Гавриш Ольга-Галина Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гавриш Ольга-Галина Іванівна
Ольга-Галина Гавриш.jpg
Основна інформація
Дата народження 14 квітня 1950(1950-04-14) (68 років)
Місце народження Щирець Пустомитівського району Львівської області
Країна Україна
Професії музикознавиця
Освіта Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Співацький голос сопрано
Колективи Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької
Звання
Заслужений артист України

Ольга-Гали́на Іва́нівна Га́вриш (нар. 14 квітня 1950(19500414), смт Щирець Пустомитівського району Львівської області) — українська оперна та концертна співачка (сопрано). Заслужена артистка України (1993).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася Ольга-Галина Гавриш 14 квітня 1950 року в старовинному містечку, тоді районному центрі Щирець (нині смт. Щирець Пустомитівського району Львівської області). Її батько — Іван Дмитрович Гавриш і мама — Марія Іванівна з дому Костецьких походили з давнього галицького селянського роду, брали участь у діяльності громадських товариств, зокрема «Просвіти». Із дитинства Галину цікавила українська пісня. Перші кваліфіковані уроки вокалу надала тітка майбутньої співачки — татова сестра Пелагея Дмитрівна. Відтак від початку навчання в Щирецькій школі постійно залучалася для участі в концертах художньої самодіяльності.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1967 закінчила Щирецьку середню школу і вступила до Львівського музично-педагогічного училища ім. Ф. Колесси по класу баяна. Згодом працювала за спеціальністю. У 1972 році вступила на вокальний факультет Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка, яку закінчила у 1977 році.

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1978 році стала солісткою Львівського національного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької, де працювала 30 років. Від 1997 р. Галина Іванівна — викладач вокалу, а з 2004 р. доцент Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка. У 1993 році присвоєно звання «Заслужена артистка України».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Чоловік співачки  — Андрій Крижанівський, народився 1947 р. на Радехівщині. Інженер-енергетик за освітою, був заступником директора Львівських міських електричних мереж, начальником технічного відділу ПАТ «Львівобленерго», відзначений за сумлінну працю орденом «За заслуги» III ступеня і знаком «Почесний енергетик України», автор монографії «Історія електрифікації Львівщини» ( два видання), член Товариства енергетиків Польщі. Водночас , людина широких інтересів, зокрема у сфері історії та культури рідного краю. Написав перше в Україні за повнотою, прекрасно ілюстроване дослідження «Осип Курилас» — про уродженця Щирця, художника європейського рівня, січового стрільця.

Андрій Крижанівський  також нумізмат-дослідник, має понад 60 наукових статей, опублікованих в Україні, Польщі, Білорусі, Молдові, Литві, Словачині та Росії. Нагороджений золотою відзнакою Польського нумізматичного товариства. Автор книжки «Львівський монетний двір у XIV-XV століттях», відповідальний секретар журналу «Львівські нумізматичні записки». Зокрема у випуску № 4—5 2007—2008 рр. у рубриці «Історія міст і сіл Західної України» поміщено його глибоке, талановито написане на основі маловідомих архівних документів та ілюстроване дослідження «Старовинний Щирець у листівці, філателії, грошових знаках, на старих картах, фотографіях і печатках».

Дочка талановитого подружжя Марічка Крижанівська — журналістка «24 каналу», авторка і ведуча програм «Мандрівки Україною», «Тільки у Львові», а також дитяча письменниця, авторка казок «Різдвяна історія», «Чарівна скрипка», «Принц і Намистинка», «Пригоди піжамчиків», «Таємниця львівського годинникаря», «Дітям про футбол», «Веселі ангелята», дипломантка міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" у 2018 році.

Діяльність[ред. | ред. код]

Неповторний голос та акторський талант дозволив Галині отримати широкий оперний репертуар: Наталка («Наталка-Полтавка» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» І. Гулака-Артемовського), Оксана («Різдвяна ніч» М. Лисенка), Мирослава («Золотий обруч» Б. Лятошинського), Марфа («Царева наречена» Римського-Корсакова), Тетяна («Євгеній Онегін» П. Чайковського), Дездемона («Отелло» Д. Верді), Чіо-Чіо-Сан («Мадам Батерфляй» Д. Пучіні), Інга («Незабутні» В.Губаренка), Наташа («Війна і мир» С. Прокоф'єва), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Недда («Паяци» Р. Леонковалло), Арсена («Циганський барон» Й. Штрауса), Анна («Украдене щастя» Ю. Мейтуса), Адель («Летюча миша» Й. Штрауса) та ін.

Вагомий доробок Ольга-Галина Гавриш вклала у важливу справу. Вона записує, досліджує та обробляє українські народні пісні. Записала аудіоальбом українських народних пісень з оркестром українських народних інструментів Національного радіо і телебачення, а також дві платівки та аудіоальбом маловідомих українських народних пісень.

У концертному репертуарі має численні українські народні пісні, а також твори українських вітчизняних композиторів: М. Лисенка, Д. Січинського, О. Нижанківського, Я. Лопатинського, М. Колесси, С. Людкевича, М. Скорика, А. Кос-Анатольського, О. Білаша, П. Майбороди, а також зарубіжних — П. Чайковського, М. Глінки, О. Даргомижського, С. Монюшка, Д. Пучіні та інших. Заслужена артистка України неодноразово демонструвала талановите виконання українських народних пісень у ході закордонних гастролей, зокрема у США.

Автор книги «Символіка української пісні» (Львів, 2003), в якій вона наголошує:

« «Народна пісня у всі часи була для української духовної культури найвищим джерелом, з якого черпали наснагу і натхнення всі видатні творці і виконавці. Від початку виходу на світову арену української оперної культури саме народ був найвищим поціновувачем глибинності і виживальної сили таких шедеврів музичної культури, як опери «Запорожець за Дунаєм» та «Наталка Полтавка»… І нині в репертуарі оперних виконавців світового рівня звучать українські пісні, доводячи всьому світові, і найперше нам самим, що з усіх духовних скарбів нашого народу найкоштовнішим є саме пісня, бо вона — наш справжній невмирущий рай».[1] »

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гавриш О.-Г. Символіка української пісні. — Львів: Ліга-Прес, 2003. — С. 2.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Лисенко І. М. Гавриш Ольга-Галина. Співаки України. Енциклопедичне видання. — К.: Знання, 2011. — С. 102.
  • Науменко К. Ольга-Галина Гавриш (http://www.schyrec.com/olha-halyna-havrysh/).