувач бухгалтерією. Вів інвентарну книгу бібліотечного майна. Займався питаннями формування, катологізації, збереження й використання бібліотечного фонду. Співпрацював з книжковими магазинами з питань придбання книг з соціології, статистики, правознавства. Приймав участь у звірці (1893), знепилюванні (1894) фонду, відборі й передачі до палітурної майстерні дефектних книжок. Організовував обслуговування читачів: запровадив іменні картки для підписників бібліотеки, складав рекомендаційні списки книг. Мав позицію — підписку на журнали здійснювати з урахуванням запитів підписників бібліотеки, щоб мати «газети з яскравим забарвленням у той чи інший бік». Брав участь у прийнятті рішення (за пропозицією С. О. Раєвського) про передачу фонду філійних відділень бібліотеці Народного дому, журавлівській читальні (1910).

Родина[ред. | ред. код]

Орест Габель з молодшими дітьми Маргаритою та Юрієм. 1909 рік

Дружина: Августина Станіславівна Габель (1853—1907) — бібліотекар, революціонер.

Діти:

  • Людмила (1876—1967) — революціонер, бібліотекар. Кандидат у члени правління Харківської громадської бібліотеки (1918).
  • Олена (1879—? ) — хімік, член філіального комітету Харківської громадської бібліотеки. Дружина професора хімії Олександра Ситнікова.
  • Валерія (1881—1870) — бібліотекар, директор Голишманівської районної бібліотеки. Дружина інженера Християна-Альберта Гассельбрінка.
  • Марія (1886—1923) — революціонерка, діячка народної освіти. Брала участь в організації Харківської Педагогічної бібліотеки[2].
  • Юрій (1891—1949) — хімік, доктор хімічних наук (1940), професор (1934), директор Інституту Хімії.
  • Маргарита (1893—1981) — літературознавець, книгознавець. Доктор філологічних наук (1960).

Пам'ять[ред. | ред. код]

1915 року, в пам'ять Ореста Габеля, збори правління бібліотеки затвердили 10 безкоштовних «абонементів 1-го розряду імені О. М. Габеля» для слухачок вищих жіночих курсів товариства трудящих жінок[3].

На похованні О. М. Габель були присутні: міський голова Д. І. Багалій, голова харківського товариства грамотності С. О. Раєвський, голова правління Харківської громадської бібліотеки О. М. Анциферов, професори В. Ф. Левицький, І. А. Красуський, Л. Я. Таубер, голова ради присяжних повіренних С. А. Козлов[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шалыганова А. Л. Габель Орест (Орест-Октавиан) Мартынович // Правление Харьковской общественной библиотеки, 1885—1918: биобиблиог. словарь. — Харьков : Федорко, 2016. — 328 с. — ISBN 978-617-7298-43-3.
  • Габель, Орест-Октовиан Мартынович // Деятели революционного движения в России: био-библиографический словарь / Шилов А. А. Карнаухова М. Г. — 1929. — Т. 2 : Семидесятые годы : Вып. 1 : А - Е (1).
  • Фёдоров В.Г. Иностранные подданые. Волынская, Киевская и Подольская губернии Российской империи. — Киев : Самміт-Книга, 2013. — 618 с. — ISBN 978-617-7182-01-5.
  • Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. — Харьков, 2011. — С. 45, 83, 84.
  • Голобуцький В. П. Мачтет Григорій Олександрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 564-565. — 784 с. : іл с. — ISBN ISBN 978-966-00-1028-1.
  • Н. В. О. М. Габель // Утро. — 1915. — № 2606 (16 березня).
  • Памяти О. М. Габеля // Утро. — 1915. — № 2607 (17 березня).
  • Кнопфер А. Памяти О. М. Габель // Утро. — 1915. — № 2607 (17 березня).
  • Погребение О. М. Габеля // Утро. — 1915. — № 2608 (18 березня).
  • Близкий друг. Памяти О. М. Габель // Южный Край. — 1915. — № 12611 (21 березня).
  • Габель-Ющенко, M. О. (Некролог). // Путь просвещения. — 1923. — № 4.