Галіп Артем Васильович
Артем Мелетійович Галіп (1887 Буковина — 19??) — український політичний та державний діяч, дипломат. Один з очільників СУГУФ.
Біографія[ред. | ред. код]
Ще перед виповідженням війни, він з кількома уланами австрійськими передістався на територію України, де наробив паніки в запіллі і був взятий в полон полковником Сливинським.
У січні 1918 року був направлений з інформативною місією до Румунії.
У 1918 року — товариш міністра закордонних справ Української Народної Республіки.
У квітні 1918 р. була створена дипломатична місія УНР у складі голови місії Миколи Галагана, Олекси Клора та Артема Галіпа.
У 1919 — член дипломатичної місії УНР на Паризькій мирній конференції, де, разом з іншими, вів кампанію проти голови місії, графа Михайла Тишкевича. По ліквідації місії, писав (разом з Олександром Севрюком та І.Борщаком) в одному українсько-большевицькому часопису в Парижі в 1920-х рр., який пізніше закрила французька влада.[1]
Емігрувавши у Францію перейшов на радянофільські позиції.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мислене Древо. Дмитро Донцов. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
Література[ред. | ред. код]
- В. І. Головченко. Галіп Артем // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання[ред. | ред. код]
- Михайло Омелянович-Павленко. Спогади командарма (1917—1920). — К.: Темпора. 2007. — 543 с.
