Чалий Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Олександрович Чалий
Oleksandr Chalyi.jpg
Олександр Чалий у 2005
Народився 3 квітня 1954(1954-04-03) (67 років)
Вінниця, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність дипломат
Alma mater Київський державний університет ім. Т. Шевченка
Нагороди
Заслужений юрист України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Олександр Олександрович Чалий (нар. 3 квітня 1954, Вінниця, Українська РСР, СРСР) — український дипломат і чиновник. Колишній перший заступник Міністра закордонних справ, колишній заступник голови Секретаріату Президента України. Діючий президент Грант Торнтон Україна.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 квітня 1954 у місті Вінниця.

У 1977 р. закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права. Кандидат юридичних наук, спеціальність — міжнародне право.

У 19771984 рр. — асистент, старший викладач юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

У 19841987 рр. — професор в Школі права Республіки Гвінея-Бісау.

У 19871989 рр. — старший викладач, доцент юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

У 19891993 рр. — доцент, заступник декана юридичного факультету з наукової роботи Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

З 16 лютого по 22 березня 1993 р. — перший заступник начальника Договірно-правового управління МЗС України.

З 22 березня 1993 р. по 12 травня 1995 р. — начальник Договірно-правового управління МЗС України.

У 19931995 рр. — член колегії МЗС України, глава делегації України на переговорах з Росією та Румунією щодо укладання базових політичних договорів.

З 12 травня 1995 р. по 2 липня 1998 р. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії[2][3].

З 2 липня 1998 р. по 8 січня 2001 р. — перший заступник Міністра закордонних справ України, член колегії МЗС[4].

З 8 січня по 21 серпня 2001 р. — перший заступник міністра — Постійний Представник України в РЄ, член колегії МЗС.

З серпня по 7 грудня 2001 р. — державний секретар з питань європейської інтеграції, постійний представник України при Раді Європи.

З липня 2001 р. по липень 2003 р. — Державний секретар Міністерства закордонних справ України з питань європейської інтеграції[5].

З липня 2003 р. по травень 2004 р. — перший заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції[6][7].

З 2004 р. по 2006 р. — віце-президент консорціуму Індустріальний союз Донбасу.

З вересня 2006 по 2008 — заступник голови Секретаріату Президента України[8][9].

Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України[10].

Володіє англійською, російською та португальською мовами.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений юрист України[11]. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олександр Чалий, Президент Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine., Грант Торнтон Україна
  2. Указ Президента України від 12 травня 1995 року № 367/95 «Про призначення О. Чалого Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії»
  3. Указ Президента України від 4 липня 1998 року № 740/98 «Про звільнення О. Чалого з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Румунії»
  4. Указ Президента України від 2 липня 1998 року № 723/98 «Про призначення О. Чалого першим заступником Міністра закордонних справ України»
  5. Указ Президента України від 15 липня 2003 року № 671/2003 «Про звільнення О. Чалого з посади Державного секретаря Міністерства закордонних справ України з питань європейської інтеграції»
  6. Указ Президента України від 15 липня 2003 року № 672/2003 «Про призначення О. Чалого першим заступником Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції»
  7. Указ Президента України від 14 травня 2004 року № 546/2004 «Про звільнення О.Чалого з посади першого заступника Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції»
  8. Указ Президента України від 21 вересня 2006 року № 776/2006 «Про призначення О. Чалого заступником Глави Секретаріату Президента України»
  9. Указ Президента України від 3 вересня 2008 року № 801/2008 «Про звільнення О. Чалого з посади заступника Глави Секретаріату Президента України»
  10. Указ Президента України від 2 жовтня 1997 року № 1088/97 «Про присвоєння О. Чалому дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла України»
  11. Указ Президента України від 22 серпня 2002 року № 748/2002 «Про відзначення державними нагородами України»
  12. Указ Президента України від 17 вересня 1997 року № 1036/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]